WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історія еколого-геоморфологічних досліджень річкових систем Закарпатської області - Реферат

Історія еколого-геоморфологічних досліджень річкових систем Закарпатської області - Реферат

Історія еколого-геоморфологічних досліджень річкових систем Закарпатської області

Вступ. Річкові системи Закарпатської області, зокрема р.Тиса та її праві основні допливи, є унікальними об'єктами еколого-геоморфологічних досліджень. По-перше, історія розвитку і формування річкових систем Закарпаття нерозривно пов'язана з історією розвитку Українських Карпат. По-друге, витоки основних річок і верхні частини їх басейнів лежать в Українських Карпатах, а нижні - у межах Закарпатської рівними, що зумовлює велику геоморфологічну диференціацію річкових систем. На досліджуваній території поширені від типово гірських річок, сформованих в області давніх зледенінь (райони масивів Чорногори і Свидівця), до типово рівнинних - на Закарпатській рівнині. По-третє, басейни основних річок є цілісними інтегрованими утвореннями [11], що робить їх ідеальними об'єктами для системних і комплексних географічних та еколого-геоморфологічних досліджень. Вивченням цих об'єктів займалися відомі вчені, такі як С.Рудницький (1926), П.М.Цись (1962, 1965), Г.І.Раскатов (1948, 1957), О.І.Спиридонов (1952), Т.Ю.Піотровська (1961), І.Д.Гофштейн (1964), О.М.Адаменко (1987, 2000, 2002), Г.Д.Гродецька (1987), Б.П.Висоцький (1961), М.Ф.Веклич (1997), Г.І.Рудько (2000, 2002), С.М.Стойко (1991, 1995), І.П.Ковальчук (1997, 2000, 2002, 2004), В.П.Палієнко (1999, 2002), Я.Б.Хомин (1992), О.Г.Ободовський (2001) та інші.

В останні роки основна увага звертається на вивчення експериментальних явищ і процесів [13, 14], розробку концепції сталого розвитку регіону [7] тощо. У зв'язку з відсутністю публікацій, присвячених аналізу ступеня вивченості геоекологічних проблем регіону, розглянемо детальніше цю проблему.

Головною метою статті є аналіз наукових праць, присвячених еколого-геоморфологічним дослідженням річкових систем Закарпатської області, виділення етапів їх вивчення, окреслення сучасних та перспективних напрямів геоекологічних досліджень цього регіону.

Об'єкт дослідження - річкові та долинні системи Закарпаття як складні форми флювіального рельєфу, що пройшли певні еволюційні етапи формування і розвитку. Морфологія річкових долин території досліджень не відповідає потужності сучасних річок і це свідчить про те, що річкова мережа регіону формувалася протягом тривалого часу і має бути стійкою геоморфологічною системою. Однак, проходження катастрофічних паводків 1998р. та 2001р. та ціла низка інших подій останніх років вказують на порушення природної рівноваги у річкових системах Закарпаття. Головна причина - зростаючий антропогенний вплив на басейни річок та реакція флювіальних геоморфологічних систем на ступінь і масштаби їх трансформації, що є об'єктом досліджень екологічної геоморфології [3, 16, 17, 24], яка інтенсивно розвивається як самостійна наука з 80-их років минулого століття.

Предмет досліджень - історія еколого-геоморфологічних досліджень річкових систем Закарпатської області, оцінка рівня та окреслення перспектив їх вивчення у найближчі роки.

Історія еколого-геоморфологічних досліджень річкових систем Закарпатської області тісно переплетена як з історією розвитку геоморфології як науки загалом, так і з історією геологічних і геоморфологічних досліджень Українських Карпат, зокрема. На основі аналізу літератури з даної проблеми виділено три основні етапи еколого-геоморфологічних досліджень річкових систем Закарпаття:

- перший - традиційних геоморфологічних досліджень річкових систем, який охоплює період з початку ХХ століття до 70-80 років ХХ століття. Характерною його ознакою була увага до морфологічних, морфокліматичних і морфоструктурних проблем, питань генези та історії розвитку річкових систем;

- другий - системного аналізу флювіального рельєфу. Він триває з 70-80 рр. до кінця ХХ століття. Важливими питаннями, які вивчаються природничими науками у цей період є аналіз структури і функціонування річкових систем;

- третій - комплексних еколого-геоморфологічних досліджень річкових систем, триває з кінця ХХ століття до наших днів.

Як відомо [18], розквіт геоморфологічної науки припадає на ХХ століття. З початку ХХ до 70-80 рр. ХХ століття розвивається так звана традиційна геоморфологія, яка займалася дослідженням "геоморфологічної тріади", тобто віку, генези і морфології форм рельєфу. Аналогічна ситуація склалася і у геоморфологічних дослідженнях річкових систем Закарпаття. Вивчаються питання розвитку рельєфу Українських Карпат загалом та річкових долин зокрема. Одними з найцікавіших праць початку ХХ століття є дослідження відомого географа, академіка АН України, професора С.Рудницького, які були опубліковані в 1905-1927 рр. і стосувалися досліджень басейну Дністра та Тиси, зокрема праця "Основи морфології і геології Підкарпатської Русі й Закарпаття взагалі", опублікована в Ужгороді у 1925 і 1927 рр. С.Рудницький розробив свою схему гороутворення Українських Карпат [26, с.19], де описує історію формування басейнів Дністра і Тиси. Дослідник вперше висуває теорію зміщення на північ головного Карпатського вододілу з району Вигорлат Гутинського хребта внаслідок опускання Закарпаття та підняття Полонинської Гряди. Цю теорію підтримали в свій час М.П.Цись [25], І.Д.Гофштейн [8,9] та інші дослідники Українських Карпат.

С.Рудницький на території Закарпаття, окрім поверхні карпатського пенеплену, виділяє ще ряд молодших рівнів, зокрема пліоценовий (відносна висота над руслом річок - 300 м), древньо-дилювіальний (180-220 м та 120-140 м), верхнєдилювіальний (60-80 м і 40 м), древньоалювіальний (менше 40 м) і сучасний [21]. Фактично виділені рівні відповідають поверхням терас річок Закарпаття і С.Рудницький є одним з перших дослідників терасового комплексу річкових систем басейну Тиси.

Дослідженням річкових терас Закарпаття займався також В.Зауер (1929), який описав тераси майже всіх річкових долин від Тиси до Апшиці [2, 5]. Крім нього, питанням визначення кількості і віку терас, їх поширенням займалися у різний час Н.П.Єрмаков (1947, 1948), Г.І.Раскатов (1950, 1951), І.В.Висоцький (1961), Т.Ю.Піатровська (1960, 1963, 1966), І.Д.Гофштейн (1964, 1995), А.В.Кожевніков (1966), О.І.Спиридонов (1952), М.С.Демедюк (1971), Г.Д.Гродецька (1982), О.М.Адаменко, Г.Д.Гродецька (1987), та інші дослідники.

Актуальними до цього часу залишаються питання впливу кліматичних і тектонічних чинників на формування річкових долин і терас, хоч цій проблемі присвячений спектр наукових досліджень та публікацій [9, 10, 19].

Окремо слід відмітити проблему історії формування річкових басейнів Закарпаття. Досі залишається ще багато дискусійних питань стосовно існування і розвитку поперечних річок [25, 20, 10, 9, 2 та інші], перебудови річкової мережі в окремих частинах басейнів.

Так, Б.П.Висоцький виділяє долину "пра-Ріки" [6], М.П.Цись - "пра-Тересви" [25], М.П.Цись [25], Н.П.Єрмаков [15], І.Д.Гофштейн [10, 9] - "Ясіня-Черемоську повздовжню долину та "пра-долину" р.Тереблі, Н.П.Єрмаков [15] - "Верховинську повздовжню долину" і висуває теорію "пра-Тересви" або "пра-Ріки".

На території Закарпаття існує лише один район, де існування "пра-долин" є незаперечним. Це - залишена "пра-долина" Тереблі, де зараз протікає потік Байлова [10].

В 60-80 роки ХХ ст. виходить чимало публікацій з гідрології, які тісно переплетені з геоморфологічними проблемами. Зокрема, це роботи, присвячені стоку води і наносів, формуванню і проходженню паводків, руслових деформацій тощо (Лисенко, Синицька, 1969; Айзенберг, Вольфцун, Хлоева, 1969; Бефані, Вишневський, Іваненко, Позняков та ін. 1967; Бефані, Мельничук, 1967). Більшість з них опублікована у працях УкрНДГМІ у 60-80 роках минулого століття.

Loading...

 
 

Цікаве