WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Геополітичний масштаб України - Реферат

Геополітичний масштаб України - Реферат

Реферат на тему:

Геополітичний масштаб України

Відомо, що Україна знаходиться в центрі Європи.

Географічний масштаб України – 603.700 кв.м., що перевищує розміри багатьох європейських держав.Україна володіє багатими природними ресурсами, могутнім промисловим потенціалом, потужною науково-технічною базою.

Межує: на півночі – з Білорусією, на північному сході і сході – з Російською Федерацією, на північному-заході – з Польщею, на заході – із Словаччиною, на південному-заході – з Молдовою, Угорщиною та Румунією, на морі – з Росією, Болгарією, Туреччиною і Грузією.

Східні області країни являють собою індустріальний регіон з розвитим машинобудуванням і металургією (на нього припадає майже половина розвіданих запасів вугілля).

Центральний регіон – житниця України, також тут зосереджена значна частина запасів нафти.

Західна частина країни – агропромисловий регіон зі значним рекреаційним потенціалом.

Суспільно-історичні особливості розвитку України

Сучасна Україна являє собою республіку, до складу якої входять 24 області й автономна республіка Крим. Столиця України м.Київ та м.Севастопіль мають спеціальний статус.

Державний устрій.Україна – республіка. Президент України є главою держави і виступає від імені держави.

Вищим органом законодавчої влади є парламент – Верховна Рада України.

Кабінет Міністрів України є вищим органом виконавчої влади. .

Історичний змісті доля України відбиті вже в її назві – це "країна", "держава", "рубіж". Україна мала всі ознаки державності ще тоді, коли багато нинішніх країн Європи були на рівні кочових племен. Проте, завдяки її центрально-європейському розташуванню, на Україну чинився серйозний тиск із боку її сусідів, що в окремі історичні періоди призводило до уповільнення її державницького життя. Сьогодні в Україні активізувалися тенденції політичного та економічного суверенітету.

***

Місце України у світовому розкладі сил

1. Зважаючи на 14-річний вік незалежності нині складно розглядати Україну як державу, що має повноцінний геополітичний сенс: у неї поки що немає ані глобальної, могутньої, єдиної для всієї держави культурної ідеї, ані етнічної винятковості. Хіба що вона володіє географічною унікальністю.

Тому світова політика існує, поки що, без значної уваги до політичних кроків України, але з врахуванням її як територіального утворення. Україна, на наше переконання, розглядається як сцена дії для військово-політичного блоку НАТО, основної "опорної бази" США для проведення своїх геополітичних та геоекономічних устремлінь.

2.Українська політика на сучасному етапі значною мірою залежить від поведінки основних суб'єктів світового політичного процесу. Тобто у зовнішньополітичних розкладах США і їхніх європейських союзників основна увага приділяється, звичайно, Росії. Оскільки навіть без колишніх республік Росія об'єктивно являє собою потужну силу, здатну протистояти планам встановлення "нового світового порядку". Її позиції на порядок підвищилися б, якби їй вдалося створити об'єднання з Україною та Білоруссю. Такі союзницькі відносини сприяли б постановці та вирішенню проблем світового масштабу. Тому Сполучені Штати, на наш погляд, активно проводять політику "превентивного усунення можливого конкурента" (тобто політику недопущення союзницьких відносин між цими державами).

3. Доля подібних до України держав, зон чи регіонів – пошук свого місця у світі за рахунок максимально точного геополітичного маневру, точної оцінки власної мети, цілей і можливостей їхнього досягнення. І в підсумку це, переважно, вибір "меншого зла", орієнтація на партнерство з тим, з боку кого виходить найменша загроза власному існуванню, способові життя, системі цінностей.

4. Локальний територіальний конфлікт із Російською Федерацією навколо коси Тузла висвітлив ряд глобальних, стратегічних проблем, що стосуються і внутрішніх питань України, і міжнародних. Зокрема, це питання щодо стратегії відносин між Києвом і Москвою, а також щодо місця України в гіпотетичних геополітичних розрахунках "третіх країн".

5. Україна ж, яку роззброїли доморощені компрадори, перестала бути суб'єктом світової політики, ознаками чого вона володіла у перші місяці незалежності. Наші політичні діячі забули формулу мадам Тетчер про те, що "ядерна зброя є потужним стримуючим фактором". У політиці лише "СИЛЬНИЙ ЗАВЖДИ МАЄ ПРАВО!".

6. Україна чітко виконувала всі вимоги світової і європейської спільноти (роззброєння, закриття ЧАЕС, скасування смертної кари, розрив вигідного контракту з Іраном тощо), але це принесло їй не занадто багато користі. У ЄС її не пускають, пропонуючи ерзац-заходи у вигляді "сусідського статусу", що може остаточно знищити основи її національної безпеки .

7. Проте Україна має значний потенціал стати суб'єктом міжнародної політики. Один з аспектів цього полягає у тому, що зі створенням ООН Україна, яка вклала видатний внесок у перемогу в Другій світовій війні, була обрана членом Ради Безпеки ООН (згодом вона чомусь втратила цей статус). У період так званої "демократизації" наша держава відмовилася від третього в світі арсеналу ядерної зброї, чим зробила усьому людству неабияку послугу. Тому відновлення статусу постійного члена СБ ООН із правом вето повинне бути завданням нашої влади і дипломатії (і прагненням країн-членів ООН). Такі дії були б першим конкретним кроком, що свідчив би про нову парадигму розвиткудержави, про появу виразних цілей, про те, що летаргічний стан, у якому Україна перебуває останні 15 років, минає.

8. У геоекономічному сенсі Україна має надзвичайно вигідне транзитне розташування. Через її територію проходять важливі шляхи постачань у Західну Європу російських енергоносіїв. Нині з дев'яти сухопутних міжнародних транспортних коридорів, визначених Другою панєвропейською транспортною конференцією (березень 1994р., Крит, Греція) три проходять через територію України: №3 (КРАКОВЕЦЬ-ЛЬВІВ-РІВНЕ-ЖИТОМИР-КИЇВ); №5 (ЧОП-СТРИЙ-ЛЬВІВ-РІВНЕ-САРНИ-МІНСК); №9 (НОВІ ЯРИЛОВИЧИ-ЧЕРНІГІВ-КОПТИ-КИЇВ-ЛЮБАШІВКА-ПЛАТОНОВЕ). Існує низка угод про створення інших коридорів. Так Ісламська Республіка Іран у червні поточного року погодилася на приєднання Турції та України до міжнародної угоди про транспортний коридор "Північ-Південь", число учасників якого досягне дев'яти: Білорусія, Індія, Іран, Казахстан, Оман, Росія, Таджикистан, Туреччина й Україна, що надасть нашій державі ще більшого значення і посилить її політико-економічний потенціал. Сприятиме цьому й реалізація декількох проектів у рамках створення інфраструктури Балто-Черноморского транспортного коридору.

9. Неврегульованість відносин Росії й України змушує нашу державу шукати й альтернативні маршрути транзиту вуглеводнів (наприклад, участь Києва в блоці ГУУАМ). Поки що ситуація знаходиться на "точці замерзання".

10. Виходячи з усього, Україна не повинна робити дрібних кроків, визначаючи для себе лише сьогоденний інтерес.Слід думати про необхідність послідовного руху до багатополярного світу разом з Європою, Росією, країнами Сходу та Америкою, але при цьому вибудовувати свій власний шлях розвитку і не боятися ставити масштабні цілі і прагнути їхнього виконання. І цей поступ повинний бути рішучим. У ньому запорука нашого успіху. Інакше нас чекає доля геополітичних маріонеток в регіональній стратегії інших країн. І ми можемо, зрештою, бути усуненими з геополітичного та геоекономічного простору. Назавжди.

Україна для США - етнотериторіальне утворення

        1. США намагаються впливати на внутрішньополітичні процеси в Україні, про що свідчили візити низки впливових політиків у нашу країну (Сорос, Бзежинський, Буш-старший та інші).

        2. Однак для них наша держава виступає не самостійним суб'єктом міжнародних відносин, а квазідержавним феноменом без чітких перспектив на майбутнє. На переконання Хантінгтона Україна – це torn country – тобто "країна, з явно окресленими лініями розриву" (на противагу, наприклад, від Північної Кореї, що геополітично однорідна). Гадаю, що це не так, хоча сьогодні бажаючих розхитати українського човна досить багато. І взагалі, західні політологи нерідко страждають механістичним підходом у аналізі дійсних справ у нашій державі, не здатні оцінити її своєрідність, ігнорують її духовний потенціал тощо.

3. Політичне керівництво Сполучених Штатів розглядає Україну як етно-територіальне утворення, зручне для політичних маніпулювань. Тому у Білого Дому відсутня окрема політика відносно України. Усе, що робить сьогодні Вашингтон обумовлено не українсько-американськими відносинами, а, швидше за все, російсько-американськими, що нас не може не турбувати.

Loading...

 
 

Цікаве