WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область) (Реферат) - Реферат

Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область) (Реферат) - Реферат

Характеристика промислового центру Херсон (Херсонська область)

Підсумкова практична робота

учня 9-Б класу

середньої школи № 16

м. Києва

Шевченка Миколи

ХЕРСОН — місто, обл. центр. Розташований на правому березі Дніпра, за 25 км від Дніпровського лиману Чорного м. Залізничний вузол, морський і річковий порт, аеропорт. Пл. 206 км2. Поділяється на три міські райони. Населення 361,2 тис. чол. (1990). Засн. 1778 на місці військ, укріплення, перші згадки про X. належать до 1737.

Поверхня хвиляста, розчленована балками, ярами; є блюдце-подібне зниження. Перевищення висот до 52,5 м. Пересічна т-ра січня —3,2°, липня +23,0°. Опадів 380 мм на рік. Діє Херсонський обласний центр по гідрометеорології. Пл. зелених насаджень 3122 га. У місті — ботсад, 2 дендропарки і парк — пам'ятки садово-паркового мистецтва, 7 пам'яток природи (всі — місц. значення).

X.— значний пром. центр Пд. України. Його спеціалізацію визначають суднобудування і судноремонт, с.-г. машинобудування, текст, і консервна галузі промисловості. Суднобудування і судноремонт представлені суднобуд. виробничим об'єднанням (випускає сучасні океанські танкери, суховантажні судна, контейнеровози, залізобетонні доки, ліхтеровози), суднобуд.-судноремонтним (пасажирські теплоходи та катери, самохідні річкові баржі, буксири тощо) та суднорем. з-дами (обслуговує судна Азово-Чор-номорського басейну, випускає потужні плавучі доки). Головне підприємство с.-г. машинобудування — виробниче об'єднання "Херсонський комбайновий завод імені Г. І. Петровсько-го" — випускає самохідні кукурудзозбиральні комбайни "Херсонець", дощувальні установки та ін. с.-г. техніку. Серед ін. підприємств галузі — з-ди карданних валів та електромашинобудівний. Найбільші підприємства легкої пром-сті об'єднання: виробниче бавовняне та обласне виробничо-торг. взуттєве; швейна, спорт, виробів ф-ки.

Значного розвитку набула в місті харч. пром-сть (консервний комбінат, консервний, хлібний, молочний, виноробний, безалкогольних напоїв з-ди; м'ясний, рибний, хлібопродуктів комбінати; кондитерська, макаронна, харчосмакова ф-ки). Пром-сть буд. матеріалів представлена домобуд. і пром. буд. матеріалів комбінатами, виробничим об'єднанням буд. матеріалів, з-дами залізобетонних виробів, буд. деталей. Працюють нафтопереробний і скло-виробів з-ди.

X.—важливий культурний центр республіки. Функціонують 3 вузи: пед. (з ф-том природничих наук), с.-г., індустріальний; вечірній філіал Миколаївського кораблебуд. ін-ту; 14 середніх спец.навч.закладів (серед них — гідрометеоролог. технікум); 12 профес.-тех. уч-щ. Український н.-д. ін-т зрошуваного землеробства з комплексним селекційним центром по рослинництву в умовах зрошування, ін. наук. установи і проектно-конструкторські орг-ції. У місті — Херсонський відділ Географічного т-ва України, Херсонський обласний будинок природи, 2 держ. музеї — Херсонський краєзнавчий музей та худож. музей, 2 театри — український муз.-драматичний та ляльок; обл. філармонія. Планетарій. Бюро подорожей та екскурсій. Турист. готель *Лілея".

ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ. Утворена ЗО.III 1944. Розташована на Пд. України. На Пн. межує з Дніпроп., на Зх.— з Микол., на Сх.— із Запоріз. областями, на Пд.— з Респ-кою Крим. Омивається водами Чорного і Азовського морів. Пл. 28,56 тис. км2 (4,7 % території України). Нас. 1248,8 тис. чол. (на 1.1 1990; 2,4 % населення республіки). Центр — м. Херсон. В ""ласті — 18 ра йонів; 9 міст, у т. ч. З обласного підпорядкування, ЗО с-щ міськ. типу, 675 сільс. населених пунктів.

Близькість X. о. до пром. центрів Донецько-Придніпровсько-го економічного району, вихід до Азово-Чорномор. басейну і наявність великої річкової магістралі — Дніпра є сприятливими факторами для розвитку нар.-госп. комплексу, зумовлюють її значний трансп.-

розподільний і рекреаційний потенціали. З положенням у степовій природній зоні пов'язане гол. природне багатство області — зем. ресурси, але посушливий клімат, маловод-ність і слаба залісеність негативно впливають на розвиток с.-г. вироби.

Населення і трудові ресурси. У нац. складі переважають українці (бл. 75,7 %), проживають також росіяни (бл. 20,2 %), білоруси, євреї та ін. національності. Пересічна густота нас. 44 чол. на 1 км2, що майже вдвічі нижче, ніж у середньому по республіці. Найгустіше заселені пд.-зх. частина області та приміські райони. Міське населення становить 767,6 тис. чол. (61,5 % всього населення області), що значно нижче середньоресп. рівня урбанізації (75 %). Переважають середні та малі міста, розташовані вздовж мор. узбережжя, по Дніпру та на перехрестях основних трансп. магістралей. Близько 2/, міськ. населення сконцентровано у Херсоні, який разом зі своїми містами-супутниками Цюру-пинськом і Голою Пристанню утв. Херсонську міську агломерацію. Система міськ. розселення формується у пониззі Каховського водосховища — Нова Каховка, Каховка, Бери-слав. Ін. великі міста — Гені-чеськ, Скадовськ. Сільс. розселення розріджене, пересічна густота населення у сільс. місцевості бл. 17 чол. на 1 км2. Найгустіше заселені райони вздовж Дніпра і Каховського водосховища (20—ЗО чол. на 1 км2). Помітно зростає населення, у т. ч. і сільське у районах, де створені потужні

Площа зелених насаджень у .іеле-них зонах міст і селищ міського типу Херсонської області (тис. га).

зрошувальні системи — Каховському, Чаплинському, Ска-довському, Каланчацькому. В нар. г-ві області зайнято близько 635 тис. чол.; переважна більшість — у галузях матеріального вироби.: у пром-сті — 25 %, с. г.— 28,3 %. У невиробничій сфері зайнято менше 25 % трудових ресурсів області. Заг. рівень забезпеченості трудовими ресурсами недостатній.

Природні умови і ресурси.

У геоструктурному відношенні тер. області розташована на пд. краї Східно-Європейської платформи. Кристалічний фундамент занурюється від 0,1—0,3 на Пн. до 2—3,5 тис. м на Пд. На корі вивітрювання і граніто-гнейсових породах фундаменту залягає шарувата теригенно-карбонатна товща відкладів Причорноморської западини. На Пн. вона складається з палеогенових карбонатних та глинистих порід, які місцями від-слонюються у річкових долинах, далі на Пд. під ними залягають карбонатні верхньокрсй-дові і піщано-глинисті нижньо-крейдові відклади. Верхній шар осадочного чохла складається з міоценових пісків та глин і пліоценових вапняків-черепашників Південно-Укра-їнської монокліналі. Серед антропогенових найпоширенішими є породи лесової формації. Вони перекривають піщані алювіальні відклади різновікових терас. Значну площу займають піски 1-ї надзаплавної тераси на лівобережжі Дніпра нижче Каховського вдсх. Область розташована в межах Причорноморської низовини, в нижній течії р. Дніпра. Поверхня — слабохвиляста рівнина, полого нахилена в пд. напрямі. Абсолютні висоти коливаються від 100 до 10 м. Узбережжя Азовського м. і зат. Сиваш піднімається над рівнем моря лише на 5—10 м. На Пд. і особливо на Пд. Сх. рівнинність поверхні порушується подами і балками-розлогами (глиб. їх врізу досягає 10— 15 м). Поди займають бл. 20 % тер. області, їх глиб. 6—8 м (подекуди — до 15 м), пл. 0,2— 1 км2 (бувають поди до 120 км2: Великий Чапельський, Агайманський та ін.). З інших форм рельєфу трапляються штучні насипи — могили (вис. до 20 м). На лівобережжі Дніпра смугою завдовжки до 140 км простягаються Олешківські піски з дюнами вис. 8—15 м. Берегова лінія порізана мілководними затоками і лиманами (Дніпровський лиман, Ягор-лицька, Тендрівська, Джарил-гацька, Каркінітська затоки Чорного м., Сиваш — Азовського м.), які відокремлюють невеликі півострови (частина п-ова Ягорлицький Кут, Чон-гарський та ін.) та довгі вузькі піщані коси (Тендрівська, Кін-бурнська, частина Арабатської Стрілки, Бирючий Острів). У межах області о-ви Джарилгач, Довгий, Круглий, Смалений, Бабин, Орлів, Чурюк, Куюктук (див. окремі статті). Серед корисних копалин області найпоширеніші вапняки, че-репашники, глини, піски, солі Сиваша і прибережних озер. Є торф (Кардашинське родовище), газ (Стріл ківське родовище). Виявлено запаси бокситів (Ви-сокопільське родовище). На узбережжі і в пониззі Дніпра багато солоних озер, ропа і грязі мають лік. властивості.

Клімат X. о. помірно континентальний з м'якою малосніжною зимою та жарким посушливим літом. Пересічна т-ра січня від —5° на Пн. до —3° на Пд., липня відповідно +21,5, +23,5°. Період з т-рою понад +10° становить 215—230 днів. Сума активних т-р за рік 3200— 3400°. Річна кількість опадів незначна — 300—410мм, переважна їх кількість випадає влітку у вигляді злив. Сніговий покрив нестійкий. Серед несприятливих кліматич. явищ, що завдають шкоди г-ву — суховії (25—ЗО днів на рік, в окремі роки — 50—60), пилові бурі (3—8 днів, у районі Херсона — до 9—12 днів), град (1—2 дні). Весняні й осінні посухи повторюються кожні 2—3 роки, найчастіше вони бувають на Пд. області. X. о. розташована у двох агрокліматич. зонах — посушливій, дуже теплій (пн. частина) і дуже посушливій, помірно жаркій зоні з м'якою зимою. Діє Херсонський обласний центр по гідрометеорології, якому підпорядковано 9 метеостанцій: Херсон, Нова Каховка, Генічеськ, с-ща міськ. типу Велика Олександрівка, Нижні Сірогози, Асканія Нова, села Бехтери, Попелак, Хорли.

У межах області лише 6 річок довж. понад 10 км. Гол. ріка — Дніпро (нижня течія; перетинає область з Пн. Сх. на Пд. Зх.) з прит. Інгульцем. Поблизу гирла Дніпро поділяється на рукави (найбільший — Кінська) і утворює т. з. Дніпровські плавні. Значні площі на Пд. та Сх. області не мають поверхневого стоку. По долинах річок невеликі ставки, озера, на Дніпрі — Каховське водосховище. Пересічна густота річкової сітки становить 0,1 км/км 2. Для річок області характерне мішане живлення: снігове становить 85—90 %, підземне — 10—15 %. Природний режим річок змінений внаслідок їх зарегульованості. Річки і водойми використовують для водопостачання, зрошування, риборозведення. Лимани і затоки мають рибопром. і рекреаційне значення. Серед зональних типів грунтів переважають чорноземи південні малогумусні і слабогумусо-вані, які змінюються чорноземами південними солонцюватими, далі на Пд.— каштановими солонцюватими грунтами в комплексі з солонцями. Характерні для області інтра-зональні лучно-чорноземні і дернові осолоділі глейові грунти і солоді подів. У межах Нижньодніпровських пісків — дернові піщані та глинисто-піщані переважно неоглеєні грунти в комплексі з слабогумусовани-ми пісками і чорноземними піщаними грунтами подекуди з кучугурним рельєфом. На піщаних островах і косах — дернові переважно оглеєні піщані, глинисто-піщані і супіщані грунти в комплексі з слабогу-мусованими пісками. У плавнях Дніпра — торфово-болотні грунти, у заплаві Інгульця — лучні грунти на алювіальних відкладах. Майже вся територія області розорана. X. о. лежить у Причорноморській (Понтичній) степовій геоботанічній провінції. Характерні ксерофітно-різнотравно-тип-чаково-ковилові і типчаково-ковилові степи,заплавні і подові луки. Природні степи збереглися лише в долинах річок і на схилах балок. Домінують ковила волосиста, ковила Лес-сінга, типчак, житняк гребінчастий, полин кримський. Для подів характерні асоціації пирію подового з гірчаком і хріном. У заплавах росте вербняк, пирій повзучий, мітлиця біла, осока тощо, на болотах і Дніпровських плавнях — очерет, рогіз, куга озерна, осока. На піщаних аренах ростуть дубові та березові гайки, вербово-шелюгові зарості, ксерофітні злаки. Нижньодніпровські піски засаджені сосною, садами, виноградниками. На узбережжях заток і лиманів зростають солонець європейський трав'янистий, содник, айстра степова тощо. Лісові насадження займають бл. 90 тис. га. Тваринний світ області різноманітний: риб — 182 види, земноводних — 8, плазунів — 11, птахів — бл. 300, ссавців — до 70 видів. Водяться лисиця руда, заєць-русак, тхір степовий, ховрах крапчастий і ховрах малий, бабак, сліпак тощо. Серед птахів найпоширеніші куріпка сіра, шуліка чорний, боривітер степовий, орел степовий, жайворонок; у плавнях — коровайка, норець чор-ношиїй, баклан великий, мартин сріблястий, лебідь-шипун, чапля руда, лунь болотяний. У річках і ставках водиться щука, окунь, судак, рибець, сазан, лящ, короп. У Чорному морі пром. значення мають бички, кефаль, хамса, чехонь, скумбрія, осетрові, ставрида та ін.

Loading...

 
 

Цікаве