WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Життєвий шлях постатей Мелітопольщини – взірець для нас - Реферат

Життєвий шлях постатей Мелітопольщини – взірець для нас - Реферат

дійсно являло собою виходи кристалічного фундаменту Східно-Європейської платформи на поверхню, тобто всі ми змогли доторкнутися до цього каменю - порогу, якому декілька мільярдів років. Я ще в школі мала досвід багатоденних походів, але щоб так поєдналося разом - сам похід, єднання з природою, господарчі обов'язки з найвідповідальнішими науковими завданнями - це було вперше в житті. Вже після закінчення цього походу, вдвох з однокурсницею Міковою Світланою був здійснений міні-похід по одній з приток р. Молочної з тими ж самими завданнями. Це було теж чудово, бо ми за все відповідали вже самі.
Після другого курсу Андрій Андрійович пройшов пішки з нами через Олешківські піски від Каховки берегом Дніпра до Херсону. Тоді він нам дав завдання знайти сліди язика Дніпровського льодовика. Сам він знав, що льодовик не доходив так далеко на південь, але як ми шукали оті моренні відклади! Вже потім ми здогадались, що цим завданням він відшліфовував нашу пильність до всього.
Після третього курсу був Крим, і степовий, і гірський. Піднімались на Чатир-Даг, вивчали відслонення, морське узбережжя.
Після четвертого курсу - ми поїхали комплексно вивчати Середній і Південний Урал, по Волзі спустились до Астрахані, зайшли, як завжди в краєзнавчий музей. Там і Андрій Андрійович і ми побачили рельєфну гіпсометричну карту Радянського Союзу. Він у нас спитав тільки одне слово: "Зробимо ?". Ми відповіли: "Так". Приїхали додому і цілих півроку весь факультет, це було тоді 43 студенти, повзаючи навколішки, проектуючи і малюючи олівцем гіпсометрію. А потім лобзиком випилювали і все це клеїли. Розмальовував карту, звісно, вже художник. Ця карта і зараз є пам'яткою від другого випуску географічного факультету (1967 р.).
Всі ці експедиції, польові практики нам дали:
- по-перше, натхнення проводити багатоденні подорожі із учнями;
- по-друге - вони нас озброїли знаннями і вміннями виконувати різноманітні наукові завдання;
- по-третє - розбудили жагу до подорожей і походів.
Так, я здійснила декілька разів дальню комплексну практику зекономічної і фізичної географії на північ за маршрутом - Леніград - Карелія - Кольський півострів. За декілька таких подорожей ми змогли подивитись і особливості природи, і особливості економіки цього краю. Вивчали всі визначні місця (з історичною, патріотичною, естетичною метою). Коли я ще сама була студенткою, то пам'ятаю, що за день ми стомлювалися добре. А коли стала керівником практики, то виходячи з того, що на цих об'єктах вже ніхто ніколи в житті не буде: Кронштадт, Ермітаж, Російський музей, з-д їм. Кірова, "Дорога життя", "Розлив", Ісакієвський собор, Казанський собор, Зоомузей, Кунсткамера, "Аврора", дім Петра І, Петродворець тощо, графік відвідувань зробила ще щільнішим. Щовечір був обов'язковим похід до театру. Дотримання режиму сну та відчуття захопленості сприяло відновленню сил.
В Карелії - Петрозаводськ з Онезьким тракторним заводом, Кіжі, водоспад Ківач, курорт Марціальні води, Кондопозький целюлозно-паперовий комбінат, Шокшинська копальня малинових кварцитів, Гірваська кальдера, Карельські озера, Корабельні Петрові соснові бори.
На Кольському півострові - Мончегорськ, Оленєгорськ, Апатити (Заполярний ботанічний сад, Великий кар'єр по видобуванню апатитів, трамплін в Хібінах, копальні Расвумчорр, Кукісвумчорр, тундра, поселення саамів - Ловозеро, підземна Верхньо-Туломська ГЕС, Кольська атомна станція в Полярних Зорях і неповторний Мурманськ з усіма підприємствами і рибним портом, і довгий Полярний День, і льодовикові форми рельєфу!
У 1980 році, коли Ленінград був закритий на Олімпіаду, маршрут проліг на Кольський півострів через Архангельську область з її лісовим комплексом, з місцем де народився і жив у дитинстві М.В. Ломоносов, з Холмогорами, де розводили племінну худобу і з Красною Соломбалою, де Петро І будував свої перші кораблі і Малі Карели з дерев'яним зодчеством, і Північна Двина, і Архангельський лісовий порт - найбільший в світі. Ще були Соловки з Кремлем, з мандрівкою на човнах по Соловецьких озерах, Сокирна гора де були Святі подвижники Зосима і Саватій.
Всього, цього я не показала б студентам, як би мене не зарядив на все життя натхненням до мандрівок Хижняк Андрій Андрійович.
Декілька студентів залишилися для праці в інституті, позахищали дисертації, а всі інші - кожен на своєму місці несе вогонь душі, який запалив Хижняк АА. Було ще багато гарних вчених в педінституті, вони і зараз там є. Але вони несуть натхнення теперішнім студентам, а для нас був першим Хижняк А.А. Окрім роботи (енергійної, запальної) із студентами та колегами, він вів наукові дослідження і має багато друкованих праць. Місце його досліджень - південь України, Приазов'я, Мелітопольщина. Його наснага продовжується в його учнях.
Література
1. Алексеев, А.Н. Природолюб, исследователь и учитель // Мелитопольские ведомости, 23 января 1996 г.
2. Михайлов Б.Д. История города Мелитополя. - Запорожье. Рио "Издатель", 1998. - С.95.
3. Резник В.Й. Юность Корвацкого. - Запорожье, Изд-во "Дикое Поле", 2003. - С.56,-С.129.
4. Самойлов В.О. История российской медицини. - М.: Эпидавр, 1997, -С.126.
5. Хижняк А.А. Краєзнавчі екскурсії по Запорізькій області / Методичний посібник на допомогу студентам та вчителям. -Мелітополь, 1958. - С.131-143.
6. Хижняк А.А. Запорізька область (географічний нарис). - Київ, "Радянська школа", 1959.
7. Постановления Мелитопольского уездного земского собрания 37 очередной сессии. 1899. - 412 с.
8. Чудновский С.Л. Из давних лет; Воспоминания. - М., 1934. - С.72.
9. Южное Поднепровье / Географиз. - 1956.
10. Лідія Шилова. Життєвий шлях постатей Мелітопольщини - взірець для нас // Історія української географії. Частина І: Збірник матеріалів Третьої Міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-літньому ювілею академіка Степана Рудницького. - Тернопіль: 2007. - С.208-211.
Loading...

 
 

Цікаве