WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Харчова промисловість України - Курсова робота

Харчова промисловість України - Курсова робота

заінтересованість працівників в ефективному використанні ресурсів і поліпшенні стану реалізації продуктів харчування, дуже низька матеріально-технічна база переробних підприємств і торговельних організацій, недостатньо розвинута інфраструктура ринку, майже припинила роботу споживча кооперація. У 1995 р. організаціям споживчої кооперації було продано лише 7,6% усіх реалізованих овочів і 18,2% фруктів та ягід. Диспропорції попиту і пропозиції продуктів зумовлені також впровадженням принципів саморегульованого ринку, яке сприяло розвитку інфляційних процесів і зниженню мінової вартості сільськогосподарської продукції, зменшило можливість для розширеного відтвореннявиробництва та економічного зміцнення господарств, сприяло значному скороченню місткості внутрішнього ринку через зниження купівельної здатності населення.
На внутрішньому ринку продовольства України продовжується зростання цін. Проте темпи підвищення їх істотно різняться по ок-ремих продуктах, зокрема: за період із серпня 1995 р. по серпень 1996 р. найнижчі вони були на олію, яблука, цибулю, цукор і картоплю, а найвищі - на хліб і хлібопродукти, молоко, кондитерські вироби. Якщо індекс паритету цін у державній і кооперативній торгівлі (порівняно із хлібом пшеничним із борошна І сорту) становив по олії 7,9%, яблуках - 8,9, цибулі - 14,9, цукру - 19,6, картоплі - 20,3%, то по хлібу житньому - 100,8%, молоку - 92, кондитерських виробах - 82-94, м'ясу і м'ясопродуктах - 52-84%. На міських ринках підвищення цін на продукти харчування відбувається меншими темпами, ніж у дер-жавній і кооперативній торгівлі. У цілому ціни на продукти харчування збільшилися за вказаний період на 44,7%, а на непродовольчі товари - на 87,6%.
Аналіз еластичності попиту за доходами показує, що із скороченням своїх доходів споживачі розширюватимуть купівлю продуктів низької категорії (коефіцієнт еластичності становить 0,3-0,35) - картоплі, капусти, столових буряків тощо. Тому виробництво цих продуктів має більші шанси на розширення. А на тваринництво, садівництво, виноградарство, навпаки, за умов самоухилення держави від регулювання ринкових відносин чекають застій і скорочення виробництва.
Прогнозоване насичення внутрішнього ринку продовольством й необхідність виконання експортних торгових зобов'язань зу-мовлюють потребу не тільки стабілізувати, а й збільшити у найближчій перспективі виробництво сільськогосподарської продукції на 5- 10%. Проте наявність потрібної кількості про-дукції буде лише першою передумовою для формування ринку продуктів харчування. Низькі, конкурентоздатні затрати на виробництво - друга передумова. І нарешті, вирішальне значення матиме постійне забезпечення високої якості запропонованих на ринку продуктів, розширення їх асортименту тг поліпшення зовнішнього оформлення товару Щоб подолати негативні тенденції у роз витку ринку продовольства, слід, насамперед посилити державне регулювання ринкови; відносин, підвищити ефективність викорис тання ресурсів, розширити державну допомо гу господарствам. Держава може здійснюва ти регулювання ринку через цінову й кредит но-податкову політику. Цінова політик. держави тільки тоді буде ефективною, коп ціни на сільськогосподарську продукцію за безпечать необхідні темпи розширеного віл творення виробництва, а прибуток на вкладе ний капітал буде не нижчим, ніж за інших не прямів його використання. Це є можливим з умов прийняття Закону України про використання мінімальних цін на сільськогоспода; ську продукцію, надання державних дотацій сільськогосподарському виробництву, розшірення, у першу чергу, експортних субсидій і скасування ПДВ. А щодо кредитної політики, то тепер доцільно видавати безпроцентні кредити на закладання багаторічних насаджень і догляд за ними до вступу їх в експлуатаційний період, а також у 8-10 разів зменшити існуючі кредитні ставки і в 2-3 рази продовжити строки повернення кредитних сум. Нинішні надто високі податки та проценти на позичковий капітал буквально розоряють сільськогосподарські підприємства.
Поліпшити економічне становище господарств могло б впровадження такого заходу, як повернення з бюджету суми ПДВ, виплаченої постачальникам за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні ресурси, пальне, основні засоби виробництва й нематеріальні активи.
У період переходу до ринкової економіки (поряд із розвитком нових, конкурентоздатних джерел поставок засобів виробництва, а також нових каналів збуту, зберігання, переробки і розподілу продукції) слід поліпшити державні поставки, відновити держзамовлення на всі види сільськогосподарської продукції, роз-ширити інтервенційні заготівлі.
Доцільно практикувати укладання ф'ючерсних контрактів, пільгове кредитування сільськогосподарських підприємств, забезпечення зустрічного продажу їм необхідних ресурсів за пільговими цінами.
Слід розширити захист вітчизняних товаровиробників, 1 зокрема:
збільшити митний податок на імпорт продуктів;
скасувати попередню оплату та податок (акциз на спирт) на експорт продуктів;
увести граничну торговельну надбавку (не більшу 20%) на вітчизняну сільськогосподарську продукцію;
створити сприятливі умови для увезення ресурсів, необхідних для впровадження прогресивних технологій вирощування й перероб-ки продукції, звільнивши господарства від сплати митного податку та ПДВ;
реалізувати комплекс заходів щодо розширення зовнішнього ринку сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки.
Державна допомога вітчизняним товаровиробникам повинна мати й непрямий характер - це прийняття законодавчих актів щодо розвитку конкуренції та захисту товаровиробників і споживачів, забезпечення ринковою І статистичною інформацією, встановлення і контроль за дотриманням стандартів якості, митний протекціонізм тощо.
Головним резервом насичення внутрішнього ринку продуктами й розширення їх експорту є поліпшення використання наявних ресурсів господарств і біокліматичного потенціалу України завдяки впровадженню інтенсивних ресурсозберігаючих технологій, поглибленню спеціалізації виробництва, удоско-наленню розміщення культур, поліпшенню структури посівних площ, розширенню переробки і зберігання продукції в місцях її вирощування, а також у результаті перебудови структури виробництва на ресурсоекономний, особливо енергоекономний тип відтворення.
Розвиток ринку продовольства залежить не тільки від підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва та вдоскона-лення системи маркетингу, а й ще більшою мірою від добробуту і багатства самих працівників села. Чим біднішими вони стають, тим менше вони виробляють продукції, а це, у свою чергу, посилює бідність, призводить до того, що населення постачається переважно не за рахунок місцевого виробництва, а зовнішнього ринку. Особливо велике зубожіння селян спостерігається після "лібералізації" цін за умов функціонування в країні нерегу-льованого ринку. Основні причини погіршення життя народу України - це високі
Loading...

 
 

Цікаве