WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Тернопільська область (пошукова робота) - Реферат

Тернопільська область (пошукова робота) - Реферат

висоти понад 180 м над навколишньою місцевістю і мають вигляд гір-останців. Такими є гора Бона в Кременці, гора Божа в селі Великі Бережці, Данилова гора поблизу с. Антонівці тощо. Тут доволі густа мережа ярів і балок.
Товтровий кряж простягається з північного заходу на південний схід від сіл Чорний Ліс і Загір'я до смт. Гусятин. Це бар'єрний риф, який має вигляд пасма горбів, що підносяться над Тернопільським плато на 50-60 м. Абсолютна висота цих горбів досягає 380^30 м. Серед них мальовничі горби Бабина і Довбушева біля с. Залужжя, Киданецькі скелі, останці Подільських Товтр біля с. Мшанець Збаразького району. Поширені тут форми поверхневого карсту (лійки, печери, широкі тріщини) надають рельєфу Товтр мальовничості та своєрідності. Північно-східний схил Товтр переходить у Східно-Подільське плато, розміщене на схід від даного кряжу. Його поверхня слабохвиляста. Абсолютні висоти досягають 350 м. Найвища частина плато - вододіл рік Горині, Збруча - має назву Авратинської височини. Долини рік Горині, Ікви, Вілії широкі, заболочені. Вододіли рік - плоскі, на них трапляються блюдцеподібні зниження.
Придністровська рівнина займає південну частину області, її умовна межа проходить по лінії Бучач - Борщів. Рівнина почленована каньйоноподібними долинами Дністра і його приток. Схили долин порізані глибокими ярами. Між долинами Серету і Збруча поширені форми підземного карсту - печери і поверхневого карсту - лійки. Мальовничості цим територіям додають форми вивітрювання - вапнякові скелі-останці, які під впливом кліматичних чинників набули подекуди химерних форм - грибів, сфінксів, космічних літаючих блюдець, стовпів тощо. Доволі багато їх можна спостерігати в урочищі Криве, поблизу м. Заліщики, між с. Лисичники і с. Вовчків Заліщицького району, у с. Бабинці Борщівського району, на берегах Касперівського водосховища.
У долинах Дністра і його приток часто зустрічаються відслонення гірських порід. Особливо вони помітні на урвистих високих берегах Дністра ("стінках"). Найбільшою "стінкою" є берег біля с. Колодрібка (230 м заввишки).
Унаслідок тектонічних зсувів і геологічної діяльності р. Дністра утворилося 20 меандр, які теж надають цій території неповторності.
На північ від крутого уступу Кременецького горбогір'я розміщена Кременецько-Дубнівська рівнина. Вона не належить до Поділля, а є зниженням, яке лежить між північним уступом Подільської і південним уступом Волинської височин. Рельєф її плоский із незначними абсолютними висотами (210-250 м). Він сформувався під впливом льодовикових вод, які стікали сюди під час танення льодовика з Поліської низовини. Цю рівнину часто називають Малим Поліссям. Потоки льодовикових вод утворили тут піщані горби ("гриви"), висота яких подекуди досягає 20 м. У зниженнях між "гривами" поверхня заболочена.
Корисні копалини Тернопільської області
Розміщення Тернопільської області в межах Східноєвропейської платформи зумовило утворення тут корисних копалин осадового походження. Серед них найбільшою є група нерудних корисних копалин. На території області розвідано й обстежено понад 300 родовищ корисних копалин цієї групи. Серед них вапняки, крейда, мергелі, гіпс, піски, пісковики, глини, гравійно-галечникові матеріали, доломіти тощо. Вони розміщені на всій території області і є сировиною для виробництва різноманітних будівельних матеріалів.
Значне поширення в області мають суглинки і глини (понад 100 родовищ), які є сировиною для виробництва цегли і черепиці. Переважна більшість із них - невеликі та середні; до великих належать Тернопільське, Оришківське, Чортківське, Теребовлянське. Глибина залягання глини не перевищує 7 м, а видобування її проводиться відкритим способом. У північній і центральній частинах області є поклади гончарних і вогнетривких глин, які використовуються для виробництва кахлів та гончарного посуду. У Козівському та Теребовлянському районах є поклади суглинків, придатних для виробництва керамзиту. Пісковики поширені в Теребовлянському, Чортківському та Бучацькому районах на берегах рік Серету і Гнізни. Найбільші родовища - Буданівське, Застіночне, Застінківське. Пісковики утворились унаслідок цементації пісків у морських і озерних басейнах. Вони мають плитчасту будову, використовуються для виготовлення бруківки, пам'ятників, як облицювальний матеріал.
Вапняки на території області трапляються у Борщівському, Збаразькому, Підволочиському, Підгаєцькому, Бережанському, Бучацькому і Зборівському районах. Утворилися з уламкового вапнякового матеріалу внаслідок впливу живих організмів. Вони використовуються для виготовлення щебеню, облицювальних плиток, стінових блоків, випалювання вапна, а також при виробництві цукру..
В області є вапняки, які піддаються розпилюванню на блоки. Це так званий тесовий камінь. Його родовища приурочені до Товтрового кряжу, найбільше з них - Добривідське у Збаразькому районі і Лисичанське у Підволочиському районі. Використовуються у будівництві.
Відомі родовища вапнякових туфів (травертинів), які можна використовувати як облицювальний матеріал. Це - легкі, пористі породи, пустоти яких виповнені кальцитом. Вони поширені у Бучацькому (с. Рукомиш, с. Сокілець), Монастирському (с. Порохова), Заліщицькому (с. Нагіряни, с. Дорогичівка) районах, переважно у долинах рік.
Родовища крейди є у Кременецькому і Шумському районах, найбільші поклади - ус. Підлісці. Поклади залягають близько до поверхні (10-40 м), мають значну товщину, і це дозволяє вести видобуток відкритим способом. Крейда застосовується в комбікормовій промисловості, для вапнування ґрунтів, виготовлення шкільних олівців.
Гіпсові родовища розміщені в Придністров'ї, найбільші з них - між Серетом і Збручем (Заліщицький і Борщівський райони). Виникнення гіпсу пов'язане із сухим і жарким кліматом у басейнах, які насичені сульфатом кальцію. Товщина пластів досягає 20-25 м, запаси оцінюються десятками мільйонів тонн. Гіпс використовується для гіпсування грунтів, у медицині, паперовій, хімічній, цементній галузях промисловості тощо.
Поклади мергелю є в західній частині області (Зборівський, Бережанський і Підгаєцький райони). Потужність пластів - 18-30 м, вони залягають на глибині 15-20 м, і це дає змогу розробляти їх кар'єрним способом. Мергель є високоякісною сировиною для виробництва цементу.
Гравій трапляється в долинах і на прирічкових схилах Дністра, Серету, Золотої Липи. Використовується переважно у шляховому будівництві.
Родовища піску найбільш поширені у західній, північній та центральній частинах області. В основному це будівельні піски. Найбільшими з родовищ єТернопільське і Бережанське. На території Бережанського району розташоване відоме Рогачинське родовище кварцових пісків, які є сировиною для виробництва скла на Бережанському склозаводі.
Значні запаси нерудних корисних копалин на території Тернопільської області є сировиною для промисловості будівельних матеріалів.
Із нерудних корисних копалин в області є також фосфорити, бентоніти. Фосфорити в незначній кількості трапляються в долині річки Стрипи біля м. Бучача, по берегах Серету між Тернополем і Теребовлею. їх можна використовувати як мінеральне добриво.
Loading...

 
 

Цікаве