WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Тернопільська область (пошукова робота) - Реферат

Тернопільська область (пошукова робота) - Реферат

- молодь у віці до 28 років.
Переважна більшість працюючого населення була зайнята в попередні роки в галузях матеріального виробництва. Зараз їхня кількість постійно зменшується внаслідок значного скорочення працівників на підприємствах виробничої сфери (тільки за 1970-1996 pp. - на 21%), у цій сфері тепер працює 48% працівників (в 1993 р.- 68 %). Найбільше робітників працює у сільському господарстві (29,3%), хоча донедавна найбільшою була частка промислових робітників. (У 1995 р. - 25 %, у 2001 р. - 19,5 % працівників господарства). В останні роки унаслідок економічної кризи багато промислових підприємств працюють не на повну потужність, відбувається скорочення працівників. Деякі з них (вихідці з сіл) повертаються в села і займаються сільськогосподарським виробництвом, а інші поповнюють лави безробітних або виїжджають за межі області в пошуках заробітків.
Унаслідок того, що в селах області вже від початку 80-х років відбувається природне скорочення населення та тривалий час існували значні міграції молоді в міста, кількість населення, зайнятого в сільському господарстві, постійно скорочувалась. У цій галузі працювали в основному пенсіонери. Малокваліфікована праця не приваблювала молодь, і тому молоді хлопці й дівчата залишали село. Зараз ситуація дещо змінилась. Ринкові відносини в сільському господарстві передбачають існування різних форм власності на землю. Унаслідок реформування сільського господарства чимало сільських жителів збільшили свої земельні наділи і працюють на них. Створено фермерські господарства, які також "притягують" молодих людей. У 2002 р. у них працювало 2,5 тис. осіб. Трудові ресурси, які зайняті в сільськогосподарському виробництві, "омолоджуються" упродовж останніх років.
У Тернопільській області, як і в Україні, зростає частка людей, які працюють у галузях сфери послуг - освіті, культурі, торгівлі, побутовому обслуговуванні тощо. У 2002 р. вони становили 40,9% від працівників, що були зайняті в господарстві області. Постійно збільшується кількість працівників сфери управління: у 1995 р. - 11,5 тис. осіб, у 2004 р. - 19,2 тис. осіб.
В області постійно зростає кількість громадян-підприємців (у 2004 р. - понад 25 тис.) та працівників сфери малого бізнесу (понад 22 тис. осіб). Вони становлять майже 7 % від усього працездатного населення. Це сприяє зростанню показників зайнятості населення. Серед працівників різних галузей висока частка людей із вищою і середньою освітою (36% від усіх зайнятих у господарстві області). Найбільше таких спеціалістів працює в установах освіти, охорони здоров'я, управління. Високий рівень кваліфікації трудових ресурсів і значна кількість дають можливість розвивати в області трудомісткі галузі господарства (легка і машинобудівна промисловості, вирощування цукрових буряків, овочів).
Тернопільщина належить до областей України, які добре забезпечені трудовими ресурсами. Вони можуть бути використані не тільки в межах області, айв інших регіонах України. Але поки що рівень зайнятості трудових ресурсів невисокий, зростає безробіття, низький рівень доходів населення, найнижчі в Україні показники заробітної плати (у середньому 338 грн. на місяць, станом на 2004 р). Це зумовлює масові потоки заробітчанської міграції за кордон.
ГОСПОДАРСТВО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Тернопільська область відноситься до числа найменших в Україні (2,3% території держави). Дехто із вчених та урядовців відносить її до економічно депресивних регіонів, бо частка області у виробництві промислової і сільськогосподарської продукції (відповідно 0.6 і 3.0%, у вантажоперевезеннях (1%) є значно нижчою від середньоукраїнських показників. На території області виробляється 1.3% валової доданої вартості країни, у розрахунку на 1 особу це становить 2741 грн. (в Україні - 5114 грн., 2003 р.). Однак серед регіонів України, Тернопільська область виділяється виробництвом бавовняних тканин (60% від виробництва в Україні), цукру-піску (7,4), м'яса (4,5%), масла (3,5%), твердого сиру, а також посуду, світлотехнічного обладнання, картоплі та ін.
Формування господарства нашого краю відбувалося під впливом складних соціально-економічних умов. Перебуваючи у складі Австро-Угорщини, Росії та Польщі, Тернопільщина на початку XX ст. була відсталим, злиденним краєм. У структурі її економіки переважало сільське господарство, яке було джерелом існування для більшості населення. Селянські господарства в основному були невеликі, із земельними наділами від 2 до L0 моргів (1 морг- 0,6 га). У 1921 р. 55 % господарств мали менше ніж 2 га землі. Такі господарства не мали необхідних знарядь виробництва. Майже в половини з них не було коней, у 20 % не було корів, у 35 % господарств, крім корів, не було інших тварин. У великих поміщицьких господарствах (таких було 143, кожне з яких мало понад 1000 га землі) вирощувалася значна частина зерна, яке не тільки споживалося місцевим населенням, а й вивозилося за кордон.
У таких господарствах вирощувалися також цукрові буряки, тютюн, картопля. За кордон експортувалась продукція садів. Так, тільки із Залі шик щорічно вивозили понад 300 ц абрикосів у Росію, Польщу, Німеччину та Угорщину.
Сільськогосподарська продукція перероблялась на промислових підприємствах, які почали активно утворюватися наприкінці XIX ст. Це були, здебільшого, дрібні,напівкустарні підприємства - ґуральні, млини, бойні, цукроварні, пекарні, олійниці, пивоварні тощо. Найбільшими підприємствами у нашому краї на початку XX ст. були Монастириська тютюнова фабрика, Збаразька, Борщівська і Великоберезовицька цукроварні, Шумський винокуренний завод та ін.
Крім підприємств харчової промисловості, були також лісопильні та столярні підприємства, цегельні, черепичні заводи, ткацькі фабрики, кам'яні кар'єри тощо. На більшості підприємств працювало один-два десятки робітників, а на деяких із них - усього 1-2 робітники. У промисловості на початку XX ст. було зайнято лише 6 % населення Тернопільського воєводства.
Економічному піднесенню у нашому краї сприяли залізниці, якими продукція Тернопільщини транспортувалась у різні кінці Австро-Угорської та Російської імперій, завозились промислові вироби. Перша залізниця, яка пролягла від Підволочиська до Львова через Тернопіль (1869-1871 pp.), з'єднала залізниці цих двох імперій.
Після того, як у 1939 р. західноукраїнські землі увійшли до складу Української РСР, на території Тернопільщини відбувалися значні соціально-економічні зміни. Унаслідок суцільної колективізації сільського господарства (що проводилося доволі активно після закінчення Другої світової війни), у селян було забрано землю, худобу та реманент. Основними формами організації сільськогосподарського виробництва стали колгоспи і радгоспи з низькою продуктивністю праці, але які тривалий час були в державі основними виробниками сільськогосподарської продукції.
У післявоєнний період збудовано багато нових промислових підприємств, реконструйовано старі. На початку 50-х років у Тернопільській області працювало 4 цукрових заводи, 51 спиртозавод, 26 маслозаводів, м'ясокомбінат, плодоовочеві комбінати, швейна фабрика, заводи авторемонтний та холодного асфальту. А вже у 60-70-ті роки в
Loading...

 
 

Цікаве