WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Типи сільських поселень Хмельницької області за показником господарського використання території - Реферат

Типи сільських поселень Хмельницької області за показником господарського використання території - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Типи сільських поселень Хмельницької області за показником господарського використання території
У сучасних умовах реформування господарських відносин та підготовки до здійснення адміністративно-територіальної реформи важливе значення має вивчення питання питань територіальної організації населення. Тісний зв'язок між населення і господарством виявляється через господарські типи поселень, що стають об'єктом підвищеної уваги у процесі трансформації суспільства. Особливо актуально вивчення таких типів у сільській місцевості, де відбуваються радикальні зміни у відносинах власності, зв'язках та ін.
Питання, що відносяться до типології сільських поселень, можна знайти у наукових публікаціях, присвячених методологічним питанням географії сільського розселення чи характеристиці розселення окремих районів країни (В.В.Покшишевський, С.О.Ковальов, К.П.Космачов, В.С.Валів, О.Р.Назаревский, Б.С.Хорєв, О.О.Мінц, Т.К.Дагаева, М.О.Петрига, С.С.Мохначук, М.О.Ковтонюк і деякі інші).
Існують також деякі типологічні схеми у представлені історичної науки (В.М.Вітов), фахівців з планування сільських поселень (М.І.Назаретов, В.М.Богданов і ін.), статистиків (В.Д.Міркін), картографів (В.І.Сухов, К.О.Салищев та ін.).
Тривалий час у географічній науці вивчали виробничі типи поселень. Про розмаїтість варіантів цих типів для окремих районів колишнього СРСР дають уявлення дослідження В.В.Варанкина і В.В.Покшишевского (1949), К.П.Космачева (1959, 1961), Ю.В.Ласис (1959), М.О.Петриги, С.С.Мохначука, М.О.Ковтонюка. У цих варіантах провідне місце займають сільськогосподарські поселення, у яких більшість населення зайняте у сільськогосподарському виробництві.
Серед виробничих типів несільськогосподарських сільських поселень виділяється тип лісопромислового розселення, обумовлений техніко-економічними вимогами сучасної лісової промисловості (Ковальов, 1957; Дагаєва, 1959, 1961; Покшишевский, 1962), і лінійного залізничного розселення. Аграрно-індустріальне розселення в приміських зонах і промислових районах характеризується поєднанням у сільських поселеннях різних функцій, що сприяє концентрації населення і переважному розвитку пунктів, розташованих біля магістральних шляхів.
Дослідження взаємозв'язків сільського розселення і господарства Хмельницької області, здійснене на основі системного підходу, дозволило виділити у сільській місцевості, перш за все, сільськогосподарське розселення, представлене різними типами поселень, спостерігаються ряд характерних видів несільськогосподарського розселення в сільських місцевостях і аграрно-індустріальне розселення, розповсюджене, головним чином, поряд з мережею промислових міст і селищ.
Найбільш відмінні умови для сільськогосподарського розселення в області створюються при перевазі в господарстві землеробства чи пасовищного тваринництва. Типи землеробського розселення, у свою чергу, відрізняються в залежності від організації господарства, його інтенсивності і спеціалізації, від розмірів використовуваних для ріллі земельних ділянок, особливостей поєднання землеробства і тваринництва.
Із всієї території Хмельницької області, яка становить 20,63 тис км2, землі користувачів, які займаються сільськогосподарським виробництвом, станом на 1 січня 2001 року становили 15,37 тис км2, а інші категорії земель становили 5,26 тис км2. Структуру земельного фонду у цей період показано на рис. 1.
Рис. 1. Структура земельного фонду Хмельницької області
(станом на 1.01. 2001 року)
Система сільського розселення Хмельницької області тривалий час формувалася під впливом сільського господарства, і в сучасних умовах паювання землі, існування невеликих індивідуальних, передусім фермерських та колективних (селянських спілок, колгоспів) господарств не зовсім відповідає потребам виробництва.
Але і при однаковому соціально-економічному типі, є певні розходження в організації господарства, наприклад, у розмірах селянських спілок, у їхньому землевпорядженні), що створюють різні умови для розселення.
Загальні риси всіх типів землеробського розселення - приуроченість населених пунктів області до оброблюваних ділянок ріллі, по можливості центральне положення їх щодо цих ділянок, особливий вид сезонних пунктів (польові стани), як доповнення до постійних поселень. У якості характерних виробничих типів можна відзначити наступні:
1. Розселення в районах з високим рівнем розораності, великими масивами ріллі, з перевагою зернового землеробства і концентрацією більш трудомістких культур поблизу населених пунктів. Цьому типу найбільше відповідає порівняно рідка мережа великих поселень, що доповнюються на периферії земельного масиву селами-відділеннями і станами. Даний тип представлений головним чином у лісостеповій зоні, при рівнинному, мало розчленованому рельєфі і порівняно однорідних родючих, придатних для користування ґрунтах, при дуже великих розмірах господарств. (Теофіпольський район).
2. Розселення в районах з високою розораністю, але з частковою розчленованістю масивів ріллі, глибоко врізаними річковими долинами із широкими заплавами, розвинутою ярово-балковою мережею, лісовими ділянками й іншими непридатними для господарського використання землями. При такому землеробському використанні території створюються передумови для існування більш густої мережі поселень, трохи менших до попередніх за розмірами, при більшій "індивідуалізації" їх розташування - при відхиленні від геометричної правильності. (Чемеровецький район).
3. Розселення в районах вибіркового використання землеробських масивів земель, які розташовані в лісовій зоні, з чергуванням орних, сіножатей, пасовищ, лісових ділянок. Утворюються багаточисельні розорані "галявини" більш-менш значні за величиною, але звичайно розчленовані невикористовуваними для господарювання ділянками (заболочені заплави і т.п.). Такі умови обмежують розміри поселень, вимагають багато чисельних відділень чи польових станів, тим самим ускладнюють "малюнок" розселення. (Славутський район).
4. Розселення в районах вибіркового землеробських поселень, що сполучається з розвитком тваринництва пасовищного типу: рілля займає невеликі, найбільш придатні ділянки серед великих територій, використовуваних як природні кормові угіддя, чи серед незручних, невикористовуваних у господарстві земель. Це створює передумови для утворення рідкої мережі постійних селищ біля найбільш великих ділянок ріллі і розвитку системи різних сезонних пунктів (на пасовищах, польових на вилучених ріллях). (Славутський район).
5. Розселення в районах осередкового землеробського господарства (на півночі області), зв'язаної з тваринництвом і промисловими заняттями населення, із украпленням ріллі невеликими ділянками серед невикористовуваних для землеробства великих територій (переважно лісових). Такий характер освоєння території зв'язаний з розташуванням малих населених пунктів у кожному з вогнищ землеробства, утворенням рідкої мережі селищ, що доповнюються промисловимисезонними пунктами у великому віддаленні їх від сіл. (Шепетівський район).
6. Розселення в районах високоінтенсивного землеробства південного типу, що вимагає значних трудових затрат на одиницю площі. Такий тип використання території допускає значну концентрацію населення у великих населених пунктах, розміщених у виді порівняно густої мережі. (Кам'янець-Подільський, Дунаєвецький
Loading...

 
 

Цікаве