WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Господарство Тернопільської області (пошукова робота) - Реферат

Господарство Тернопільської області (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
на тему:
Господарство Тернопільської області
Тернопільська область відноситься до числа найменших в Україні (2,3% території держави). Дехто із вчених та урядовців відносить її до економічно депресивних регіонів, бо частка області у виробництві промислової і сільськогосподарської продукції (відповідно 0.6 і 3.0%, у вантажоперевезеннях (1%) є значно нижчою від середньоукраїнських показників. На території області виробляється 1.3% валової доданої вартості країни, у розрахунку на 1 особу це становить 2741 грн. (в Україні - 5114 грн., 2003 р.). Однак серед регіонів України, Тернопільська область виділяється виробництвом бавовняних тканин (60% від виробництва в Україні), цукру-піску (7,4), м'яса (4,5%), масла (3,5%), твердого сиру, а також посуду, світлотехнічного обладнання, картоплі та ін.
Формування господарства нашого краю відбувалося під впливом складних соціально-економічних умов. Перебуваючи у складі Австро-Угорщини, Росії та Польщі, Тернопільщина на початку XX ст. була відсталим, злиденним краєм. У структурі її економіки переважало сільське господарство, яке було джерелом існування для більшості населення. Селянські господарства в основному були невеликі, із земельними наділами від 2 до L0 моргів (1 морг- 0,6 га). У 1921 р. 55 % господарств мали менше ніж 2 га землі. Такі господарства не мали необхідних знарядь виробництва. Майже в половини з них не було коней, у 20 % не було корів, у 35 % господарств, крім корів, не було інших тварин. У великих поміщицьких господарствах (таких було 143, кожне з яких мало понад 1000 га землі) вирощувалася значна частина зерна, яке не тільки споживалося місцевим населенням, а й вивозилося за кордон.
У таких господарствах вирощувалися також цукрові буряки, тютюн, картопля. За кордон експортувалась продукція садів. Так, тільки із Залі шик щорічно вивозили понад 300 ц абрикосів у Росію, Польщу, Німеччину та Угорщину.
Сільськогосподарська продукція перероблялась на промислових підприємствах, які почали активно утворюватися наприкінці XIX ст. Це були, здебільшого, дрібні, напівкустарні підприємства - ґуральні, млини, бойні, цукроварні, пекарні, олійниці, пивоварні тощо. Найбільшими підприємствами у нашому краї на початку XX ст. були Монастириська тютюнова фабрика, Збаразька, Борщівська і Великоберезовицька цукроварні, Шумський винокуренний завод та ін.
Крім підприємств харчової промисловості, були також лісопильні та столярні підприємства, цегельні, черепичні заводи, ткацькі фабрики, кам'яні кар'єри тощо. На більшості підприємств працювало один-два десятки робітників, а на деяких із них - усього 1-2 робітники. У промисловості на початку XX ст. було зайнято лише 6 % населення Тернопільського воєводства.
Економічному піднесенню у нашому краї сприяли залізниці, якими продукція Тернопільщини транспортувалась у різні кінці Австро-Угорської та Російської імперій, завозились промислові вироби. Перша залізниця, яка пролягла від Підволочиська до Львова через Тернопіль (1869-1871 pp.), з'єднала залізниці цих двох імперій.
Після того, як у 1939 р. західноукраїнські землі увійшли до складу Української РСР, на території Тернопільщини відбувалися значні соціально-економічні зміни. Унаслідок суцільної колективізації сільського господарства (що проводилося доволі активно після закінчення Другої світової війни), у селян було забрано землю, худобу та реманент. Основними формами організації сільськогосподарського виробництва стали колгоспи і радгоспи з низькою продуктивністю праці, але які тривалий час були в державі основними виробниками сільськогосподарської продукції.
У післявоєнний період збудовано багато нових промислових підприємств, реконструйовано старі. На початку 50-х років у Тернопільській області працювало 4 цукрових заводи, 51 спиртозавод, 26 маслозаводів, м'ясокомбінат, плодоовочеві комбінати, швейна фабрика, заводи авторемонтний та холодного асфальту. А вже у 60-70-ті роки в області розвинулись нові галузі промисловості: сільськогосподарське машинобудування, електротехнічна, текстильна, хімічна, трикотажна, фарфорово-фаянсова і скляна. Були збудовані нові підприємства харчової промисловості - цукрові і сир-заводи, плодоовочеконсервні, молочні, цукрові заводи тощо.
На території області діяло 219 промислових підприємств, серед них - виробничі об'єднання "Ватра", "Комбайновий завод", "Оріон", "Сатурн", "Тек стерно", а також фарфоровий завод, скляний завод, швейні та галантерейні підприємства, заводи з виробництва будівельних матеріалів та продуктів харчування. Вони випускали продукцію, яка не тільки споживалась в межах області, а й в інших регіонах України та світу. Це - бурякозбиральні комбайни, світлотехнічна апаратура, радіоапаратура, бавовняні тканини, скляний і фарфоровий посуд, швейні вироби, ялинкові прикраси, взуття, цукор, спирт, молочні та м'ясні вироби та ін. Але вже у кінці ХХ ст.., коли область, як і вся Україна, опинилася у економічній кризі, обсяги виробництва промислової продукції різко зменшились, потужні підприємства, передовсім, машинобудівної, текстильної, взуттєвої та інших галузей майже зовсім припинили свою діяльність. Зменшилося й виробництво сільськогосподарської продукції, але не настільки високими темпами, як промислової і внаслідок цього область з індустріально-аграрної перетворилась у аграрно-індустріальну.
Про невисокий рівень економічного розвитку області свідчать також показники валової доданої вартості, у розрахунку на 1 особу. У 2005 р. такий показник становив 2740 грн. (в Україні - 5114 грн.) У цьому показнику зростає частка сфери послуг (зв'язку, фінансування і кредитування, комп'ютерного обслуговування, торгівлі тощо). У 2005 р. галузі, які надають різноманітні послуги, виробляли майже 45 % валової вартості (у 1995 р - 37 %).
У господарстві області діють підприємства різних форм власності - державної, акціонерної, кооперативної тощо. Серед підприємств переважають малі - понад 2,6 тис, господарські товариства - понад 1,4 тис. та акціонерні товариства - 143. У загальнодержавній власності перебуває лише 40 підприємств.
У сільському господарстві зростає кількість індивідуальних селянських (у т. ч. фермерських) господарств. У 2001 р. в області їх було 697 (майже третина від загальної кількості сільськогосподарських підприємств).
Упродовж останніх років посилюється вплив малого підприємництва на насичення ринку товарами і послугами. Це свідчить про формування ринкової структури економіки. Уже понад 8,3 тисячі об'єктів підприємницької діяльності функціонують у різних галузях господарства області. Серед них - малі підприємства, кооперативи, спільні підприємства з іноземними інвесторами. Найбільше таких об'єктів у торгівлі і громадському харчуванні (понад 65 %), у промисловості - 15 %, у побутовому обслуговуванні - 3,3 %. У їхньому функціонуванні важливу роль відіграють іноземні інвестиції. На кінець 2002 р. їхні обсяги становили понад 26 млн. дол. США. Більшість з них були спрямовані у підприємствам. Тернополя, передусім в харчову промисловість, виробництво будівельних матеріалів, торгівлю тощо. Та обсяги іноземних інвестицій в економіку області на сьогодні не є суттєвими. Вони могли б бути вагомішими за умови законодавчого захисту іноземних інвесторів від банкрутства.
В області успішно функціонують підприємства з іноземним капіталом: "Добра вода" (українсько-чеське з виробництва мінводи і безалкогольних напоїв), СП "Ватра-Шредер" (українсько-бельгійське з виробництва світлотехнічної продукції), ТОВ "Янке-Україна" (українсько-німецьке з виробництва яблучного соку), "Біллербек-Україна" (австрійське, виробництво перо-пухових
Loading...

 
 

Цікаве