WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Юрій Полянський і його “Подільські етюди” - Реферат

Юрій Полянський і його “Подільські етюди” - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Юрій Полянський і його "Подільські етюди"
Ім'я доктора Юрія Полянського, геолога і геоморфолога, довгий час замовчувалось у радянській географічній і геологічній літературі. У застійні часи першим насмілився посилатись на працю Ю.Полянського у своїх публікаціях О.І.Москвітін [1].
Юрій Полянський народився 6 березня 1892 року в с.Жовтанцях теперішнього Кам'янка-Бузького району на Львівщині. Закінчив Львівський університет у 1914 р. Під час І світової війни служив у австрійській армії, а потім приєднався до Української Галицької Армії як артилерійський офіцер.
Після війни він викладав у Львівській академічній гімназії (1920-1930 рр.), працював у державному геологічному Інституті (1927-1928 рр.). Одночасно завершив свою докторську дисертацію з морфології Поділля, яка була опублікована в збірнику математично-природописно-лікарської секції Наукового Товариства ім.Шевченка у 1929 р. у Львові. У 1930-х роках він викладав антропологію в Греко-католицькій технологічній академії у Львові.
Протягом радянської, а потім німецької окупації Західної України (1939- 1944 рр.) Ю.Полянський викладав у Львівському університеті і був директором реорганізованого музею природничих наук АН УРСР (зараз АН України). Після війни проживав у Австрії і Німеччині, де викладав в Українському Вільному Університеті (1945-1947 рр.), а після емігрував до Аргентини. Там працював геологом і викладав геологію в державному університеті Буенос-Айреса (1956-1967 рр.).
Протягом 20-х і 30-х років Полянський опублікував ряд праць з геології і археології Галицького Поділля, багато з яких вийшли в періодичних виданнях НТШ. Він склав карту Південного Полісся (1934 р.) і дав загальний геологічний огляд України, зокрема в розділі "Геольогія" у книзі "Географія України і сумежних земель", що вийшла за редакцією В.Кубійовича в Українському видавництві (Краків-Львів, 1943 р.). Розділ займає приблизно 50 сторінок тексту з малюнками, схемами, розрізами. Виклад здійснено з палеогеографічних позицій досить чітко і доступно. Спочатку розглядається тектоніка, а потім стратиграфія по ерах і періодах.
В Аргентині Ю.Полянський написав ряд праць з геології Аргентини.
Помер 19 липня 1975 р. в Буенос-Айресі.
"Подільські етюди (Тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над Дністром)" написані Ю.Полянським на основі детальних польових досліджень Придністров'я від с.Маріямпіль до с.Окопи (гирло Збруча) і містять 193 сторінки тексту, 3 таблиці, 16 листів рисунків. Робота складається з двох майже рівновеликих частин: дослідницького матеріалу і начерку стратиграфії плейстоцену Поділля.
Ю.Полянський дотримувався еолової гіпотези походження лесу і детально описує лесову товщу Поділля в дусі ідей В.І.Крокоса. У долині Дністра він виділяє 6 терасових рівнів і три горизонти лесів. Нумерацію терас, особливо V i VI він проводить за складом галечників, а не висотного їх положення, тобто галечники з переважанням карпатських порід належать VI терасі, а з переважанням подільських - V терасі.
У першому розділі наведені детальні описи відслонень як на правому, так і на лівому берегах Дністра, особливо по VІ терасі. Налічується 14 пунктів описів відслонень тераси (повних або фрагментарних). Детальний опис розрізу алювію VІ тераси наведений в с.Новосілці Костюковій (Заліщицький район), де виділено 5 горизонтів. У галечниковому горизонті знайдено карпатські породи: пісковики різного кольору, кварц, роговики різного кольору, яшму. Лесова товща теж неоднорідна. Полянський прийшов до висновку про наявність у ній трьох ярусів седиментації, тобто трьох різновікових горизонтів лесів. Абсолютні висоти VІ тераси коливаються в значних межах, від 398 м поблизу Чернелиці до 292 м (с.Печорна). Відносні висоти також - відповідно від 234 до 146 м.
Такі значні коливання абсолютних (106 м) і відносних (88 м) висот дозволяють вважати, що в цьому діапазоні висот можна виділити ще VІІ і VІІІ терасові рівні з відповідними висотами 150 м і 180-225 м, можливо навіть і ІХ терасовий рівень. Бо малоймовірно, щоб рівні однієї тераси мали таку різницю у висоті. На жаль, Ю.Полянський не наводить жодних даних про висоту цоколя VІ тераси. Проте Ю.Полянський використовує різні методи для характеристики будови VІ і решти терас, зокрема малакофауністичний, археологічний, палеозоологічний, споро-пилковий та ін. Наприклад, у розрізі с.Новосілка знайдені кременні знаряддя й вугілля, аналіз якого виявив деревину дуба, ялини та ін. А список молюсків з відкладів І тераси налічує 37 видів. Там же знайдені кості оленя. У відкладах V тераси знайдені кості бика, оленя, коня (с.Голігради), а між селами Зозулинці і Богданівка - кості бика та кремінні знаряддя. В алювії ІІ тераси в центрі с.Зозулинці в лесовидних суглинках знайдено 9 видів молюсків, а в с.Городниці в балці "Вила" в лесі ціє ж тераси знайдено 13 видів молюсків наземних і 2 види прісноводних; поблизу с.Устечко в алювії І тераси знайдено рештки мамонта і південного слона та 22 види молюсків, з них 3 види провідних. Наявність мамонта і південного слона вказує на степовий характер тогочасного Поділля, відзначає автор.
У розділі "Начерк стратиграфії плейстоцену Поділля" Ю.Полянський знову розглядає будову терас від VІ і до І і пробує датувати вік терас і навіть окремих горизонтів лесу, робить цікавий висновок про широке меандрування Дністра в час формування VІ тераси і зміщення його на південь. Вік тераси на його думку пліоценовий.
Вік V тераси за малакофауністичними даними передгірський. Тобто, клімат перехідний від теплого до холодного, і акумуляція алювію відбувалась в перехідний час перед третім зледенінням (R-III). Між седиментацією VІ і V терас відбувався ерозійний цикл, спричинений першим підняттям Поділля.
Після цього настає вологий і теплий клімат і утворюється ІV тераса (інтергляціал). До цього часу належать відомі травертини, які як відомо, утворюються у вологий час при наявності вапнякових і гіпсових скель. Автор відзначає, що Ломницький у травертинах знайшов 32 види молюсків, які відносяться до дако-понтійських, східно-європейських, східно-карпатських і альпійських видів. Це свідчить про теплий клімат (інтергляціал) і за віком це рисс-вюрм-І. Лісова рослинність поширювалась по долинах річок, а на вододілах - знаходилися степи.
Фауністичні рештки ІІІ тераси свідчать, що клімат був перехідний до поступового охолодження і осушення, тобто сухий і холодний. Він ставав чимраз сухішим і холоднішим, особливо під час формування ІІ тераси. Аналізуючи лесові товщі, автор робить висновок, що одновікові леси можуть мати однакові фауни. І тераса голоценова і відклади тераси містять теплолюбиву фауну.
Автор поділяє леси на: старший лес V тераси - рисс ІІІ; молодший лес ІІІ тераси - в'юрм І; молодший лес ІІ тераси - в'юрм ІІ.
Про поховані грунти Ю.Полянський пише, що вони: а) вказують на перерви в седиментації лесу; б) свідчать про поворотні зміни клімату із зимового і сухого до теплого і вологого; в) допомагаютьвизначити інтерстадіал (інтергляціал) при відсутності фауни і флори.
В кінці роботи автор виділяє ерозійні цикли, тобто 6 діб акумуляції і 6 діб ерозії.
І. Доба акумуляції - відкладання алювію VІ тераси.
1. Доба ерозії - від кінця седиментації алювію VІ тераси до кінця седиментації V тераси.
ІІ. Доба акумуляції. Алювій V тераси і старший лес.
2.Доба ерозії - від кінця відкладання старшого лесу до початку нагромадження алювію ІV тераси.
ІІІ. Доба акумуляції - відкладання алювію ІV тераси.
3. Доба ерозії - від кінця накопичення старшого лесу до початку відкладання алювію ІІІ тераси.
IV. Доба акумуляції. Відкладався алювій ІІІ і молодший лес І терас.
4. Доба ерозії - від кінця навіювання молодшого лесу І до початку акумуляції алювію ІІ тераси.
V. Доба акумуляції. Відкладався алювій ІІ і молодший лес ІІ терас.
5. Доба ерозії - від кінця навіювання молодшого лесу ІІ до початку седиментації І тераси.
VІ. Доба акумуляції - відклади алювію І тераси.
6. Доба ерозії - триває від часу седиментації відкладів І тераси до сьогоднішнього дня.
Крім того у зведеній таблиці Ю.Полянський досить переконливо показав для кожної тераси характер відкладів, час процесів ерозії та акумуляції, фауністичні рештки (ссавців і молюсків), флору, характер тектонічних рухів і на основі всього цього встановив вік тераси. Так, VІ терасу він відносить до межі пліоцену і давнього плейстоцену, V терасу - до міндель-рисського віку, коли відбулося перше підняття південного Поділля, ІV терасу - до рисс-в'юрму (відбулося друге підняття південного Поділля), ІІ терасу - до в'юрму і І - до голоцену. Чомусь не вказано вік ІІІ тераси.
Взагалі, незважаючи на повтори в описах відслонень і списках малакофауни в першому і другому розділах і не завжди послідовний виклад, "Подільські етюди" є досить грунтовною монографією з геоморфології і четвертинних відкладів Подільського Придністров'я, що не втратила свого наукового значення і тепер.
Література
1. Москвитин А.И. Плейстоцен Европейской части СССР. (Критический обзор литературных данных). АН СССР. Геологический ин-т. - Труды. - Вып.123. - М.: Наука. - 1965.
2. Полянський Ю.І. Подільські етюди. Тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над Дністром // Збірник матем.-природ.-лікарськ. Секції наук. Тов-ва імені Шевченка. - 1929, 20.
Loading...

 
 

Цікаве