WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Хмельницька область (географія) (пошукова робота) - Реферат

Хмельницька область (географія) (пошукова робота) - Реферат

області на півдні відділяє її від Молдови (10 км по прямій лінії) і Румунії (24 км), значно дальше "відсунулись" на захід кордони Польщі (165-240 км).
Грунти Хмельницької області
Сучасний ґрунтовий покрив Хмельницької області сформувався під впливом грунтовотворних порід, рельєфу, клімату,рослинного покриву та господарської діяльності людини.
Грунтовотворні породи - це леси і лесовидні суглинки, піски, супіски, вапняки, глини, алювіальні відклади. На території з рівнинним рельєфом і лісостеповою рослинністю вони стали основою для формування різних типів грунтів. На лесах і лесовидних суглинках утворилися чорноземні і сірі лісові грунти; на твердих карбонатних породах - дерново-карбонатні, на алювіальних відкладах в долинах рік - лучні, лучно-болотні і торфо-болотні грунти.
Набільшу площу займають лісостепові опідзолені грунти, які об'єднують такі підтипи; ясно-сірі і сірі лісові, темно-сірі і черноземи опідзолені.
Карта грунтів Хмельницької області
1- дерново-підзолисті; 2- ясно-сірі і сірі лісові; 3- темно-сірі опідзолені; 4- чорноземи опідзолені; 5- чорноземи типові малогумусні і слабогумусовані; 6- лучні, лучно-болотні та болотні; 7- торфово-болотні і торфяники низинні.
Ясно-сірі і сірі лісові поширені на підвищеннях та схилах в різних районах області, але найбільше - в її південно-західній та південній частинах. Вони сформувалися на лесах і лесовидних суглинках під лісовою рослинністю.
Гумусовий горизонт має невелику товщину, вміст гумусу незначний (1,5-2,2%). Грунти безструктурні, мають кислу реакцію, малий вміст поживних речовин і тому потребують вапнування, внесення добрив.
Темно-сірі опідзолені займають вирівняні ділянки вододілів і пологі схили в центральній та південній частинах області. Вони менше опідзолені, ніж попередні грунти, мають глибший гумусовий шар (55-65 см), у верхній частині якого міститься до 2,9-3,1% гумусу. Ці грунти мають кращу структуру, значний вміст поживних речовин і тому інтенсивно використовуються у сільському господарстві. Для збільшення поживних речовин у цьому грунті необхідне систематичне внесення органічних і мінеральних добрив.
Чорноземи опідзолені розташовані в центральній і південній частинах області. Вони утворилися на вирівняних плато під лісовою і степовою рослинністю, мають глибокий гумусовий шар (80-90 см), вміст гумусу в верхньому горизонті - 3,0-4,0%. Внаслідок інтенсивного використання поступово погіршуються властивості цих грунтів, насамперед, структура і водно-повітряний режим. Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур необхідне внесення органічних і мінеральних добрив, правильна організація сівозмін та ін.
Найродючішими в області є чорноземи типові. Вони утворилися на лесах і лесовидних суглинках під степовою рослинністю в південно-західній і центральній частинах області. Переважають малогумусні (4-4,5% гумусу) і середньогумусні (біля 8% гумусу) чорноземи. Глибина гумусового горизонту 80-90 см. Вони мають сприятливі фізичні властивості, добре забезпечені поживними речовинами.
Лучно-чорноземні грунти поширені невеликими масивами по всій території, але найбільше - в західній частині області. Вони сформувались на лесових відкладах давніх долин та їх терас з неглибоким заляганням ґрунтових вод. Ці грунти мають глибокий гумусовий шар (понад 90 см), значну кількість гумусу (5-6%) у верхньому горизонті, багато поживних речовин і є сприятливими для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур, особливо овочевих. Нижні горизонти такого грунту оглеєні у вигляді сивих і бурих плям, що створює несприятливі умови для росту плодових дерев. Тому для вирощування садів ці грунти непридатні.
Лучні грунти утворилися на наносах в долинах рік і балок у глибоких зниженнях на плато, де грунтові води підходять близько до поверхні. Як і чорноземи, мають глибокий гумусовий шар (50-70 см), містять 4 -5% гумусу і багато поживних речовин. Але вони постійно перезволожені, і в них відбуваються процеси оглеєння. Основні площі цих грунтів зайняті луками, розорюється незначна їх частина. Для використання під орні землі їх треба осушити, але це не завжди ефективно.
Лучно-болотні грунти сформувалися в днищах балок і заплавах рік - на перезволожених ділянках. Вони подібні до лучних, але процеси оглеєння охоплюють всі шари грунту - аж до материнської породи. У верхньому шарі міститься від 3 до 5% гумусу. Зайняті луками.
Болотні поширені в знижених ділянках заплав, днищ балок і лощин стоку (переважно в північній і центральній частинах області). Вони утворилися на алювіальних відкладах при надмірному зволоженні під трав'янисто-моховою болотною рослинністю. Мають великий вміст поживних речовин, але форм, які доступні для рослин, дуже мало. Використовувати ці грунти для сільськогосподарського виробництва можна тільки після осушення.
Дерново-підзолисті розміщені невеликими ділянками в північній частині області. Вони сформувалися на пісках, супісках і суглинках під лісовою рослинністю. Ці грунти найбідніші на гумус і поживні речовини. Гумусовий горизонт становить 15-20 см, а вміст гумусу 1,0-1,9%.
Грунт - беструктурний, вода проникає в глибокі шари і виносить з нього поживні речовини. Близьке залягання ґрунтових вод зумовлює незадовільний водно-повітряний режим, що в перезволожені роки призводить до загибелі сільськогосподарських культур.
Ці грунти мають високу кислотність і тому необхідне їх вапнування. Для підвищення врожайності сільськогосподарських культур необхідно також вносити органічні і мінеральні добрива.
Дерново-карбонатні грунти трапляються окремими ділянками в тих частинах області, де на поверхню виходять вапнякові й крейдяні породи. Найбільше поширені в північній, північно-західній частинах області і в Придніпров'ї. Вони мають неглибокий гумусовий шар (30-40 см), невеликий вміст гумусу, але поживні речовини є малодоступними для рослин. Внаслідок того, що ці грунти залягають переважно на крутих схилах, їх недоцільно розорювати, а краще використовувати як кормові угіддя.
Ґрунтовий покрив Хмельницької області сприятливий для вирощування сільськогосподарських культур лісостепової зони. Значної шкоди родючості грунтів завдає водна ерозія. Розвитку ерозійних процесів (утворенню ярів) сприяє інтенсивне розорювання схилів горбів. Площа еродованих земель безперервно зростає і становить зараз понад третину від земельних угідь. Найінтенсивніше відбуваються ерозійні процеси на півдні області, де значна частина земель розташована на горбах з великою крутизною схилів. Вони посилюються там, де вирощують просапні культури (овочі, цукрові буряки) і провадять оранку вздовж схилів.
Для зменшення
Loading...

 
 

Цікаве