WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Функціонально-територіальні особливості організації суспільно-географічної педагогічної і наукової діяльності в Україні - Реферат

Функціонально-територіальні особливості організації суспільно-географічної педагогічної і наукової діяльності в Україні - Реферат


Реферат
на тему:
Функціонально-територіальні особливості організації суспільно-географічної педагогічної і наукової діяльності в Україні
У світовому масштабі поряд з процесами глобалізації та інформатизації активно відбувається регіоналізація суспільного життя, в тому числі науки, освіти й управління життєдіяльністю населення, яка спрямована на максимальне використання потенціалу території. В суспільно-географічних дослідженнях цей процес зумовлений предметною сутністю суспільної географії і здійснюється за допомогою широкого використання добре опрацьованих категорій "територіальна структура", "розміщення продуктивних сил", "територіальна організація суспільства", методів районування, картографування, прогнозування та планування різних видів людської діяльності. В Україні, починаючи з 90-х рр. минулого століття, цей процес конкретизують нові напрямки суспільно-географічних досліджень, що охоплюють питання регіональної політики і регіонального збалансованого соціально-економічного розвитку та екологічного стану, ринкових відносин, геоінформаційної та митно-логістичної діяльності; нового змісту набуває історико-суспільно-географічний напрямок.
Відомо, що одним з важливих пізнавальних і прикладних результатів сучасних досліджень є обґрунтоване виявлення ієрархії елементів функціонально-територіальної системи досліджуваних об'єктів і процесів, успішно здійснених в Україні стосовно розселення населення, розміщення промисловості, сільського господарства і АПК, транспорту, сфери послуг (зокрема торгівлі, освіти і культури) тощо.
Разом з тим в Україні досі відсутні узагальнюючі дослідження функціонально-територіальної структури суспільно-географічної діяльності (СГД), перш за все фахівців вищої кваліфікації - докторів і кандидатів наук. Важливою передумовою для вирішення цієї проблеми є публікації з історії формування української економіко-географічної школи [2, 4, 6], з розвитку окремих напрямків економіко- і суспільно-географічних досліджень [1, 3], нариси про розвиток економічної географії в окремих вищих навчальних закладах (ВНЗ) та АН України [4, 5], а також вагомий доробок з оцінки діяльності ряду відомих учених у різні періоди розвитку економічної географії. Перш за все йдеться про серію книг з історії українського землезнання, виданих у Львові, Чернівцях та Києві, ювілейні нариси про життя і діяльність відомих вчених. Організаційним "поштовхом" для вивчення цієї проблеми є науково-дослідна тема відділу суспільно-географічних досліджень Інституту географії НАН України на 2006-2008 рр.
У цьому дослідженні в основу просторового аналізу суспільно-географічної діяльності всіх фахівців, зокрема вищої кваліфікації, взято дві головні їх функції - навчально-методичну (викладацьку) та науково-дослідну, їх взаємодію. В Україні станом на 1 січня 2006 р. таких фахівців, що працювали в галузі суспільної географії, було понад 520, в тому числі понад 50 професорів, докторів географічних і суміжних наук та 196 доцентів, кандидатів наук. З метою отримання кількісної та якісної інформації про просторову локалізацію їх фахової діяльності було надіслано відповідну анкету до ВНЗ, в яких є кафедри економічної і соціальної географії, розміщення продуктивних сил (РПС) і регіональної економіки, країнознавства і туризму, а також до науково-дослідних установ, де є відділи із суспільно-географічною проблематикою (рисунок 1).
Статистична вибірка цих об'єктів аналізу становить понад 90%. Опрацювання даних анкети дало змогу виявити відмінності в рівнях територіальної концентрації суспільно-географічної діяльності за чисельністю зайнятих, основні напрямки спеціалізації як у підготовці молодих фахівців (випускників), так і проведенні наукових досліджень, їх просторову локалізацію у міських поселеннях різного типу, зміст та рівень інтенсивності наявних зв'язків між ними в межах адміністративно-територіальних одиниць (переважно областей). Спираючись на такий підхід, можна виділити в межах України певну систему елементів функціонально-територіальної структури - макрорегіони, вузли, регіональні та локальні центри, а також пункти, де має місце суспільно-географічна діяльність.
?
Назва ВНЗ: Назва наукової установи:
Назва факультету: Назва відділів:
Назва кафедри:
Рис.1. Зразок анкети для отримання інформації
Макрорегіон включає значну територію країни (декілька областей) з наявними навчально-науковими закладами у великих містах, що здійснюють інтегральну суспільно-географічну діяльність і тяжіють до головного центра ("ядра") на основі реалізації переважно епізодичних зв'язків (через аспірантуру і докторантуру, стажування, участь у наукових конференціях і спільних дослідженнях, обмін спеціальною літературою тощо). Крім наявності цих функціональних зв'язків, важливими критеріями виділення макрорегіонів є наявність транспортних шляхів між ядром і взаємодіючими центрами та пунктами, а також особливості його географічного положення в країні.
Таких макрорегіонів виділено п'ять: 1) Столичний (173 фахівці), 2) Західний (167), 3) Південний (74), 4) Східний (53), 5) Центральний (58). Їх межі і склад за областями див. на рисунку 2.
У разі, коли епізодичні зв'язки у межах макрорегіонів переростають у стабільні (систематичніші) між ядром і взаємодіючими центрами і пунктами, таке територіальне утворення можна назвати макрорайоном суспільно-географічної діяльності. Основою його має бути вузловий комплекс або групування об'єктів цієї діяльності.
Нині в Україні можна виділити Київський вузол цієї діяльності, який включає в межах Київської міської агломерації науково-дослідні установи Національної АН України - Раду з вивчення продуктивних сил та Інститут географії (разом 20 відділів відповідного профілю), окремих фахівців Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту соціально-економічних проблем м. Києва, науково-дослідної лабораторії Інституту педагогіки тощо. До нього входять також кафедри економічної і соціальної географії, розміщення продуктивних сил, країнознавства і туризму, географії України, Національного університету імені Тараса Шевченка, Київського національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, Національного економічного університету, Київського Міжнародного університету, Київського національного торгово-економічного університету, Університету культури і мистецтв, Університету податкової служби та інших. Тут нині зосереджено 28% всіх фахівців з суспільної географії (146 осіб, в тому числі понад 30 докторів і 55 кандидатів географічних, економічних та педагогічних наук).
Принагідно вважаємо за необхідне посилити увагу до проблеми наукових шкіл, їх змісту та

 
 

Цікаве

Загрузка...