WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Умови виникнення і розвитку міських поселень Хмельницької області. Генетичні типи поселень - Реферат

Умови виникнення і розвитку міських поселень Хмельницької області. Генетичні типи поселень - Реферат

виробництва, не мала містоформувального значення.
Відомий український вчений І.К.Вологодцев розглядаючи питання розвитку міських поселень в Україні від 50-60 років XIX ст. і до 1930 р. включно, значну увагу приділив їх економічній класифікації, вико-риставши матеріали перепису населення 1926 року. Названий автор виділяє 9 груп міських поселень в Україні. Поруч з цим конкретно називаємо міські поселення Хмельниччини, що належали до цих груп:
І. Фабрично-заводські (Славута).
ІІ. Кустарно-ремісничі.
ІІІ. Транспортні.
IV. Адміністративно-торгово-промислові (Кам'янець, Проскурів), Шепетівка).
V. Землеробсько-фабрично-заводські (Янушпіль).
VI. Землеробсько-ремісничі (Полонне, Меджибіж, Летичів).
VII. Землеробсько-ремісничо-торгівельні (Дунаївці, Деражня, Ямпіль, Старокостянтинів, Ізяслав).
VIII. Землеробсько-адміністративні.
IX. Землеробсько-транспортні.
За цією економічною класифікацією міські поселення Хмельниччини належали до п'яти груп, зокрема до фабрично-заводської, адміністративно-торгово-промислової, землеробсько - фабрично-заводської, землеробсько-ремісничої, землеробсько - ремісничо-торгівельної. Найбільша кількість їх належала до IV, VI і VII груп.
Економічні групи міських населених пунктів були складені за кількістю зайнятих в промисловості, транспорті, сільському господарстві, торгівлі, державних установах.
Перед Другою світовою війною внаслідок впорядкування адміністративно-територіального поділу України м. Проскурів стало центром Хмельницької області.
Процес формування та розвитку міських поселень Хмельниччини, як і всієї України, був перерваний подіями Другої світової війни. Вони були в значній мірі знищені. В післявоєнний період були проведені роботи для їх відбудови. З розвитком промислового виробництва, транспорту, будівництва, розширення сфери послуг, а окремими поселеннями отримання адміністративних функцій привело до переведення окремих селищ міського типу у міста, а окремих великих сіл - у селища. Так, в післявоєнний період та в другій половині XX ст. на Хмельниччині статус селища міського типу отримали Антоніни, Базалія, Білогір'я, Війтівці, Віньківці, Вовковинці, Волочиськ, Гриців, Лозове, Смотрич, Теофіполь, Стара Синява, Чемерівці, Ярмолинці, Наркевичі, Дунаївці, Закупне. Статус міста в цей період отримали Волочиськ, Городок, Дунаївці, Красилів, Нетішин. А місто Проскурів в 1954 році було перейменоване у Хмельницький. Саме у 60-70 роки ХХ ст. відбувся найбільш активний розвиток м.Хмельницького, він стає найважливішим промисловим центром області, що зосереджував майже 1/3 промислового виробництва регіону.
Із вище викладеного випливає, що чисельність міських поселень на Хмельниччині дуже помітно зросла в післявоєнний період та в другій половині XX століття.
Проте, до цього часу область виділяється негустою мережею міських населених пунктів, переважною більшістю селищ міського типу та малими за людністю містами. Тут тільки два міста (Хмельницький, Кам'янець-Подільський) належать до великих. Донедавна м.Шепетівка відносилася до середніх міст, але вже станом на 2001 р. вона мала менше 50 тис.жителів. Тому всі інші міські поселення області за людністю належать до малих. Такі міста як Хмельницький, Кам'янець-Подільський, Шепетівка, Славута належать до багатофункціональних міст, а всі інші майже до однофункціональних. Переважна більшість малих міських поселень Хмельницької області має розвинуту харчову промисловість на базі місцевої сільськогосподарської сировини та промисловість будівельних матеріалів на базі власних корисних копалин.
Багато із міст та селищ міського типу Хмельницької області на сучасному етапі виконують адміністративні функції районних центрів, що є в деякій мірі значним чинником їх економічного та соціального розвитку. Райцентрами області нині виступають такі міста: Волочиськ, Городок, Дунаївці, Ізяслав, Полонне, Славута, Красилів, Староконстянтинів, Хмельницький, Шепетівка. Поруч з містами функції райцентрів виконують селища міського типу (Білогір'я, Віньківці, Деражня, Летичів, Нова Ушиця, Стара Синява, Теофіполь,Чемерівці, Ярмолинці).
В сучасних умовах загальної соціально-економічної кризи відбувається деякий занепад у розвитку міських поселень, передусім невеликих. Це пов'язано із рядом чинників, головними серед яких є економічні і соціальні.
До головних відносяться ліквідація або зупинка багатьох промислових підприємств у містах та селищах, ці підприємства донедавна були основою міського бюджету, вони становили базу містоутворюючих галузей. Внаслідок цього зменшилась кількість працівників у місті, які були не тільки корінними жителями міст, але й у значній кількості приїжджали із навколишньої сільської місцевості. Особливо це негативно відбилося на розвитку найменших у області міст і селищ міського типу, у яких було раніше 1-2 підприємства, а тепер вони не працюють. Правда, в останні роки у деяких з цих міст почали виникати невеликі підприємства з переробки місцевої сировини (харчової і будівельної промисловості), але поки-що суттєвого впливу на розвиток міст вони не мають.
Важливим фактором, який в роки переходу суспільства до ринку справляє позитивний вплив на розвиток всіх міст і селищ, є активізація торгівлі. Особливо це стосується м.Хмельницького, де знаходиться величезний оптовий ринок, та малих однофункціональних міст. Розвиток торгівлі в останні роки значно пом'якшив негативний вплив економічної кризи та зайнятість населення. Прибутки від торгівлі значною мірою використовують міські жителі на будівництво, благоустрій жител, доріг, що також позитивно вплинуло на зовнішній вигляд населених пунктів.
Загалом розвиток торгівлі не може компенсувати негативний вплив на розвиток міст загальної економічної кризи; у всіх міських поселеннях відчуваються наслідки демографічної кризи, що супроводжуються тенденцією зниження чисельності міського населення у всіх районах Хмельницької області.
У майбутньому розвиток багатьох міських поселень вчені пов'я-зують із розширенням рекреаційної сфери, позаяк у них є значні історико-культурні та природні рекреаційні об'єкти, добрерозгалужена транспортна мережа. Ця галузь для т.з. економіко-депресивного регіону, яким є область, що вивчається, є важливим містоформувальним чинником, з яким пов'язують подальше соціально-економічне процвітання всієї системи міських поселень.
Література
1. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та методи аналізу, термінологія, районування. - К.: ВПЦ "Київ. ун-т", 2001. - 395 с.
2. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) - К.: Альтерпрес, 2002. - 436 с.
3. Павлов В.І., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи. Монографія. - Луцьк: Настир'я, 1998. - 124 с.
4. Устименко Л.М., Афанасьєва І.В. Історія туризму: Навч. посіб. - К.: Альтерпрес, 2005. - 320 с.
5. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. - Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. - 744 с.
6. Ярослав Мариняк. Становлення та розвиток наукової дисципліни "Географія туризму" в Україні // Історія української географії. Частина І: Збірник матеріалів Третьої Міжнародної наукової конференції, присвяченої 130-літньому ювілею академіка Степана Рудницького. - Тернопіль: 2007. - С.205-207.
Loading...

 
 

Цікаве