WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Умови виникнення і розвитку міських поселень Хмельницької області. Генетичні типи поселень - Реферат

Умови виникнення і розвитку міських поселень Хмельницької області. Генетичні типи поселень - Реферат


Реферат
на тему:
Умови виникнення і розвитку міських поселень Хмельницької області. Генетичні типи поселень
Сучасний розвиток та розміщення міських поселень Хмельницької області, їх людність та функціональні типи значною мірою зумовлені їх генезисом, особливостями функціонування в різні історичні періоди.
Для дослідження особливостей становлення і розвитку поселень важливо використовувати історико-географічний підхід, головними напрямками якого є:
а) вивчення особливостей історичної появи населених пунктів; б) аналіз факторів і причин, що викликали появу перших поселень; в) історична перспектива розвитку населених пунктів; г) топонімічна характеристика поселень як відображення їх історичного розвитку.
Перші міські поселення на Хмельниччині, як і на всьому Поділлі, появилися за часів Київської Русі (Полонне, Кам'янець-Подільський, Ізяслав, Меджибіж, Стара Ушиця) внаслідок відокремлення ремісничо-промислового виробництва від землеробства та розвитку торгівлі, потреб оборони. Вони були невеликі за людністю, виступали центрами ремесла, торгівлі, політичного життя, культури та осередками захисту від ворогів.
Більшість міст були невеликого розміру із незначною кількістю населення.
Міста поділялися на дві частини: міський центр і підгороддя ("пригороддя"). Міський центр, звичайно, знаходився на підвищеному місці і являв собою фортецю, що була укріплена валами, стінами і ровами та захищена природними умовами (ярами, ріками і тд.). Підгороддя, друга частина міста, була значно більшою. Цю частину заселяли переважно ремісники, торговці і купці. Згодом і підгороддя почало укріплюватися для захисту.
Вулиці міста здебільшого сходилися до міського центру або торгової площі. Деколи на їх напрям впливали природні умови або оборонні споруди. Внаслідок того, що територія міста була обмежена за рахунок оборонних мурів, міські забудови були скупчені, а вулиці - вузькі. Житлові будинки були збудовані з дерева, мурованими були переважно церкви, палаци і монастирі. Монастирі часто мали оборонні споруди.
В цей період (давньоруський) переважно зустрічалось 4 типи планувальних структур: круглий, напівкруглий, сегментний та секторний. На них мали вплив лише природні чинники.
Населення більшості міст не відрізнялося від сільських жителів. При монастирях та церквах перших міст виникали школи, бібліотеки. Таким чином, в них досить виразно проявлялася культурна функція. За рівнем свого розвитку, зовнішнім виглядом ці перші поселення стояли на рівні тогочасного світу. Бурхливий розвиток міст, що почався за часів Київської держави, був перерваний нападом татаро-монголів (1239-1241 рр.), що спустошили і зруйнували міста Поділля, в т.ч. Хмельниччини. В 1241 р. були спалені Полонне, Ізяслав та інші міста. Відбудовані вони були на кінець XIII ст., укріплені як самостійні з юридичного та господарського погляду поселення.
Першим містом на Поділлі та на Хмельниччині, що отримало магдебурзьке право, був Кам'янець (1374 р.). Інші міста домоглися його в 15-17 ст. (рис. 1).
Скориставшись з феодальної роздробленості давньоруських земель і ослабленням їх внаслідок монголо-татарської навали, Литовське князівство у 60-х роках XIV ст. почало прибирати до рук Поділля. В другій половині XIV ст. воно було передано литовським феодалам Коріатовичам. У цей час на Поділлі перебудовуються старі і зводяться нові оборонні споруди (замки). Було укріплено Смотрич, Бакоту, Кам'янець, а згодом усі міста. Як повідомляє літописець, Коріатовичі "подільські міста укріпили і заволоділи всією землею Подільською".
Таким чином, з середини XIV ст. розвиток вже наявних та виникнення нових міст були зумовлені потребами оборони від татарських наскоків. Тому міста формувалися у вигляді укріплених замків з ремісничо-торгівельними передмістями. Необхідність постійного захисту від нападу ворогів обумовили виникнення відносно невеликих міст і містечок, що були заховані в лісах і захищались самою природою. В планувальній структурі цих міст були присутні такі елементи: а) укріплений замок, що був відокремлений від поселення; б) міська площа, від якої по різні сторони розходились вулиці.
Міста мало відрізнялись одне від одного за кількістю населення. Так, в Подільському воєводстві у другій половині XVII ст. в середньому на одне місто припадало 417 жителів, а на одне село - 361 житель.
На Правобережній Україні було збудовано чимало міст-фортець. Серед них на Хмельниччині - Кам'янець, Старокостянтинів, Смотрич, Городок, Летичів.
Постійні набіги кримських татар періодично спустошували подільські містечка. Їх відродження припадає на XVI ст., коли відновлюються зруйновані і постають нові замки. У XIV-XVII ст. формується основна мережа міських поселень Хмельниччини. Це добре ілюструє таблиця 1 і рис.1.
Вони виникли як торговельно-ремісничі та воєнно-оборонні пункти. Міста Східного Поділля формувалися довкола укріпленого замку, але нерідко вони мали укріплення (вали) і навколо міста. Забудовувалися вони нерегулярно, будівлі були переважно дерев'яні.
В XVII ст. великого розвитку в містах України і в т.ч. Хмельниччини (Староконстянтинів, Проскурів) набуває ремісництво і торгівля. В цей час в багатьох містах розвивається винокуріння, пивоваріння, гончарне виробництво.
У XVI - першій половині XVII ст. в подільських містах поширюється цеховий устрій. Ремісники об'єднуються в цехи.
З другої половини XVII ст. і до кінця XVIII ст. подільські міста починають занепадати. Це було зумовлено безперервними війнами, занепадом торгівлі, політикою польських магнатів, яка обмежувала самоврядування міст.
В цей час виникло мало міст. Зміни в розвитку міст настали в другій половині XVIII ст. внаслідок переходу Східного Поділля, в т.ч. Хмельниччини під владу Росії.
Рис.1. Хронологія виникнення міських поселень Хмельницької області
Таблиця 1
Хронологія виникнення міст та містечок Хмельницької області
Час виникнення поселень Назви поселень
Х століття Полонне
ХІ століття Кам'янець-Подільський, Гриців
ХІІ століття Ізяслав, Стара Ушиця, Меджибіж
XIV століття Городок, Сатанів, Смотрич, Антоніни, Ярмолинці, Чорний Острів
XV століття Хмельницький (Проскурів), Волочиськ, м.Дунаївці, Красилів, Білогір'я, Віньківці, Летичів, Нова Ушиця, Теофіполь
XVI століття Шепетівка, Деражня, Староконстянтинів, Ямпіль, Базалія, Вовковинці, Стара Синява, Чемерівці
XVII століття Славутич, Нетішин
XVIII століття Понінка, Закупне
XX століття Війтівці, смт.Дунаївці, Лозове, Наркевичі
*Круль В. Краєзнавство. Матеріали для практичних та індивідуальних робіт і вказівки до їх виконання. Чернівці: Рута. - 1998. - 158 с.
У східній частині Поділля міські поселення поділилися на міста (ті, що мали міське самоврядування) і містечка. Найбільше в цей час розвиваються губернські та повітові центри. Вони набувають ще адміністративно-господарської та культурної функцій. Серед них - Проскурів, Кам'янець.Вони стали важливими центрами культури і фабричної промисловості. Містечка майже не відрізнялися від сіл, більшість їх жителів була зайнята сільським господарством (Меджибіж, Летичів, Деражня, Славута, Нова Ушиця, Ямпіль та інші).
У XVIII ст. багато міст Поділля отримали грамоти на організацію 2-3 ярмарків на рік. На Хмельниччині найбільшими центрами внутрішньої торгівлі стають Дунаївці, Летичів, Ізяслав, Полонне, а
Loading...

 
 

Цікаве