WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Урбанізація. Суть процесу урбанізації - Реферат

Урбанізація. Суть процесу урбанізації - Реферат


Реферат
НА ТЕМУ:
Урбанізація. Суть процесу урбанізації
Урбанізація (від латинського "urbanus" - "міський") - це процес підвищення ролі міст у житті країни чи регіону. Його вивчення - це дослідження складного соціального процесу, що супроводжується зростанням міст і їх впливом на всі сторони життя суспільства. Розробкою теоретичних і методологічних засад урбанізації в нашій країні займалися відомі географи та економісти Н.І.Блажко, Ф.Д.Заставний, С.С.Мохначук, Л.М.Корецький, П.С.Коваленко, В.М.Кубійович, Ю.І.Пітюренко, В.М.Пересєкін, О.І.Степанів, А.В.Степаненко, Г.Г.Старостенко, Д.М.Стеченко, М.Ф.Тимчук, М.І.Фащевський, С.С.Фомін, О.І.Шаблій, Л.Т.Шевчук та ін. Прикладні географічні дослідження міст, крім них, ще проводили Т.В.Буличова, М.В.Григорович, В.Т.Зінич, О.В.Лєснов, Є.П.Качан, М.О.Ковтонюк, О.В.Корж, А.Б.Кошіль, М.П.Крачило, М.Я.Мижега, В.П.Нагірна, І.М.Пушкар, Є.Й.Шипович, Л.Г.Чернюк, М.П.Якимова, та ін. Найбільш інтенсивно вивчення процесів урбанізації, окремих міських поселень та їх систем припадає на другу половину ХХ ст., а особливо - на його кінець. Це є наслідком того, що саме у цей період процес урбанізації виявлявся найбільш активно, зростала роль міст як основних форм розселення і соціально-економічних центрів. Розуміння сутності поняття "урбанізація" зазнало значної трансформації у процесі її вивчення.
Тривалий час дослідники-урбаністи розуміли урбанізацію як процес збільшення міського населення за рахунок сільського і збільшення кількості міст, не беручи до уваги інших аспектів урбанізації. Це найбільше проявилось у дослідженнях міст і міського населення, що проводилися в Україні до 70-х років ХХ ст., і мали переважно регіональний характер (Д.І.Богуненко, Ю.І.Пітюренко, І.М.Табориська, П.С.Коваленко, М.Г.Ігнатенко, К.Н.Дагаєва, С.С.Мохначук, М.О.Ковтонюк, Є.Й.Шипович), або були присвячені вивченню окремих міст (О.І.Степанів, Є.Й.Шипович, Л.В.Гнатюк, Л.Є.Маслій та ін.). Пізніше дослідники відмічають складність процесу урбанізації, його вплив на всі сторони життя суспільства. Так, З.М.Васильєва і В.В.Ковалевський характеризують процес урбанізації не тільки збільшенням кількості міст, але й їх просторовою трансформацією. А Ю.І.Пітюренко [1972, 1977, 1980, 1984], А.В.Степаненко [1976], П.С.Коваленко [1976, 1980], Є.Й.Шипович [1977] і С.С.Мохначук [1986], О.В.Лєснов і Ю.І.Пітюренко [1970] вже розглядають урбанізацію як цілісний, складний процес, показують роль міст у системах розселення, особливо у формуванні систем взаємопов'язаного розселення, тобто агломерацій. Таке розуміння урбанізації дало основу для подальших її досліджень, що інтенсивно проводилися у кінці століття і проводяться тепер. Однак і тоді, і деколи й зараз під урбанізацією розуміють якийсь стан, досягнутний на певний момент часу, а не динамічний процес. Правильно розуміючи багатоаспектність урбанізації, Є.Й.Шипович і С.С.Мохначук подають таке її визначення: "Урбанізація - згущення об'єктів, які тяжіють до територіальної концентрації і посилення зв'язків між ними, які зумовлюються технічним прогресом і поглибленням територіального поділу праці, що проявляється у територіальній концентрації населення і міст, формуванні специфічних форм розселення, ускладненні міських функцій, значній зміні природного середовища". А А.В.Степаненко [1981] відзначає, що процес урбанізації супроводжується формуванням специфічного середовища для життєдіяльності населення і суттєвими змінами у його способі життя. Це значно розширило розуміння сутності даного процесу, зокрема щодо поширення міського способу життя у неміських поселеннях, що прилягають до міст.
Таку рису урбанізації відмічав ще В.Кубійович [1927], але через невідомість науковцям його праць, ми можемо про це довідатися лише зараз. Встановлюючи границі міста (Нового Санча), вчений підкреслює, що вони не співпадають з адміністративними, через те, що міська культура життя і діяльності) поширюються на неміські поселення, а найближчі села набувають міського характеру. Тим самим В.Кубійович вже на початку ХХ ст. не ототожнював поняття "урбанізація" тільки із збільшенням частки міських жителів. Він відзначив посилення впливу міст на спосіб життя людей, їх життєдіяльність, особливо цей вплив значний у зоні впливу міста, через те так важко визначити міську і неміську людність та встановити границі міста.
Отже, урбанізацію слід розуміти не у вузькому розумінні як збільшення міст і міської людності, а як багатогранний соціально-економічний процес, який має значний вплив на суспільні відносини. При відносно високих показниках урбанізованості в нашій країні не все міське населення веде т.з. "міський спосіб життя" (визначається характером зайнятості, рівнем обслуговування, благоустрою житла та ін.). Це особливо стосується агропромислових регіонів, у яких велика кількість малих міст і селищ міського типу, жителі яких за своїм способом життя дуже подібні до сільського населення. Таке явище відоме в літературі (Ю.Л.Пивоваров, 1991) як оманлива (неправдива) урбанізація. Воно є характерним для країн, що входили до складу СССР, а також для країн, що розвиваються (це пов'язано з методологією віднесення поселень до категорії міських).
Неоднозначність розуміння сутності урбанізації пояснюється багатогранністю процесу, що охоплює найрізноманітніші аспекти міського розвитку: економічні, соціальні, екологічні, культурні, демографічні та ін. Географів найбільше цікавлять просторові форми урбанізації - міські поселення, передусім їх формування, структура, особливості розвитку і територіальної організації.
Саме на розуміння урбанізації як процесу наголошували у своїх дослідженнях вчені-геоурбаністи (В.В.Покшишевський, О.О.Констянтинов, Ф.М.Лістенгурт, Г.М.Лаппо, А.В.Степаненко, Ю.І.Пітюренко, Л.М.Корецький, П.С.Коваленко та ін.). Його результатом є урбанізованість.
Урбанізованість - це рівень чи ступінь розвитку міського життя (стан, досягнутий у процесі урбанізації). Можливі випадки високих темпів урбанізації при низькій урбанізованості, або сповільнення темпів урбанізації при високій урбанізованості. Урбанізація та урбанізованість визначаються різними показниками. Оскільки урбанізація є процесом, то її характеризують динамічні показники (темпи урбанізації), водночас урбанізованість характеризується статичними показниками (кількість та частка міського населення, кількість міських поселень, їх площа та ін.).
Рис. Головні етапи урбанізації
Для нього характерне утвердження міського способу життя як феномена культури і сучасної цивілізації. Географічно цей процес зумовлює просторову концентрацію людської діяльності у порівняно небагаточисельних центрах і ареалах, які відрізняються від масиву сільських поселень вищим рівнем соціально-економічного розвитку.
Отже, важливими рисами урбанізації є: збільшення кількості міст і міських жителів; збільшення площ урбанізованих ландшафтів; поширення міського способу життя; збільшення ролі міських поселень у системах розселення і соціально-економічних системах,розвиток взаємопов'язаних форм міського розселення - агломерацій та ін.
Важливою рисою є також зміна людини у місті, яка виявляється у збільшенні різноманітних потреб, підвищенні вимог до якості життя, зміна норм поведінки, культури та інтелекту.
Найбільш чітко риси суспільної урбанізації виділені Ю.Я.Пивоваровим, а саме:
1)
Loading...

 
 

Цікаве