WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Язлівець – місто ренесансу - Реферат

Язлівець – місто ренесансу - Реферат

знищена Золота кам'яниця на вул. Вірменській66. На архітектурну цінність пам'яток вказують їхні ціни: в актах Язлівецьких з 1715 року вказано, що 25 листопада продано будинок у самому ринку, з однієї сторони кам'яниця Павла Богдановича, з другої - жида Маєра Молдавана за 200 золотих польських67. Акти Язлівецькі 1718 року: "…6 грудня продано кам'яницю навпроти міської ратуші за 30 талярів"68; акти Язлівецькі 1734 року: "…23 січня продано будинок Себастьянові Крицькому за 5 битих талярів і 7 золотих за вірменською брамою над рікою Язлівчиком нижче дороги"69. Окрім мурованих будинків в місті були й дерев'яні: у актах Язлівецьких, 1736 року 20 червня є запис про "продаж халупи небіжчика Кельмана у місті коло брами жидівської ідучи до Бучача"70. У XVIII та ХІХ століттях в Язлівці майже не ведеться будівельних робіт, про що свідчать записи: у 1717 році у місті було збудовано муровані крамниці в ринку і два млини71, а в середині ХІХ століття барон Блажовський прикрасив місто "виставленням у середині міста на відкритій площі порядного і гарного готелю двоповерхового, також крамниці, на цвинтарі каплиці"72. Значної шкоди місту завдавали повені та пожежі: 4-го квітня 1781 року сталася велика пожежа, яка знищила п'ятнадцять будинків разом з господарськими спорудами73.
На відміну від Львова, де міська влада забороняла будувати великі будинки, в Язлівці такої заборони не існувало, тому міщани і разом з ними вірмени, будували великі будинки і з великим смаком оформлювали подвір'я. Я. Болоз-Антоневич із захопленням зауважує, що небагаті люди мали великі покої, а під ними склепінчасті пивниці. Входи прикрашалися вишуканим орнаментом74 (рис. 7-8).
Ренесансова забудова Язлівця була неоднорідною - поруч з багато оздобленими кам'яницями розташовувалися скромні і неяскраві об'єкти. Навіть за умов невисокого економічного стану власник намагався підпорядкувати будинок загальній архітектурній стилістиці міського простору. Такі приклади проявилися у скромному вирішенні фасадних площин, порталів, брам, віконних обрамлень (рис. 9-14). Принциповим для будівництва кам'яниць став складний рельєф території Язлівця. Ухили території спричинили зведення високих цокольних платформ, конусоподібних фундаментів та контрфорсів. Ці будівельно-конструктивні основи стали визначальними у житловій забудові міста.
На жаль, в описах не виявлено згадки про аттикове завершення кам'яниць. Попри це, можна припустити, що у Язлівці були ренесансові будинки з аттиком. Політико-економічна роль міста у східній частині Европи свідчить, що найяскравіші здобутки доби Ренесансу повинні були знайти своє відображення у просторі поселення.
Мистецька школа обробки каменю вирізняла язлівецьку архітектуру з-посеред низки міст Східної Европи. Вперше на унікальність різьблених кам'яних порталів звертає увагу Ю. Ґлоґовський, який зображує заможного язлівецького міщанина на тлі будинку з заакцентованим вхідним порталом75. У кінці ХІХ століття активізується зацікавлення архітектурною та мистецькою спадщиною Язлівця. Бомбардувальна троща 1916 року знищила 90 відсотків пам'яткових об'єктів. Після І Світової війни місто майже не відбудовується.
Через аварійний стан житлової забудови Язлівця старі кам'яниці частково порозбирали.
Різьблені кам'яні портали сьогодні збереглися у повірменській церкві св. Миколи, у парафіяльному костелі, який стоїть руїною, та у язлівецькому замку.
Аналіз зібраного матеріалу дозволив встановити, що в язлівецьких різьблених кам'яних порталах присутні два композиційні варіянти. Перший - вишуканий, складний, заповнений величезною кількістю орнаментики, з використанням ордерної системи. Такого типу вирішення порталів були в замку, вірменській церкві та монастирській каплиці, у синагозі та кам'яниці Сеферовича, можливо, у втрачених пам'ятках - церкві пр. Іллі, парафіяльному костелі Марії Магдалени, Золотій кам'яниці. З-посеред наведених прикладів першого варіанту необхідно зазначити, що портали входу у синагогу та Сеферівської кам'яниці належали одному авторові. Портали вірменської церкви та каплиці - іншому. Ймовірно, в Язлівці було кілька майстрів, які мали свої майстерні та, відповідно, різнилися у стилі кам'яної різьби. Другий варіант композиційного вирішення найбільш типовий для Язлівця. Його основні ознаки - периметральне використання стилізованої квітки в дзеркалі.
Найбільш оздобленим акцентом споруди був портал входу. Композиція порталу складалася не лише з орнаментальної частини, але й із текстових написів. На жаль, не відомо про їхній зміст - можливо, це були цитати зі Святого письма (такі написи досізбереглися у Львові: вул. Руська, 4 та 10, вул. Лесі Українки, 16). Внутрішньо-будинкові портали мали профілювання, акцентовані вушками кути, з розвинутим антаблементом. У такий самий спосіб формувалися віконні обрамлення (рис. 15). Імовірно, одне із віконних обрамлень було перенесене до сусіднього Бучача і вмонтоване в так зване джерело Яна ІІІ Собєського. Щільно декорувалися фантастичними персонажами кронштейни балконів (рис. 16-17). Вишукана кам'яна різьба, напевно, прикрашала також інтер'єри, міжвіконні колони, фасадні фронтони та аттики.
Язлівецькі різьбярі проявили свою майстерність не тільки у декоруванні споруд, але й у прикрашанні надмогильних пам'ятників. До сьогодні збереглося кілька мацеб XVII століття на єврейському цвинтарі. Також з впевненістю можна стверджувати, що естетично унікальними були втрачені вірменські "пірамідальні пам'ятники", українські та польські надмогильні хрести.
Отже, з середини XVI до кінця XVII століття в місті існувала унікальна різьбярська школа, яка мала величезний вплив на формування феномену архітектурного середовища Язлівця.
Функціонування Язлівця як ренесансового міста є феноменом для простору Східної Европи. Після завершення економічного та промислового панування Язлівецька "метрополія" ще протягом багатьох років показувала зразок архітектурної довершеності навколишнім містам. Спроби короткого визначення урбаністично-архітектурного феномену Язлівця, викладені у статті, потребують більшої деталізації. Саме тому актуальним є продовження язлівецьких студій і не лише з архітектурних, але й із мистецтвознавчих, культурологічних, антропологічних та соціологічних аспектів, оскільки завдяки цьому місту сформувалися інші історичні поселення.
Література
1 Baracz S. Pamiatki Jazlowieckie. Lwow, 1862. - S. 18.
2 Ibid. - S. 77.
3 Григорян В. Р. История армянских колоний Украины и Польши. - Ереван, 1980 - С. 100.
4 Ibid.
5 Balinski M., Lipinski T. Starozytna Polska pod wzgledem historycznym, geograficznym i statystycznym. Warszawa, 1844. - S. 980.
6 Григорян В. Р. История армянских колоний Украины и Польши. - Ереван, 1980 - С. 101.
7 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. Tom III, Warszawa, 1882.
8 Baracz S. Pamiatki Jazlowieckie. Lwow, 1862 - S. 17.
9 Ibid. - S. 200
10 Ibid. - S. 205
11 100 еврейских местечек Украины. Исторический путеводитель. - Санкт-Петербург, 2000. Вып. 2. - С. 30.
12 Baracz S. Pamiatki Jazlowieckie. Lwow, 1862 - С. 127.
13 Bohdan Guerquin. Zamek Jazlowiecki. - Warszawa, 1967. - 152 s.
14 Baracz S. Pamiatki Jazlowieckie. Lwow, 1862 - S. 128
15 Ibid. - S. 209.
16 БАНУ ім. В.Стефаника. Відділ рукописів, УК-46/19. - Арк. 589 - 590.
17 Baracz S. Pamiatki Jazlowieckie. Lwow, 1862 - S. 115.
18 Ibid. - S. 105.
19 Baracz S. Pamiatki Jazlowieckie. Lwow, 1862. - S. 97.
20 Ibid. - С.166.
Loading...

 
 

Цікаве