WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Язлівець – місто ренесансу - Реферат

Язлівець – місто ренесансу - Реферат

середмістя Язлівця, по осі ринку, стояла церква пророка Іллі, трішки нижче церква св. Миколи. Передміські церкви стояли при головних дорогах.
Вірменська церква в Язлівці розташована у східній частині міста за потоком Язлівчик. Вірменська парафія існувала тут до середини XVІII століття, після чого вірмени переїхали до инших місцевостей. Залишену святиню отримують у 1809 році русини для організації парафіяльної церкви. У 1914 році під час Першої світової війни вона була сильно пошкоджена, тож п'ятнадцять років стояла руїною, лише пізно восени 1929-го та впродовж наступного року її відремонтовано. В інтер'єрі святині немає жодних гідних уваги пам'яток, лише у переході, який сполучає церковну наву з квадратним приміщенням у долішньому рівні вежі знаходиться пошкоджений пізньоренесансовий портал, з таблицею з вірменським написом37.
Вірменський дослідник В. Григорян відчитав дату спорудження пам'ятки: збережений до сьогодні напис вирізьблений на фасаді вірменської церкви в Язлівці свідчить, що церква була збудована у 1551 році, і якщо за кілька десятків років до цього повинна була існувати скромна дерев'яна церква, то вірмени мешкали у містечку набагато раніше38. Також вдалося встановити ім'я різьбяра напису на вірменській церкві - священик Ованнес39. Необхідно також зазначити, що "при вірменській церкві діяла загальноосвітня парафіяльна школа, у якій викладали вчителі та письменники з вищою освітою, отриманою у львівській вірменській колегії"40.
Пам'ятка зберегла унікальний приклад давнього покриття даху кам'яними плитами, який у 1970-их роках виявлено на захристії41. Перекриття даху кам'яними плитами - древня традиція, властива для будівель, споруджених у південних краях. Імовірно, що вірменські будівничі в такий спосіб намагалися відобразити своє південне походження та показати свою інакшість.
Подібно до Львівського монастиря оо. Бернардинів, у Язлівці вірмени збудували за межею міста "каплицю Благовіщення та монастир св. Григорія Просвітителя. У 1657 вірмени реконструювали монастир, а каплиця була відремонтована за кошти язлівецького вірменського війта Богдана Спендовського"42.
Польська громада міста відобразила свою культуру в архітектурі сакральних споруд. Первинно парафіяльний костел Марії Магдалени стояв за межами міста на узгір'ї. Приблизно 1548 року у Язлівці став пробощем кс. Хшановський, який відправляє літургію у дерев'яному костелі Марії Магдалени43. Вже у 1642 році віддано площу з цвинтарем мурованому костелові, аби лише костел Марії Магдалени з узгір'я був перенесений до міста44. У 1770 році пробощ Станіслав Годуровський укріпив скарпами парафіяльний костел, обвів цвинтар муром, а пробоство повністю реставрував45. В описі нерухомого майна костела Марії Магдалени 1805 року зазначено його архітектурні особливості: "З чотирма стінами, фундамент з твердого каменю, від фаціяти підпертий двома контрфорсами. Він має стелю з ялинкових дощок, які прибиті до густих грубих балок тепер вже струхлявілих. Під ґонтовим дахом і ще в доброму стані. По середині вежечка, яка в завершенні має залізний хрест, вона покрита білою залізною бляхою, з причин старого вжиття може завалитися. Усередині має дерев'яні вівтарі досить пристойно намальовані. Цей костел, як зараз вважаємо, оцінений з захристією мурованою, доброю зі склепінням, із одним вікном з залізними ґратами. Будинок і мешкання ксьондза пароха, мурований на два поверхи, з костелом поперечною стіною об'єднаний, з твердого каменю, під ґонтовим дахом ще досить добрим. У цій резиденції знаходиться внизу житлова кімната зі сходу з підлогою новою дошками двоцалівками, залізними цвяхами прибита, двома вікнами новими фаскованими з дерев'яними віконницями на залізних завісах. Тут же двоє фаскованих нових дверей, на залізних завісах, з французьким замком простим, у цьому покої є нагрівний п'єц ново поставлений на кошти нового пароха, при цьому покої є гардеробка, з якої вихід має нові двері з ялинкових дошок, на залізних завісах з гаками залізними для замикання. Всередині кімната має повалу з добре покладених дощок, тепер полотняною новою стелею. В гардеробці лише стеля дерев'яна. Сіни до цього помешкання мають муроване склепіння, з них кухонька з мурованим комином, з цієї кухоньки мурована пекаренька з єдиним вікном, всередині має пекарський п'єц новопоставлений, на продовженні кімнатка для ксьондза вікарія з новим п'єцом кам'яним, з одним тафльованим вікном від вулиці Вірменської. На другий поверх сходи з тесаного каменю за кошт теперішнього пробоща, на тому поверсі одна кімната для мешкання з добрим кам'яним п'єцом, з вікнами двома великими тафльованими добрими з віконницями на завісах залізних, за кошт теперішнього пробоща. Гардеробка до цієї кімнати, нагорі лише під дахом, зі стіною до стріхи приліпленою. На проході кімната, що приготована для тинькування, з тої кімнати спіжарка з тафльованими дверима на залізних завісах, з клямкою і лядою для замикання, вікно одне, тафльоване, добре поділене. (...) Ця вся резиденція, костел, і стайня є обведені муром, аж до півночі вулиці Вірменської"46.
Місце розташування ренесансового костелу на початку вулиці Вірменської вдалося визначити за картою фон Міґа та кадастровою картою. Навіть після занепаду костелу та його розбору понині територія храму і цвинтаря залишаються не забудованими.
У кінці XVI століття на тому самому узгір'ї коло дерев'яного костелу Марії Магдалени, вимуровано величний костел, який був консекрований під назвою Вознесіння Найсвятішої Панни Марії47. У 30-х роках ХХ століття Управління консервації Львівського, Тернопільського та Станіславівського воєводств заводить облікову картку пам'ятки, де зазначено: "Язлівець, парафіяльний костел під назвою Вознесіння Н.П.Марії, епоха - 1590 р., стиль - пізня готика, ренесанс, власник - парафія латинськоговіросповідування. Обміри - план, поздовжній розріз, головний фасад М 1:100. Цей костел збудував у 1590 р. Микола Язлівецький, снятинський староста для оо. Домініканів. Унаслідок певних непорозумінь у фундаційному акті став він предметом гарячих суперечок поміж законом і кам'янецькими єпископами, які намагалися поставити тут пробощів зі світського кліру. У кінці після кількаразових переходів від рук до рук і лічених вироків костельних судів, перейшов у 1639 р. до Домініканів, які проіснували тут до 1788 р. до часу ліквідації австрійського уряду. Монахи переїхали до Чорткова, їхній маєток продано, монастир і костел перетворено на військовий склад. Лише у 1824 р. вибив дозвіл львівський архиєпископ Анкович на перехід костелу до парафії, що сталося лише у 1830 р. У своїй основі костел є величною однонавною будівлею, накритим всередині плоским дерев'яним стропом з ХІХ ст. Багатобічне закінчення апсиди має пізньоготичне склепіння. Від фронту стоїть потужна чотирибічна вежа, яка нагадує у верхньому ярусі дзвіницю вірменської катедри у Львові. Оборонний характер надають костелові дві півколисті вежі, які прилягають до нави, творячи ніби трансепт святині. До апсиди дотикається з північної сторони засклеплена захристія. На фасадах привертають увагу бічний чудовий пізньоренесансовий портал та скромніший при головному вході. Зовнішнє упорядкування з ХІХ ст. У передсінку є скромний надгробок Миколая Ґомулки, перенесений сюди з цвинтаря. Костел оточує довкола мурована огорожа"48. На жаль, мистецькі твори подомініканського костелу до сьогодні невідомі. Про них збереглися лише окремі нотатки - у 1931 році зроблено запис про знищеність пам'яткових кам'яних скульптур у Язлівці49; у 1931 році були зняті та відіслані пам'яткові скульптури з костелів у Жидачеві,
Loading...

 
 

Цікаве