WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Сутність і структурний зміст краєзнавства, об’єктно-предметна основа географо-краєзнавчих досліджень - Реферат

Сутність і структурний зміст краєзнавства, об’єктно-предметна основа географо-краєзнавчих досліджень - Реферат

поділ С.Рудницького єдиним поділом, що "обіймає всі землі, де живуть українці" і таким, який "побудований увесь на морфологічній підставі" [23], увів поняття географічних районів, що виокремлюються за кількома спільними географічними ознаками, а межі між ними повинні мати вигляд перехідних смуг (а не ліній). Найбільшими територіальними осягами, що лімітуватимуть поділ українських земель, за С.Рудницьким є 905 тис. км2, за В.Кубійовичем - 728,5 тис. км2, за О.Степанів - 718,3 тис. км2 [57].
У сучасній географічній науці існують різноманітні погляди на територіальну структуризацію українських етнічних земель, зокрема: природногосподарський [25], ландшафтно-етногосподарський [40], ландшафтно-історичний (або природно-історичний) [24], етнографічно-географічний (з мовно-територіальними акцентами) [39], комплексний [13, 50], генетико-еволюційний, якому надають перевагу історики [2], етнолого-географічний [8, 9, 21]. До означених можна долучити ще й т.зв. фізико-географічний, оскільки висунуті за ним основні таксономічні одиниці історико-географічного районування (країна, зона, край, область, район) пропонується корелювати з одиницями фізико-географічного районування [16]. У будь-якому із них передбачено виділити територіальну складову, яка служитиме просторовою основою для географо-краєзнавчої характеристики регіону. Саме вона виступить об'єктом географо-краєзнавчого дослідження і, на нашу думку, такою об'єктною коміркою, в якій оптимально зосереджуватиметься і зберігатиметься краєзнавча інформація є історико-географічний край.
Виходячи з означеного вище, наголосимо, що об'єктом географічного краєзнавства є територія як простір із етнонаціональними (українська адресність) і етнорегіональними (осередки українського етносу) межами. Дана територія повинна, найперше, характеризуватися своїми природними особливостями (на мезо- і мікрорівнях), своєрідністю історичного і господарського розвитку, заселенсько-розселенських процесів, демографічною і поселенською структурою, суспільною інфраструктурою, матеріальною і духовною культурою її мешканців. Найоптимальнішою за обсягами територіальною одиницею краєзнавства, що визначає його сутність, є історико-географічний край (ІГК). Отже, основним територіальним об'єктом краєзнавства є ІГК як етноприродна суспільно-історичнадемографо-поселенська територіальна система.
Предметом дослідження географічного краєзнавства виступає просторова організація українського етнічного масиву, що інтегрується у межах суцільної української етнічної території та диференціюється на ІГК. Усе "речовинне" наповнення останніх - поверхня, клімат, гідрографія, поселення, демографічні характеристики, господарство тощо складатимуть собою також предметну географо-краєзнавчу базу. Вона доповнюватиметься аналізом динаміки хорологічних характеристик ІГК, а також виявленням їхніх залежностей від іншоетнічної дії. У цьому контексті важливим видається етнічний діагноз населення ІГК від початку життя людності на них і до простеження особливостей перебігу сучасних етнічних процесів. Без дослідження формування поселенської мережі (а не простої їхньої фотографічної фіксації) предметна суб'єктність ІГК буде неповною.
Висновок.
В українській географії, на даний час, чітко окреслилися дві позиції на розуміння сутності об'єкта географічного краєзнавства. У своїй основі, здавалося б, вони подібні, що пояснюється його полігенетичністю, багатоаспектністю і різнофункціональністю. Все ж, одна із них чітко передбачає наявність і первинність природної складової, що дефініційно входить у його означення (Л.Воропай, М.Куниця, Мар. Куниця, П.Шищенко, О.Маринич, Н.Муніч, Б.Чернов, А.Сиротенко, Я.Жупанський, В.Круль), а для іншої такий компонент є вторинним (М.Паламарчук, О.Паламарчук) або відсутнім (Я.Мариняк). Проміжне становище до двох означених поглядів займають міркування щодо об'єкту краєзнавства як території з усім (без виділення головного) її наповненням (К.Дубняк).
Література
1. Баженов Л.В. Становлення і розвиток історичного краєзнавства Правобережної України (поч. ХVІІІ - перші десятиріччя ХХ ст.): Автореф. дис.... док.і.н. (07.00.01). - К., 1996. - 34 с.
2. Верменич Я.В. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2003. - 516 с.
3. Вісьтак О., Шаблій О. Краєзнавчі дослідження українських географів у міжвоєнний період // Історія української географії. Спец. випуск: Краєзнавство. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - Вип. 2 (4). - С. 24-29.
4. Воропай Л.І., Куниця М.М., Куниця М.О. Еволюційно-географічні основи краєзнавства // Географічне краєзнавство: сучасний стан і перспективи. - Житомир: Льонок, 1992. - С. 8-9.
5. Гаврилів Б.М. Розвиток українського історичного краєзнавства на Прикарпатті (ХІХ - поч. ХХ ст.): Автор. дис. ... к.і.н. - Чернівці, 1996. - 24 с.
6. Денисик Г., Чиж О. Рівні краєзнавчого пізнання // Історія української географії. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - Вип. 1 (7). - С. 40-41.
7. Дубняк Кость. Що таке краєзнавство // Історія української географії - 2005. - Вип. 12. - С. 44-47.
8. Жупанський Я.І., Круль В.П. Краєзнавча ієрархічна структура українських етнічних земель // Матеріали першого міжнародного семінару з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства. - Тернопіль, 1999. - С. 13-21.
9. Жупанський Я.І., Круль В.П. До територіального обґрунтування українських етнічних земель // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. - Чернівці: ЧДУ, 1996. - Вип. 3. - С. 130-142.
10. Жупанський Я.І., Круль В.П. Про об'єкт і предмет вивчення національного краєзнавства // Краєзнавство. - 1994. - Ч. 1-2. - С. 3-6.
11. Жупанський Я.І., Круль В.П. Роль і місце географічного краєзнавства у структурі національного краєзнавства // Географічне краєзнавство: сучасний стан і перспективи. - Житомир: Льонок, 1992. - С. 3-4.
12. Заставецька О. Концептуальні засади побудови навчально-методичних посібників та підручників для учнів з географії рідного краю // Історія укр. геогр. Спецвипуск: Краєзнавство. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. - Вип. 2 (4). - С. 53-54.

 
 

Цікаве

Загрузка...