WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Суспільно-географічні дослідження професора Миколи Пістуна - Реферат

Суспільно-географічні дослідження професора Миколи Пістуна - Реферат

територіально споріднених поєднаннях), що дає змогу раціонально використати природно-господарський потенціал території. Для поглибленого суспільно-географічного вивчення АТК запропоновані нові методи дослідження - структурний аналіз і виробничо-територіальна типізація сільськогосподарських підприємств. Обгрунтована схема вивчення системно-структурної моделі АТК на основі пізнання всіх його особливостей і властивостей (За М.Пістуном, сформовані на основі об'єктивно діючих територіальних поєднань природних умов і економічних факторів конкретної території виробничо-територіальні типи слід враховувати при плануванні сільського господарства взагалі і розміщенні галузей і культур зокрема, при розв'язанні питань спеціалізації та інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.
Вчений поглибив теоретико-методологічні основи функціонування агропромислових територіальних комплексів на основі виявлення сутності агропромислової інтеграції, її видів та аспектів функціонування (Географія агропромислових комплексів.- К.- 1997, у співавторстві). Ним виявлений механізм функціонування зв'язків агропромислових територіальних комплексів і обгрунтована система методів їх дослідження. Агропромислове комплексоутворення обгрунтоване не лише на агропромисловій, а й на територіальній інтеграції різних видів діяльності. Серед системи умов і факторів функціонування АПК виділені природно-географічні та економічні. Запропоновані способи оцінки цих факторів через кількісні і якісні показники.
Значне місце в науковому доробку посідають концептуальні основи територіальної організації основних сфер АПК. У функціональній схемі АПК виділені виробничі, соціально-виробничі, виробничо-природні та інші зв'язки. Для сучасного розуміння процесу агропромислового комплкексоутворення важливим є науковий аналіз розвитку агропромислової інтеграції в Україні з кінця XIX ст. і до наших днів. У 80-90-ті роки XIX і на початку XX ст. в територіальній організації агропромислового процесу України виділені такі агропромислові райони: зернопродуктовий, бурякоцукровий, картоплепродуктовий, тютюново-промисловий і олійно-продуктовий.
М.Пістун розкрив роль і особливості галузевої структури АПК, дав загальну оцінку й виділив структуру рослинницько-продуктових і тваринницько-продуктових підкомплексів України. При цьому ним розроблені схеми і картосхеми функціонування окремих спеціалізованих підкомплексів. Запропоновані найважливіші перспективні напрямки їх подальшого розвитку, реалізація яких сприятиме підвищенню ефективності виробництва і промислової переробки сільськогосподарської продукції з метою сталого розвитку АПК і формування надійної продовольчої безпеки. З метою пізнання особливостей територіальної організації АПК на основі типологічного групування і характеристики за макроекономічними районами виявлені такі елементи функціонально-територіальної структури АПК України: Поліський, Лісостеповий, Степовий, Кримсько-Карпатський, субтропічний, приміський. Обгрунтовані їх виробнича структура та окреслені проблеми подальшого розвитку цих елементів та шляхи їх вирішення.
Вченим виявлений механізм зовнішньо-економічного потенціалу АПК України через торгівлю продовольчими і непродовольчими товарами та засобами виробництва, діяльність спільних підприємств. Висвітлена специфіка товарної і географічної структури зовнішньоторговельних відносин АПК, можливі її тенденції.
М.Пістун показав особливості організаційних форм та органів управління, які ієрархічно взаємопов'язані й забезпечують цілеспрямований і узгоджений розвиток усіх ланок, які проявляються в організаційно-управлінській структурі та її чотирьох рівнях: загальнодержавному, обласному, районному і господарському. Значна увага приділяється вченим вивченню механізму формування найефективнішої форми виробництва і управління, де інтегруються сільське господарство, переробна промисловість і обслуговуючі галузі в рамках районних АПК - агропромисловим комбінатам (Агропромисловий комбінат "Рось": територіальна і комплексно-пропорційна організація.- К.- 1994, у співавторстві). Такі утворення розглядаються як єдина територіальна виробничо-технологічна, соціально-економічна і організаційна система, що разом становить замкнений інтеграційний виробничо-економічний і організаційно-технологічний цикл, а обов'язковим є спільне управління, планування і централізація всіх служб, необхідних для діяльності комбінату в цілому. В агропромислових комбінатах забезпечується реальна всебічна інтеграція всіх ланок і служб, враховуються відомчі бар'єри усіх учасників, єдність територіального, міжгалузевого та адміністративного принципів управління. Розроблена географо-математична модель оптимізації виробничої структури агропромислового підприємства покликана забезпечити науково обгрунтований прогноз дальшого розвитку АПК адміністративного району.
3) Комплексні проблеми розвитку великих міст.
Микола Пістун розробив теоретико-методологічну концепцію економіко-географічного комплексу великого міста (Экономико-географический комплекс крупного города (на примере г.Киева).- К.- 1989, у співавторстві). Місто розглядається ним як складний вид економіко-географічного комплексу із своєю функціональною структурою, системою зв'язків і певним типом природокористування, який сформувався під впливом зовнішніх умов і факторів - суспільно-географічних і природних. До суспільно-географічних факторів автором віднесені рівень господарського розвитку країни, науково-технічний прогрес, суспільні потреби в продукції і послугах. Природно-географічні умови і фактори відіграють допоміжну роль. Обгрунтована база формування економіко-географічного комплексу великого міста через його територію, її параметри і природно-господарський потенціал.
Основою формування економіко-географічного комплексу великого міста визначена система зовнішніх і внутрішніх (комплексоутворюючих) зв'язків. Зовнішні зв'язки відповідають за виникнення і розвиток великого міста, за рівень використання його економіко-географічного положення, зовнішніх умов і факторів, визначають його функціональну структуру, місце в територіальному поділі праці. Внутрішньоміські зв'язки поділені на внутрішньокомпонентні (горизонтальні) і міжкомпонентні.
До основних принципів економіко-географічного аспекту функціонування великого міста віднесені: 1)територіальна організація поєднання його компонентів і зв'язків між ними; 2) комплексно-пропорційний розвиток великого міста; 3) ефективне територіальне управління його складним організмом на всіх рівнях функціонування - загальноміському, інтегральному міському і низовому адміністративному (райони), елементарному міському (квартали). Вченим проведено системно-структурний аналіз великого міста. Функціонально-компонентна структура розглядається як сукупність його компонентів (галузей, видів діяльності, інтеграцій абопідкомплексів), що характеризують їх роль в процесах географічного поділу праці і комплексоутворення. Функціонально-територіальна структура великого міста характеризує співвідношення і взаємне розміщення різних форм територіального зосередження окремих функцій (видів діяльності, галузей, компонентів).
Loading...

 
 

Цікаве