WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Суспільно-географічні дослідження професора Миколи Пістуна - Реферат

Суспільно-географічні дослідження професора Миколи Пістуна - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Суспільно-географічні дослідження професора Миколи Пістуна
Микола Данилович Пістун - видатний український економіко-географ, доктор географічних наук, професор, тривалий час - завідувач кафедри економічної і соціальної географії Київського університету імені Тараса Шевченка, заслужений працівник народної освіти України. Науковий доробок вченого присвячений питанням, які можна згрупувати в три блоки: теорія і методологія суспільної географії, територіальна організація агропромислових комплексів, комплексний розвиток великих міст. Розглянемо кожен з блоків окремо.
1) Теорія та методологія суспільної географії
М.Д.Пістун обгрунтував методологію науки, її суть, рівні й принципову схему наукового дослідження, показав світоглядну функцію філософії і економічної географії (Основи теорії суспільної географії. - К. - 1994, 1996). Він розкрив особливості взаємодії природи і суспільства. Як конкретний результат дії основних суспільно-географічних законів розглядаються суспільно-географічні комплекси, під якими розуміються виокремлені на основі суспільно-географічних зв'язків територіальна і комплексно-пропорційна структури матеріально-речовинних і духовних компонентів діяльності людини. Такі суспільно-географічні утворення виступають інваріантним об'єктом вивчення суспільної географії.
Аналізуючи погляди на предмет географії (з часів Варена - XVII ст. і до наших днів) Пістун розробив концепцію предмета вивчення суспільної географії, виявив основні суспільно-географічні закони і закономірності, висвітлив місце суспільної географії в системі географічних наук, показав її співвідношення з іншими науками і запропонував структуру суспільно-географічної науки. Географію вчений розуміє як природничо-суспільну науку, що вивчає територіальну і комплексно-пропорційну організацію обміну речовини, енергії та інформації між суспільством і навколишнім середовищем.
Вивчення функціонування всіх суспільно-географічних об'єктів і явищ дало змогу виявити основні закони, які відображають найбільш загальні, істотні й необхідні внутрішні просторові відношення і процеси між матеріально-речовинними компонтами суспільства, насамперед між продуктивними силами. До основних із них віднесені такі закони: раціональних територіальних зв'язків, територіальної спеціалізації (диференціації), територіальної концентрації (інтеграції) діяльності людини, територіальної комплексності компонентів суспільно-географічного комплексу. Діалектична взаємодія цих законів проявляється в закономірності територіальної і комплексно-пропорційної організації матеріально-речовинних компонентів суспільства.
Суспільна географія визначається вченим як наука про територіальну організацію і комплексно-пропорційний розвиток матеріально-речовинних і духовних компонентів діяльності людини. Суспільна географія характеризується як складна структура дисциплін, які можна систематизувати за повнотою відображення її змісту (функціонально-генетичний принцип) і за співвідношенням методів дослідження, які використовуються. За повнотою відображення змісту суспільна географія поділяється автором на загальні дисципліни (основи теорії суспільної географії, суспільно-географічна картографія, управління розвитком регіону, основи районного і міського планування, методи і методика суспільно-географічних досліджень); економіко-географічні (галузеві і регіональні);соціально-географічні (галузеві і регіональні); політико-географічні; інфраструктурно-географічні тощо.
Серед сучасних аналітичних (галузевих) дисциплін М.Пістун виділяє: географію природних ресурсів, географію населення і розселення, географію промисловості, сільського господарства, транспорту, торгівлі, послуг, будівництва, зв'язку, грошового обігу, культури політики, рекреаційної інфраструктури, адміністративного управління та ін. На основі інтеграції суспільно-географічного знання обгрунтована структура синтетичних (країнознавчих, в тому числі районних, конструктивно-прикладних, теоретико-методологічних) дисциплін - основи теорії суспільної географії, історія суспільно-географічної думки, основи наукових досліджень, ТВК і господарське районування, прогнозуванння виробничо-географічних систем, глобальні проблеми сучасності та ін.
Вчений систематизував сучасні міжпредметні методи і висвітлив їх роль у розвитку суспільної географії. Поряд з традиційними трьома головними структурами суспільно-географічних об'єктів (компонентна, територіальна, функціональна), ним обгрунтована доцільність виділення й інших структур - економічної, соціальної, екологічної, які мають аналітико-пізнавальне значення. Приведена дефініція понять "суспільно-географічні відношення" і "суспільно-географічні зв'язки" та "суспільно-географічні процеси" і "суспільно-географічні явища". З нових позицій розглянуто суспільно-географічне положення певного об'єкта як сукупність важливих для його функціонування просторових відношень до інших суспільно-географічних об'єктів (ознак).
Вчений висвітлив специфіку категорії "розміщення продуктивних сил" як суспільно-географічного відношення. При цьому процес розміщення продуктивних сил охарактеризований через різноманітні структурні зрушення суспільно-гоеграфічного ландшафту (комплексу) за певний час. Обгрунтовані ознаки і міра розвитку процесу розміщення продуктивних сил. Територіальна організація продуктивних сил розглядається як науково обгрунтоване розміщення взаємопов'язаних виробництв, підприємств сфери послуг, яке дає значний економічний і соціальний ефект внаслідок комплексування життєдіяльності людей і раціонального використання території.
М.Д.Пістун розробив концептуальні основи суспільно-географічного районування. Основний суспільно-географічний район виступає значною частиною території країни, цілісною ланкою її господарства, що характеризується певною спеціалізацією і комплексно-пропорційним розвитком діяльності людини. Запропонована типологічна схема суспільно-географічного районування. З сучасних позицій висвітлена суть регіональної політики як діяльності держави, спрямованої на забезпечення комплексного економічного, політичного, соціального та культурного розвитку окремих територій країни. Охарактеризовані завдання та наукові засоби реалізації регіональної політики, виявлені рівні регіонального управління.
М.Д.Пістун дав чітку оцінку вітчизняним аналітичним і синтетичним економіко-географічним дослідженням в Україні. Ним обгрунтовані етапи і наукові джерела української економічної географії. Виділені лідери і сучасні регіональні центри української соціально-економічної географії. Розроблені нові напрями розвитку вітчизняної і зарубіжної суспільної географії.
2) Територіальна і комплексно-пропорційна організація аграрних та агропромислових комплексів.
Микола Пістун започаткував і розвинув теорію аграрно-територіальних комплексів (АТК) (Аграрно-територіальні і агропромислові комплекси Житомирської області. - К.- 1972, у співавторстві; Чернігівська область.Економіко-географічна характеристика.-К.- 1975, у співавторстві). АТК є способом функціонування сільськогосподарського виробництва (в окремих господарствах або їх
Loading...

 
 

Цікаве