WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Суспільно-географічні дослідження Полтавщини першої чверті ХХ століття - Реферат

Суспільно-географічні дослідження Полтавщини першої чверті ХХ століття - Реферат

Житньо-гречаний район Засулля, який поділяє на: житньо-гречаний Роменськи район, технічний Пирятинський район, Північний Прилуцько-Роменський район тютюнництва, Лубенський район лікарського зілля, Лохвицький кустарно-промисловий район;
3) Центральний пшеничний район. В його межах виділяє: Полтавський хліборобсько-млинарський економічний район, Миргородський керамічний район.
Отже, проф. К.Дубняк, виділяючи економічні райони на основі природних умов та спеціалізації галузей сільського господарства, розкриває загальні риси їх господарства, а також вказує на тенденції їх подальшого розвитку, подібний прогноз розвитку галузей складає для кожного району. У висновку до статті учений все ж пише, "що, безумовно, зазначені райони не являються чимось зафіксованим. Крім умов географічних, районізація місцевості зумовлюється складними економічними причинами, які на Полтавщині ще мало досліджені. Тому, виходячи з минулого й сучасного, перспективно заглядаючи в майбутнє, ми лише накреслюємо можливий вигляд економічної районізації Полтавщини" [2, с.18].
Проте особливо цінним для нас є складений проф. К.Дубняком бібліографічний покажчик літератури - "Матеріяли до вивчення Полтавщини" [4]. У вступі до неї вчений мотивує таку публікацію наступним чином: "одним з найголовніших завдань сучасного менту являється для нас всебічне вивчення економічного життя України, зокрема Полтавщини. Студіювання ж економічного життя краю неможливе без попереднього всебічного вивчення його історії, природних багатств, грунтів, підсоння й т.і. Лише тоді ми набудемо відповідного грунту й сил для тої великої будівельної роботи, до якої нас кличе життя. Переходячи безпосередньо до всебічного вивчення Полтавщини, бачимо, що природньо-історичні умови й економічне життя її освітлені, порівнюючи, краще від інших частин України. Про Полтавщину мається досить велика література, яка почасти являється бібліографічною рідкістю, почасти розкидана по численних часописах та газетах. Отже ми беремо на себе завдання подати на сторінках "Хозяйства Полтавщины", по можливості, повний бібліографічний покажчик літератури щодо всебічного вивчення Полтавщини" [4, с.12]. Висловлюючи, таким чином, актуальність і певну проблематичність укладання бібліографії географії Полтавщини, проф. К.Дубняк пропонує лише частковий список, що включає в себе 59 найменувань літератури. З невідомих нам причин список не було продовжено у наступних випусках журналу.
Таким чином, розуміючи вагомий внесок проф. К.Дубняка в українську суспільно-географічну науку першої чверті ХХ ст., потрібно наголосити на його неоціненному доробку у сфері пізнання і висвітлення географії Полтавщини.
У тринадцятому випуску "Хозяйства Полтавщины" за 1923 р. знаходимо статтю іншого відомого економіко-географа, теоретика української суспільної географії Федора Матвієнка-Гарнаги - "Значения ярмарок в культурно-хозяйственной жизни Полтавщины" Це може ще раз свідчити про те, що полтавський журнал був відомий за межами регіону та мав визнання у науковому колі українських географів 20-х рр. минулого століття.
На сторінках "Господарства Полтавщини" друкувалися й праці суспільно-географічного змісту менш відомих місцевих дослідників. Але ці студії мають досить важливе значення у становленні суспільно-географічної думки Полтавщини. Наприклад, праця Я.Ромашко "Обзор современной сахарной промышлености на Полтавщине" [№ 12, с.73-77], А.Туманова "Итоги районирования" [№ 12, с.112-117], Д.Соловея "Про торгівлю Полтавщини" [1924, № 2], "Фінанси Полтавщини"[1924, № 3], Г.Бараннікова "Табачная промышленость Полтавщины" [1924, №4-5, с.18-32], А.Чумакова "Новое районирование Полтавщины" [1924, № 4-5, с.38-48] та ряд інших статей, що не були підписані їх авторами [20, 21].
Слід також звернути увагу на той факт, що на сторінках журналу друкував результати своїх краєзнавчих суспільно-географічних досліджень учений Б.Стопневич (1892-1963), постать якого зовсім невідома сьогоднішньому поколінню. Його життєвий і творчий шлях, як дослідника географії Полтавського краю, не вивчені. Нам відомі лише деякі біографічні відомості про вченого, а також ряд його праць. По закінченню торгово-кооперативного інституту Борис Сергійович Стопневич працював статистиком у Харкові. Наприкінці 1918 р. працював на посаді відповідального редактора часопису "Полтавський кооператор" (1918-1922). Серед праць Б.С.Стопневича нам відомі статті в журналі "Господарство Полтавщини" - "Споживча кооперація на Полтавщині" (№ 12,1923 [33]); "Описание округов и районов Полтавщины" (№ 13,1923 [34]). Хоча зміст статей є кразнавчим, проте вони свідчать про високий рівень фахової підготовки їх автора та вагоме місце у науковому колі Полтавщини того часу. Зокрема, остання стаття увійшла у фундаментальну працю "Материалы по районированию Полтавщины" (1923) [11], співавторами якої були В.Ніколаєв, М.Самбикін та Б.Стопневич. Перу Бориса Стопневича належить розділ, присвячений проблемі районування та опису виділених округів і районів Полтавщини. Б.Стопневич спочатку досить детально аналізує регіон в цілому, а потім пропонує надзвичайно детальний фізико-географічний і суспільно-географічний опис семи округів Полтавщини (Золотоніського, Красноградського (Костянтиноградського), Кременчуцького, Лубенського, Полтавського, Прилуцького та Роменського). Описи, складені Б.Стопневичем, свідчать про його прихильність до районістичного напряму української географії 20-х рр. ХХ ст. Матеріал також свідчить про проведення ним власних досліджень у кожному з округів, на основі яких текст розділу насичений фактологічними, картографічними та статистичними даними.
Інший розділ "Материалов" був написаний проф. М.Самбикіним. Як завідувач відділу метеорології в одній з найбільших наукових установ тогочасної Полтавщини - Сільськогосподарській досвідній станції, проф. М.Самбикін написав розділ "Макроклимитические районы Полтавщины". Матеріал був викладений на дев'яноста сторінках з детальним описом атмосферного тиску і вітрів Полтавщини, вологості повітря, інсоляцій, снігового покриву, строків й інтенсивності останніх весняних і перших осінніх заморозків, режиму річок. Розділ вміщував унікальних 23 карти, ряд таблиць, малюнків і схем. Таким чином, матеріал, запропонований М.М.Самбикіним, розглядав Полтавщину та її окремі регіони з фізико-географічного підходу, на основі якого власне й побудував свою модель районування території Полтавщини.
Відомий полтавський учений В.Ніколаєв (1889-1973) також виклав свої думки з приводу проблеми районування території регіону. Валенин Федорович Ніколаєв закінчив природничий відділ фізико-математичного факультету Імператорського Харківського університету у 1915 р. Працював на посаді завідувача Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства. В.Ніколаєв - відомий український природознавець, який працював спільно з В.І. Вернадським під час його активної роботи на Полтавщині. У 1918 р. був обраний секретарем Полтавського товариствалюбителів природи, організатором і головою
Loading...

 
 

Цікаве