WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Суспільно-географічні дослідження Полтавщини першої чверті ХХ століття - Реферат

Суспільно-географічні дослідження Полтавщини першої чверті ХХ століття - Реферат

традиції полтавської школи статистики були відомі далеко за її межами, а її статистичні довідники є цінними суспільно-географічними джерелами Полтавщини першої чверті ХХ ст. Започаткували видання "Статистического справочника" ще в 1906 році. Основні питання, що знаходили своє вирішення на сторінках "Справочника", були підпорядковані таким традиційним розділам:
1) розміщення губернії, її територія і адміністративний поділ;
2) населення (приріст, загальна чисельність і густота, віковий склад, смертність, статева структура, віросповідання, зайнятість населення та ін.);
3) кількість населених пунктів і земельна власність;
4) земельні володіння;
5) землеробство (кількість господарств, розміщення землеробських господарств та їх розподіл за розміром посівних площ);
6) сільськогосподарське скотарство;
7) птахівництво;
8) промислові підприємства губернії;
9) транспортне сполучення;
10) кустано-реміснича промисловість у селах;
11) бюджет губернії;
12) медицина;
13) освіта та ін.
Всі перелічені вище розділи "Справочников" розкривали зміст за окремимм повітами губернії (на поч. ХХ ст. їх було п'ятнадцять). У 1919 році, саме під час Української національної революції, довідник вперше було видано українською мовою. Це було одинадцяте видання, в передмові до якого говорилося, що організація і виконання грунтовних робіт із земельного кадастру на Полтавщині, яке ще не проводилося жодного разу в колишній Російській імперії, окрім практичних результатів для Полтавщини, мало важливе наукове значення для всієї держави.
На жаль, у 1925 році світ побачив останній "Статистичний довідник по Полтавщині" [32]. Колектив науковців, що підготував це видання (М.Аронський, Г.Сиротенко, М.Броневська, І.Палій, П.Сухомлин, П.Римаренко, М.Миславський, К.Космодем'янський, Д.Соловей) звертався з закликом видавати такий довідник по кожній окремій окрузі губернії, а це було останнє видання загальногуберніяльного змісту. В останньому виданні "Довідника" знаходимо дані та описи про географічне положення і кордони губернії, її рельєф, грунти, підсоння, гідрографію, флору, фауну, корисні копалини, що виділені як структурні частини першого розділу "Територія". У наступному розділі "Адміністративний поділ" обгрунтовується поділ губернії на сім округ: Золотоніську, Кременчуцьку, Лубенську, Полтавську, Прилуцьку, Роменську, Червоноградську (Костянтиноградську). У "Довіднику" також окремими розділами були запропоновані відомості про населення, охорону здоров'я, освіту, землекористування, структуру та загальні умови сільського господарства, городництво, садівництво, сільськогосподарське скотарство, бджільництво, промисловість (виробничу структуру, фабрично-заводську промисловість, млинарську, виробництво олії, цукру, тютюну, шкіряне, лісопильне виробництва, випуск сільськогосподарських машин та виробництво електроенергії), торгівлю, кооперацію, рух вантажів, фінанси, комунальне господарство. Отже, суспільно-географічні джерела Полтавщини початку минулого століття в першу чергу представлені статистичними дослідженнями, що проводилися науковцями Статистичного бюро Полтавського губерніального земства.
Справа досліджень Полтавщини, започаткована Статбюро, була продовжена у вигляді суспільно-географічних досліджень її окремих округ. Зокрема нам відомі "Матеріали до опису округ УСРР. Полтавська округа" та "Лубенська округа" [9,10] що є цінними суспільно-географічними джерелами Полтавщини 20-х рр. минулого століття.
Паралельно з роботою Статистичного бюро (а при совєтщині - Полтавського округового статистичного бюро) працювали науковці Губплану, які у 1921 р. заснували щомісячний журнал "Хозяйство Полтавщины" (з 1924 р. - виходив українською мовою - "Господарство Полтавщини"). Головною метою випуску журналу ставилася "подача інформації про всі галузі народного господарства" [1921, №1, с.2]. Яскравою відмінністю видання є повна відсутність матеріалів ідеологічного змісту. Донедавна відомості з цього журналу майже не використовувалися у науковому обігу. Сьогодні постає необхідність розкриття наукової цінності журналу "Господарство Полтавщини", адже на його сторінках презентували результати своїх суспільно-географічних студій видатні тогочасні учені, серед них - М.Самбикін, К.Дубняк, Б.Стопневич, Д.Соловей, Ф.Матвієнко-Гарнага та інші. Так, завідуючий відділом метеорології Полтавської досвідної станції (згодом Дослідної станції ім. М.Вавілова) проф. Михайло Митрофанович Самбикін (1878-1972) майже у кожному номері журналу друкував результати метеорологічних досліджень Полтавщини у контексті їх впливу на розвиток господарства краю. Наприклад, у другому номері "Хозяйства Полтавщины" вийшла друком його стаття "К вопросу об изменчивости климата", в якій на основі аналізу зібраних власноруч статистичних матеріалів автор прогнозує розвиток окремих галузей господарства, обгрунтовує їх територіальне розміщення, виходячи з даних про фізико-географічні особливості тогочасної Полтавщини.
На сторінках журналу друкував свої статті відомий український учений-географ проф. Кость Дубняк - викладач економічної географії, заступник директора Полтавського кооперативного технікуму. Знаний у науковому світі як прихильник і теоретик районної школи в українській суспільній географії (тоді - економічній географії) К.Дубняк, подає до журналу "Хозяйство Полтавщины" статті виключно українською мовою. Серед них назвемо: "Природно-географічні й економічні райони Полтавщини (Досвід районізації Полтавщини)" [2], "Природні багацтва Полтавщини" [3], "Матеріяли до вивчення Полтавщини" [4] та ін.
Проф. Кость Дубняк у статті "Природно-географічні й економічні райони Полтавщини (Досвід районізації Полтавщини)" зазначає, що "з огляду на різноманітність її (Полтавщини - С.Ш.) природних умов ми повинні поділити на три своєрідних природно-географічних райони" [2, с.13]. А далі досить детально дає опис кожного з них, зокрема, Степового, Центрального та Засулля. Ці райони також за природними ознаками він поділяє на "більш дрібні райони". Економічний розвиток Полтавщини, його територіальні закономірності учений також пояснює особливостями природних умов (т.зв. природниче районування в економічній географії): "ліс, лісостеп і степ Полтавщини є ті першопричини, від яких залежить і, особливо, залежав напрямок розвитку економічного життя північних, центрально-східних і південних частин країни. Приймаючи на увагу, зазначені природно-географічні райони Полтавщини, далі історичні, політичні, революційні й інші причини, традиції минулого й перспективи на майбутнє, можна приблизно визначити економічні райони Полтавщини" [2, с.13-14]. Фактично, на основі формулювання такої сукупності критеріїв районування, К.Дубняк вперше здійснив економіко-географічне районування території Полтавщини. Він виділив наступні економічні райони:
1) Торговельний центр і головний промисловий (пшеничний) район - Костянтиноградський повіт і суміжні степові частиниКобеляцького повіту;
2)
Loading...

 
 

Цікаве