WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Соціально-економічні фактори впливу на демогеографію регіону - Реферат

Соціально-економічні фактори впливу на демогеографію регіону - Реферат

відтак і можливості забезпечення дітей. Особливо потрібно наголосити на зайнятості саме жінок (у Тернопільській області в 2004 р. рівень зайнятості жінок складав 46,0 %). Зайнятість жінок у суспільному виробництві - один із найсуттєвіших факторів, що впливають на народжуваність. Проблема жіночої зайнятості пов'язана із нестачею вільного часу для виховання дітей у працюючих жінок, втратою певної частини доходу у зв'язку з припиненням роботи по вагітності та пологах. Окрім того, існує тісна залежність між зайнятістю жінки та її віком. Встановлено, що економічна активність жінок з віком зростає. Найвищою вона є у віковій групі 40-49 років. Економічна активність жінок падає пропорційно зростанню кількості дітей, а також протягом перших десяти років після вступу в шлюб, тобто тоді, коли жінка має малолітніх дітей.
Причини, через котрі жінка виходить на роботу:
1) внутрішні: жінка готувалась до роботи, хоче використати свої спеціальні знання, не задоволена тим, що вона займається тільки домашнім господарством, не хоче залежати від чоловіка, нарешті, впевнена в корисності та необхідності її праці для суспільства;
2) зовнішні - бездітність, фінансовий стан, хвороба чи інвалідність чоловіка.
Дослідження показують, що визначальну роль відіграють зовнішні причини, особливо прагнення підвищити життєвий рівень сім'ї. Серед причин, через які жінка залишається в домашньому господарстві, одне з перших місць займають: велика кількість дітей в сім'ї, а також відсутність підходящої роботи, стан здоров'я.
Жінки займаються підвищенням своєї кваліфікації в більшості випадків у віці 30-40 років. Такий стан пояснюється, можливо, тим, що жінкам 20-30 років важко поєднувати піклування про малолітніх дітей з підвищенням своєї кваліфікації. Зацікавленість у підвищенні кваліфікації зростає із збільшенням доходу жінок. Вищий дохід дає можливість ширше користуватися різного роду послугами, тобто залишити більше часу для сім'ї та для себе. А це є однією з умов задоволеності роботою. Але у жінок з вищим доходом підвищується робоча напруга, до котрої додається нервова перевантаженість, пов'язана із підвищеною відповідальністю за роботу.
Сьогодні жінка поставлена перед дилемою - мати більшу кількість дітей чи працювати, і в більшості випадків жінка вирішує це питання на користь роботи. До того ж переважна більшість молодих людей вважають правильним обмежити величину сім'ї однією, максимум двома дітьми. До основних причин небажання жінок мати більше дітей в сім'ї відносяться: значні грошові витрати на дітей, прагнення до швидкого підвищення життєвого рівня незалежно від зайнятості жінок, погані житлові умови, труднощі у вихованні дітей, небажання особистих жертв, страх перед пологами.
Шевчук П.Є. виділяє 7 чинників, від яких залежить рівень народжуваності [7, с. 129].
Таблиця 1. Коефіцієнти множинної кореляції, отримані за методом примусового включення показників
(ступінь впливу факторних ознак на сумарний коефіцієнт народжуваності).
Фактор Коефіцієнт
1. Дохід на душу населення в домогосподарствах -0,238
2. Частка робітників і службовців -0,757
3. Частка жінок, зайнятих в галузях народного господарства 0,273
4. Забезпеченість населення житлом (кв. м на душу населення) 0,054
5. Введення в експлуатацію житлових об'єктів (кв. м на душу населення на рік) 0,065
6. Частка міського населення -0,862
7. Частка населення з вищою освітою -0,602
За даними таблиці коефіцієнтів множинної кореляції видно, що найсильніший вплив має показник урбанізації (-0,862). Найвищий прямий зв'язок має, як це не дивно, зайнятість жінок (показник кореляції 0,273). Потрібно відмітити, що він дуже незначний. Такий результат зумовлений особливостями сучасного розвитку українського суспільства. З одного боку, теоретично, вплив жіночої зайнятості на народжуваність повинен бути від'ємним. Проте, на сучасному етапі збільшується чисельність пенсіонерів, які можуть займатися з онуками тоді, як мати може суттєво підвищувати середньодушовий дохід сім'ї, продовжуючи працювати. Найближчими до нуля є показники забезпеченості житлом [7, с. 132]. Проте, про їх важливість зазначено вище.
Швидке погіршення соціально-економічних умов життя широких верств населення тягне за собою погіршення санітарно-гігієнічних умов і неадекватність усіх видів обслуговування. Результати багатьох санітарно-епідеміологічних обстежень підтверджують той факт, що поширення соматичних і психічних захворювань, а також відхилень від норм соціальної поведінки відбиває соціальну кризу нашого суспільства.
Немає сумніву, що і соціальні інститути в умовах соціальної кризи втрачають свої позиції. Зростає незадоволення якістю функціонування соціальних інститутів попри значні витрати із суспільних фондів на їх утримання і розвиток.
Більшість дослідників сперечаються з приводу того, який критерій і узгоджену з ним систему показників слід застосовувати для вивчення соціальної кризи. Які б не були обставини, найбільш вживаним показником, який застосовується для вивчення соціальної кризи, є кількість самогубств. Це не інтегральний показник, однак, самогубство є моделлю для перевірки гіпотези, яка пов'язує хворобу з соціальним середовищем, оскільки більшість людей-самогубців психічно хворі. Дані кореляційного аналізу підтверджують наявність тісного зв'язку: коефіцієнт кореляції між природним приростом і смертністю від самогубств становить -0,81; помилка коефіцієнта кореляції -0,07. Залежність між двома показниками (результативна ознака - природний приріст) має приблизно прямолінійний характер: y = 0,17x - 7,34 [4, c. 34].
Крім суто економічних та екологічних чинників, причинами погіршення демографічної ситуації є безсистемний підхід до керування адміністративними територіями та регіонами; відсутність методології стратегічного керування майбутньою поведінкою організаційних систем регіонів; відсутність гармонізації в матеріальному виробництві та духовній сфері, відсутність обґрунтованих параметрів обмежень, через які система втрачає контроль над своїм внутрішнім і зовнішнім середовищами, що приводить до її розпаду; значною мірою невідповідність функцій, що їх виконують територіальні органи керування, дійсному призначенню цих функцій у системі.
Література
1. Балабанов Г.В., Гольцов А.Г. Умови життя сільськогонаселення // Український географічний журнал, 1994. - № 3. - с. 42-49.
2. Жученко В.С., Стешенко В.С. Влияние социально-экономических факторов на демографические процессы. - К., "Наукова думка", 1972.
3. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри: Понятійний аппарат, концептуальні підходи, теорія та практика: Енциклопедія / За ред. Римаренка Ю. - К.: Довіра, 1998. - 911 с.
4. Рябов І. Особливості демографічної ситуації в сучасній Україні // Україна: аспекти праці, 1998. - № 2. - C. 31-34.
5. Смолиньский Г. Попытка сформировать общую экономическую модель развития населения. - В кн.: Теоретические проблемы демографии. М., "Статистика", 1970.
6. Старостенко Г.Г. Методологія і практика досліджень відтворення населення України (регіональний аспект).- К., 1999.
7. Шевчук П.Є. Україна: мультирегіональна модель народжуваності // Регіональна економіка, 2000. - № 2. - C. 128-133.
Loading...

 
 

Цікаве