WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті - Реферат

Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті - Реферат

небезпечними для довкілля є підприємства нафтопереробної та хімічної промисловості, оскільки необхідно враховувати кумулятивну дію сумішей різних компонентів забруднення та їх комбінацій. Об'єм уловлених (знешкоджених) забруднюючих речовин від промислових підприємств міста у 1999p. дорівнював 2730 т, а у 2000 р. 2400 т.
Основними причинами, що зумовлюють незадовільний, а почасти й небезпечний стан атмосферного повітря міста Львова, є недотримання підприємствами технологічного режиму експлуатації пило-газоочисного устаткування (у тому числі внаслідок обмеження енергопостачання), яке не здатне працювати у межах екологічних і санітарних норм; невиконання у встановлені терміни заходів щодо зниження обсягів викидів до нормативного рівня; низькі темпи впровадження сучасних технологій очищення викидів; відсутність ефективного очищення викидів підприємств від газоподібних домішок; відсутність нормативних санітарно-захисних зон між промисловими та житловими районами. Значна кількість джерел забруднення повітря взагалі не обладнана очисним устаткуванням.
Проблема охорони атмосферного повітря загострюється також через те, що на територіях підприємств із застарілим обладнанням розгортаються приватні, малі орендні фірми, які експлуатують це обладнання без проведення будь-якої модернізації або ремонту існуючих пилогазоочисток. Впродовж останніх років XX ст. мала місце тенденція до зростання відсотка уловлених (знешкоджених) забруднюючих речовин: якщо у 1998 р. ця частка становила 48, то у 2000р. майже 88%. У той же час рівень утилізації забруднюючих речовин у відсотках до загальної кількості уловлених (знешкоджених) упродовж останніх трьох років (1998-2000 pp.) залишалася практично на тому самому рівні і складала 72,1-75%.
У 2000 р. викиди від стаціонарних джерел забруднення на 90% були зумовлені діяльністю 239 різногалузевих промислових підприємств, які стояли на обліку в Державному управлінні екології і природних ресурсів Львівської області та міськвиконкомі як основні платники збору за забруднення довкілля. Для цих підприємств у 2000р. було нараховано 5139 організованих джерел викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря. У розрізі районів міста найбільша кількість платників податків збору за забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами була у Залізничному (53), найменша у Франківському (32) районах міста. Загальний викид забруднень від стаціонарних джерел у 1999 р. за статистичною формою 2ТП "Повітря" становив 2,97 тис. тонн, а у 2000р. 3,08 тис. тонн, що на 13% менше, ніж у 1998 р. (таб. 5). 24,0% від цієї кількості припадало на Шевченківський район, 23,5 на Залізничний, 19,7 на Галицький, 16,6 на Личаківський і 16,2% на Франківський райони.
Таблиця 5
Викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними джерелами міста Львова у 1998-2000 рр., тонн/рік
№ п/п Показник 1998 1999 2000
1. Викиди від стаціонарних джерел, у т.ч. 3368.0 2971.8 3081.2
Тверді 340.6 310.8 326.9
Газоподібні 3027.4 2661.0 2754.3
2. Кількість організованих джерел викидів 7035 5685 5139
За класами викидів серед газоподібних речовин:
3. Сірчистий ангідрид 182.2 136.4 115.4
4. Окис вуглецю 929.8 912.0 952.1
5. Окисли азоту (у перерахунку на NO2 1351.8 1175.3 1071.4
6. Вуглеводи (без летких органічних сполук) 61.4 63.0 85.0
7. Леткі органічні сполуки 419.3 300.9 388.9
8. Інші газуваті і рідкі 82.8 73.4 141.6
Актуальною проблемою для міста є тенденція наближення і, навіть, проникнення промислових підприємств до житлових забудов. При цьому, це відбувається, як правило, не на окремо визначених за об'ємом територіями, а у вигляді "черезсмужжя", що порушує вирішення основних містобудівних завдань. У такій ситуації відбувається безпосереднє наближення потенційних джерел забруднення атмосферного повітря промисловими викидами, підвищеними рівнями шуму та електромагнітних полів до житлової забудови, загострюється проблема дотримання нормативних рівнів якості довкілля житлової зони. Така тенденція є об'єктивною реалією часу, складовою частиною істотних процесів реструктуризації колишніх об'єктів нежитлового призначення, що відбуваються в країні. І це зрозуміло. Наявність готових капітальних споруд із відповідною внутрішньою інфраструктурою, інженерних мереж забезпечення таких об'єктів (водопровід, каналізація, електропостачання тощо) і максимальне наближення до потенційних споживачів кінцевої продукції виробництва, перспектива мінімальних капіталовкладень в організацію того чи іншого виробництва на визначеній ділянці роблять такі ділянки інвестиційно привабливими. Наприклад, території таких підприємств як завод телеграфно-телефонної апаратури, ВО "Кінескоп". Але, беручи до уваги можливі вищезгадані несприятливі наслідки на умови проживання і здоров'я населення прилеглої житлової зони, вважаємо за можливе погодитись до певного наближення до житлової забудови лише підприємств IV-V класів небезпеки за діючою санітарною класифікацією, - так званих підприємств малої потужності. Станом на 1.01.2001р. в місті нараховувалося 7519 малих підприємств. Найбільша частка підприємств малого бізнесу зосереджена в сфері роздрібної торгівлі та громадського харчування - 58,3%, в промисловості - 18,4% підприємств, будівництві - 6,0%, у побутовому обслуговуванні - 4,8%, в інших сферах - 12,5%. Можна виділити підприємства харчової промисловості (кондитерські мініцехи, хлібопекарські, м'ясопереробні, рибопереробні тощо), підприємства деревообробноїпромисловості (майданчики складання корпусних меблів, столярні виробництва тощо), підприємства будівельної промисловості (мініцехи з виробництва полівінілхлоридних вікон та дверей, виробництва полімерних виробів), підприємства металообробки та ін. При всій різноманітності виробничих процесів на малих підприємствах вищезгаданих видів промисловості основними несприятливими чинниками впливу на довкілля і здоров'я населення залишаються викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря і виробничий шум. Тому безумовною вимогою до наближення промислових мініпідприємств до житлової забудови є необхідність дотримання вимог гігієнічних нормативів щодо охорони атмосферного повітря та безпечного шумового режиму.
Охорона повітря в межах щільної особливо багатоповерхової, забудови потребує розробки заходів щодо зменшення об'ємів шкідливих викидів, централізації викидів шкідливих речовин шляхом максимального скорочення числа димарів, вентиляційних шахт, дефлекторів, аераційних ліхтарів, максимальне використання технологічного і обслуговуючого обладнання на електричному живленні, безумовне підключення таких об'єктів до централізованих інженерних мереж і мінімізація утворення твердих промислових та побутових відходів. Дані натурних досліджень рівнів шуму від підприємств малої потужності зазначених галузей промисловості на різних відстанях від джерел їхнього шумоутворення часто свідчать про невідповідність фактичних рівнів шуму допустимим значенням, навіть на нормативній відстані санітарно-захисних зон. Для забезпечення нормативних рівнів шуму на території прилеглої житлової зони на виробництві необхідно обов'язково здійснювати комплекс шумозахисних заходів (встановлення малошумного обладнання, шумопоглинання, екранування із можливою ефективністю знижених рівнів шуму на 15-30 дБА), які повинні бути підтверджені відповідними розрахунками та
Loading...

 
 

Цікаве