WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті - Реферат

Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті - Реферат

Львівської області у 62,5 раза, а міста Львова у 110 разів. Провідне місце у народному господарстві міста міцно закріпилося за машинобудуванням і приладобудуванням, ці галузі у Львові розвивалися випереджаючими темпами порівняно з аналогічними підприємствами у країні та республіці. Питома вага промислової продукції цих галузей у валовому продукті СРСР становила 28,7%, України 29,4%, а Львова 54,9%. Особливо інтенсивно розвивалися ці галузі промисловості в 70-х pp. Валова продукція машинобудування та металообробки країни за 1970-1980 pp. зросла на 256%, республіки на 259%, а Львова на 340%. В 1980р. тут працювало 150тис. осіб, або майже 2/3 зайнятих у промисловості міста. Промисловість Львова давала 97% республіканського випуску автобусів, 25% телевізорів. У місті було сконцентроване все республіканське виробництво мопедів, автонавантажувачів та підвісних вантажонесучих конвеєрів.
Таблиця 4
Питома вага Львова у народногосподарському комплексі України, Західного регіону України і Львівської області в 1980 р.
Показники
Питома вага, в %
УРСР Західний регіон УРСР Львівська область
Чисельність населення 1.4 7.4 26.5
Зайняті у народному господарстві 2.0 10.9 39.4
Випуск валової продукції промисловості 3.4 25.2 67.5
Всього капіталовкладень (1976-1980 рр.) 0.7 4.7 15.4
Основними негативними наслідками розвитку промисловості на території нашого міста є:
- концентрація промислових об'єктів на обмеженій території, яка призвела до формування локальних ареалів з високим рівнем забруднення компонентів природного середовища;
- несприятлива територіально-планувальна структура міста, зумовлена підпорядкованістю інтересам нарощування промислового потенціалу, внаслідок чого промислові підприємства часто оточені житловими масивами, а значні потоки транспорту проходять через місто, що суттєво збільшує їх загазованість;
- другорядність проблем містобудування порівняно з пріоритетами промислового розвитку, що призвело до занедбаності таких важливих сфер життєдіяльності міста, як водопровід і каналізаційна мережа, технічний стан яких безпосередньо впливає на екологічний стан міста і якість питної води;
- руйнування природно-географічного середовища міста Львова.
Рис.1. Питома вага продукції окремих галузей у загальному обсязі промислової продукції у 2000 році в м.Львів [5].
1 - енергетика, 2 - паливна промисловість, 3 - хімічна і радіохімічна промисловість, 4 - машинобудування і металообробка, 5 - деревообробна і целюлозно-паперова промисловість, 6 - промисловість будівельних матеріалів, 7 - скляна і фарфорово-фаянсова промисловість, 8 - легка промисловість, 9 - харчова промисловість, 10 - борошномельно-круп'яна і комбікормова промисловість, 11 - поліграфічна промисловість, 12 - інші галузі.
З 1970 по 1980 pp. обсяг валової продукції промисловості Львова виріс на 112 %, що перевищувало середньореспубліканські темпи в 1,6 раза. У місті було сконцентровано 2 % працівників, зайнятих у народному господарстві України.
Висока забрудненість навколишнього середовища промисловими викидами і відходами, незадовільний стан життєзабезпечувальних систем, швидке зростання населення міста на основі екстенсивного промислового розвитку і необхідність розширення його території призвели до руйнування і скорочення зеленої зони міста, забруднення і непридатного стану водоймищ тощо.
За роки незалежності України суттєво змінилася структура промислового виробництва. Упродовж 60 80-х років XX ст. провідне місце серед галузей промисловості займало машинобудування та металообробка (ще у 1991р. 59,3%), де переважала продукція військово-промислового комплексу, а саме приладобудування.
Тепер домінуючою є харчова промисловість, частка якої на кінець 2001р. становила 39,4%. Питома вага продукції машинобудування та металообробки склала 17,6%, легкої промисловості 6,2%, хімічної та нафтохімічної 6,0%, енергетики 4,9%, промисловості будматеріалів 5,5%. Продукцію таких підприємств як ЗАТ "Львівська кондитерська фірма "Світоч", кавова фабрика СП "Галка", ВАТ "Львівська пивоварня", ВАТ "Маяк", і СУШАТ "Весна", ВАТ "Галичфарм", ВАТ "Іскра" знають не лише у Львові, але й усій Україні. У місті сконцентровано 95% загальнодержавного виробництва освітлювальних ламп, 100% виробництва автонавантажувачів, 11% виробництва автобусів. На початку XXІ століття основу промислового комплексу становлять 240 підприємств різних форм власності.
Вплив промислового потенціалу міста на стан його довкілля
У період найбільшого промислового зростання, в 70-80-і роки XX ст., основними забруднювачами атмосфери промисловими викидами у Львові були шкірзавод, лакофарбовий і автобусний заводи, мехсклозавод, мотозавод, ВО "Автонавантажувач", "Прикарпатпромарматура", "Львівсільгоспмаш", "Прогрес", м'ясокомбінат. Станом на 01.01.1982 року у Львові нараховувалося 1887 джерел забруднення атмосферного повітря, з них 562 не були облаштовані газоочисними і пиловловлюючими спорудами. Сумарний обсяг викидів в атмосферу складав 24233,9 тис. куб. м за годину, з яких 13862,0 тис. куб. м проходили очистку. Перевищення ГДК внаслідок забруднення промисловими викидами за окремими інградієнтами спостерігалося в районах розміщення таких підприємств, як ВО "Автованавантажувач", "Львівсільгоспмаш," "Львів-комунмаш", нафтопереробний і лакофарбовий за-води. Фіксувалося забруднення атмосфери на територіях навколо м'ясокомбінату, шкірзаводу, відкритого русла річки Полтви.
На розвиток промислового потенціалу міста, а отже й на якість його довкілля, найбільший вплив мали близько 23 підприємств, серед яких на першому місці знаходилися підприємства харчової і паливної галузей, машинобудування і металообробки та електроенергетики. Станом на 1.01.2000 р. внесок Львова у сумарний викид забруднювальних речовин у Львівській області дорівнював близько20%, при цьому викиди від стаціонарних і пересувних джерел становили відповідно 2,6 і 41% від обласних показників. Сім підприємств міста, для яких було встановлено обсяги викидів забруднювальних речовин в атмосферу понад 100 т, викидали у атмосферу майже 50% від загальної суми викидів стаціонарними джерелами. До складу найбільших за обсягами викидів в атмосферу увійшли: Комунальне підприємство теплових мереж, Львівське обласне комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", ВАТ "Львівський керамічний завод", ВАТ" Львівський локомотиво-ремонтний завод", Львівське підприємство теплових мереж ВО "Львівенерго", ВАТ "Іскра" і ВАТ "Львівський мех-склозавод". Серед газоподібних викидів цих підприємств на першому місці оксиди азоту, основними джерелами якого є підприємства теплоенергетики. Підприємства енергетики, є найбільшими стаціонарними джерелами забруднень атмосферного повітря у Львові. Перш за все, це теплоелектроцентралі (ТЕЦ-1 і ТЕЦ-2), а також 218 котелень.
Довжина теплових мереж у місті в 2000 р. становила понад 550 км, з них 510 км належала місту. Серед інших галузей промисловості у місті, значний вплив на довкілля здійснюють такі галузі, як газова, будівельна, хімічна, промисловість будівельних матеріалів. Оскільки основними технологічними операціями цих виробництв є процеси подрібнення й температурної обробки, це пов'язано з винесенням в атмосферу пилу (основний інгредієнт забруднення), оксиду вуглецю, оксидів азоту, фтористих сполук, фенолів та ін. Особливо
Loading...

 
 

Цікаве