WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті - Реферат

Роль промисловості у формуванні соціоекосистеми міста Львова у ХХ столітті - Реферат

промисловості: впродовж 1901-1910 pp. його стало майже на 10 тис. осіб більше, питома вага серед усього самодіяльного населення підвищилася на 23%. Основна частина (понад 40%) майже 100-тисячного працюючого населення міста, як і раніше, була поза промисловістю, будівництвом, торгівлею і транспортом. Зріс чисельно робітничий клас Львова. Кількість робітників, які проживали у Львові, перевищила 50 тис.осіб, з яких 20 тис.осіб працювало в промисловості і будівництві. Проте питома вага їх в усьому населенні залишалася практично без змін [2].
Збільшення кількості населення, зайнятого в промисловості, відбувалося переважно у зв'язку з розширенням дрібних підприємств. Напередодні Першої світової війни в місті діяло близько 100 промислових підприємств з кількістю робітників понад 20 осіб. Всього на цих підприємствах працювало 8-9 тис. осіб. Таким чином, проти 1902р. кількість підприємств зросла в півтора, а зайнятих в них робітників у 2 рази. Ще більше зросла кількість зайнятих робітників і підприємств, які використовували парові машини і мотори. Потужність використовуваних двигунів за цей час майже потроїлась. Будівництво великої (потужністю 10 тис.кВт) електростанції дозволило розширити використання електромоторів.
Галузева структура фабрично-заводської промисловості, як і раніше, була пристосована переважно до вузьких місцевих потреб. Тут були представлені всі основні галузі, крім легкої, яка залишалася й надалі на стадії ремесла. Як видно з даних промислового перепису 1910 р. й анотованого покажчика промислових і торгівельних фірм, найбільшими підприємствами Львова залишилися залізничні ремонтні майстерні, які істотно не розширили виробництво і мали близько 1000 робітників. З машинобудівних підприємств найбільшим був завод з виробництва обладнання для спирто-горілчаних і деревообробних підприємств та винокурень, на якому працювало до 200 робітників і використовувалися локомобілі потужністю 85 к. с. У передмісті, на Левандівці, діяв лісопильний завод, де також працювало близько 200 робітників.
На початку XX століття у Львові з'явилися два великих підприємства паперових виробів: на фабриці цигаркових гільз напередодні Першої світової війни працювало 300, а на фабриці паперових виробів близько 500 робітників. Великим комбінатом з виробництва різних будівельних матеріалів була фірма І. Левитського, де працювало близько 800 робітників. Ці та інші великі фабрики і заводи були острівками серед сотень дрібних підприємств і кількох тисяч ремісничих майстерень. Незважаючи на деяке пожвавлення промислового розвитку міста на початку XX ст., корінних змін у характері його економічного обличчя не відбулося.
У міжвоєнний період промислове обличчя Львова й далі визначали переважно дрібні підприємства. В 1938 році діяло лише 112 підприємств з числом робітників більше як 20, де було зайнято близько 10 тис. осіб. Зокрема, на 62-х підприємствах працювало 21-50, на 23-х 51-100, на 27-ми понад 100 робітників [3].
Наприкінці 30-х років ХХ ст. найбільшими підприємствами у Львові були скляні заводи "Львів" і "Леополіс", які мали відповідно 400 і 350 робітників, три шкіряні заводи ("Пелліс", "Дермата" і "Новость"), де працювало відповідно 200, 150 і 75 робітників. У харчовій промисловості міста найбільшими були кондитерські фабрики "Бранка", "Газет" і Гефлінгера, на яких було відповідно 485, 290 і понад 100 робітників, консервний завод Рукера (500-600), пивоварний (370), державний спирто-горілчаний Бачевського і спирто-дріжджовий, де працювало по 100-300 робітників та ряд менших підприємств.
Металообробна промисловість у Львові була представлена старими залізничними і трамвайними ремонтними майстернями, в яких працювало відповідно 1,6 тис. і 300 робітників. Крім того, тут діяли заводи електротехнічних виробів "Контакт" і приладобудівний Ромера (відповідно 220 і 180 робітників), пожежного устаткування "Унія строжацька", водяних насосів Кунца, вимірювальних приладів Булка, низьковольтних електроламп "Люкс", які мали по 70-120 робітників.
Таблиця 1
Стан працевлаштування працівників
у найбільших підприємствах Львова на зламі 1938 і 1939 рр.
Назва підприємства Кількість працюючих
Фабрика консерв Jana Jerzego RUCKERA 500-600
Акціонерне Товариство F.Branka 485-568
Львівська Пивоварня Акціонерне Товариство 370-520
Гута скла "Львів" 400
Гута скла "LEOPOLIS" 350
Фабрика цукру та шоколаду "HAZET" 290-350
Друкарня "ATLAS" 220-290
Підприємство електротехнічного обладнання "KONTAKT" 220-250
Фабрика цигарок "AIDА" 200-220
Пекарня "MERKURY" 200
Шкіргалантерейне підприємство "PELLIS" 200
Підприємство прохолоджувальних напоїв KUNTZA 70-120
Підприємство електричних ламп "LUX" 70-120
Шкіргалантерейне підприємство "NOWOSC" Janiszewski і sp. 100
Гута шкла HALDERSKENA 294
Мебельна фабрика CZERSKIEGO і JAKIMOWICZA 180-230
Фармацевтична фабрика LJAOSU 174
Фабрика шкіри та взуття "POLONIA" 217
Шкіргалантерейне підприємство "DERMATA" 150-185
Фабрика пожежного спорядження "UNIA STRAZACKA" 126-180
Фабрика шоколаду GEFLINGERA 100-130
Фабрика горілок та спирту HENRYKA BACZEWSKIEGO 100-130
Фабрика спирту та дріжджів 100-130
Завод парфумів та косметики 80-130
Завод гральних карт 80-130
Фабрика ножів та столових приборів 70-120
Фабрика лаків і фарб BLINANFELDA 170
Нафтопереробний завод "GAZY ZIEMNE" 115
*Джерело: DALO, 300/1/9, с.13; L.Podhorodecki, op. cit, s. 179; Історія..., op. cit., s. 186
З підприємств інших галузей слід назвати нафтопереробний, ультрамариновий, лакофарбовий заводи, парфумерно-косметичну і фабрику гральних карт, на яких в кінці 30-х pp. було зайнято по 80-130 робітників. Тут діяли фабрика цигаркових гільз "Аїда", друкарня "Атлас" (200-220 робітників), кілька поліграфічних підприємств і фабрик поліграфічних ви-робів, що мали по 40-80 робітників ("Бібльос", Піллєра, Наукового товариства ім. Шевченка, "Нова преса" та ін.) Потужність Львівської електростанції досягла 25 тис. кВт., тут працювало 350 робітників. У Львові була меблева фабрика Перського-Якимовича і фанерний завод "Ойкос", де працювало по 180-230 робітників. У Законі про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства СРСР на 1946-1950 рр. від 18 березня 1946р. йшлося про перетворення міста Львова у великий індустріальний центр України: "...Перетворити місто Львів у великий індустріальний центр України. Збудувати і ввести в дію у місті Львові автоскладальний завод, електроламповий завод, завод телеграфної і телефонної апаратури, скляний завод, трикотажну фабрику, підприємствапромисловості, а також відбудувати і збільшити потужність міської електростанції" [3].
У 1947 р. промисловість Львова досягла довоєнного рівня виробництва, а в 1949 р. перевищила в два рази довоєнний період. Випуск промислової продукції у 1955 році зріс у 17 разів проти рівня 1945 року, і в 2,5 рази проти 1950 р. В післявоєнний період важливе місце у функціонуванні міської соціоекосистеми все більше починають відігравати промислові підприємства. Значну частку серед цих підприємств становили підприємства, що працювали на військово-промисловий комплекс держави. Відповідно зростає антропогенне навантаження на природні екосистеми як у місті, так і в його околицях.
?
Таблиця 2
Загальна кількість підприємств у
Loading...

 
 

Цікаве