WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Роль підручника в оптимізації навчально-виховного процесу з екологічних дисциплін. Підручник – який він? - Реферат

Роль підручника в оптимізації навчально-виховного процесу з екологічних дисциплін. Підручник – який він? - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Роль підручника в оптимізації навчально-виховного процесу з екологічних дисциплін. Підручник - який він?
Знання можливостей для формування понять допомагає вчителю повніше і ефективніше використати підручник - основне джерело знань на шкільній лаві. Методологія оформлення підручника повинна включати:
1) загальні поняття, які заново формуються в курсі виділяються особливим шрифтом;
2) під час введення нового поняття приділяється особлива увага розкриттю його істотних ознак, а також причинно-наслідкових зв'язків, які зумовлюють утворення цих ознак. (Щоб учні краще засвоїли істотні ознаки понять, необхідно пропонувати такий прийом роботи з текстом підручника: читання абзацу і виділення головних ознак поняття);
3) поняття, введені в попередніх курсах (5, 6 класах) не розкриваються в старших класах заново, а лишаються як опорні поняття і тільки розширюється їх зміст, конкретизується на нових явищах, процесах, фактах.
4) для закріплення заново розкритих істотних ознак плняття виділяються в кінці теми система запитань, завдань, задач (основні прийоми роботи з ними: логічні, математичні і ін.: в формі простого опису; простого дослідження; порівняльного зіставлення, зіставлювального аналізу; письмового звіту; розв'язання задач; складання моделей, прогнозів);
5) дость важливими є етапи формування понять, які при вивченні з курсу в курс ускладнюються, розширюються узагальнюються, тому вчитель екологічних дисциплін повинен методично озброїтись, провести їх систематизацію і педагогічні прийоми їх засвоєння;
6) розкриття міжкурсових, міжпередметних і внутрішньо-предметних зв'язків;
7) краще розкриття істотних ознак понять зумовлює план характеристики екологічного об'єкта: логічно-складених в певній відповідності пунктів плану та певній наступності;
8) з метою формування екологічних уявлень, в підручнику необхідний ілюстративний матеріал, різного призначення, наприклад схеми дослідів допомагають формувати уявлення; фотографії - створювати уявлення - образи екологічних об'єктів; моделі - створювати прогнози,проводити аналізи, розкривати явища, процеси екологічних об'єктів і ін.; табличний, графічний матеріал - виробляє математичні графічні прийоми роботи;
9) складова частина формування понять - розкриття причинно-наслідкових зв'язків. У підручнику поряд з розкриттям зв'язків під час введення нового поняття повинні бути сформовані певні види завдань для розкриття взаємозв'язків, взаємозалежностей з збереженням послідовності висвітлення;
10) аппарат організації засвоєння знань повинен охоплювати різні види розумових рівнів: І - на відтворення понять, запропонованих в тексті; ІІ - на аналіз та встановлення причинно-наслідкових зв'язків; ІІІ - на вирішення проблемних дослідницьких завдань; а також: а) на опрацювання джерел знань; б) на формування компонентів знань; в) на краєзнавчий принцип роботи. Слід зауважити, що формування понять і розвиток розумових здібностей учнів - взаємозв'язаний процес, який успішніше здійснюється, якщо така робота проводиться цілеспрямована. Для цього в підручнику повинні бути вміщені спеціальні запитання, завдання на розкриття причинно-наслідкових зв'язків, класифікацію понять; на навчання прийомів порівняння, узагальнення, аналізу, синтезу);
11) в тексті підручника повинна бути певна система запитань і завдань на активізацію розумовї діяльності учнів;
12) формування та розкриття явищ і процесів повинен супроводжувати естетизм.
Висновок. Отже, в структурі підручника повинні бути виділені дві частини:
І частина - текстова (навчальний текст): а) основна (основний): теорія, пояснення, методологія; б) пояснювальна (пояснювальний): опис, словник термінів, примітки; в) додаткова (додатковий): додаткове роз'яснення, художній опис (прозаїчний, поетичний);
ІІ частина - позатекстові компоненти: а) аппарат організаційного засвоєння знань (система запитань і завдань); б) апарат орієнтування (заголовки, символи, шрифти, сигнали); в) ілюстративний матеріал (малюнки, рисунки, схеми дослідів і ін.)
Loading...

 
 

Цікаве