WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Роль академіка Степана Рудницького у розвитку географічної освіти в Україні - Реферат

Роль академіка Степана Рудницького у розвитку географічної освіти в Україні - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Роль академіка Степана Рудницького у розвитку географічної освіти в Україні
У сучасних умовах розбудови незалежної української держави важливе значення надається розвитку освіти, в т.ч. географічної. Для визначення сучасних напрямів її перебудови важливо знати процес її трансформації впродовж тривалого часу, особливо у ХХ ст. У цьому процесі важлива роль відводиться науковим розробкам з питань географічної освіти Степана Рудницького, який вважається її фундатором в Україні.
Географічна освіта - це тільки один із напрямків багатогранної діяльності вченого-енциклопедиста, засновника української наукової географії, академіка С.Рудницького. Працюючи приват-доцентом у Львівському університеті (1908-1914) чи деканом філософського факультету Українського Вільного Університету (Прага, 1921-1926 рр.), організатором Українського науково-дослідного Інституту географії і картографії (1927-1933 рр.), вчений постійно приділяв увагу підготовці географів, він розробив дидактичні основи вивчення географії у школах, видав ряд шкільних посібників, карт.
Велика увага вченого до питань географічної освіти пояснювалась тим, що її стан на початку ХХ ст. був, на думку вченого, найгіршим серед всіх наук. Причини цього "лежать у наших школах та у нашій системі самообразованя" [6, с.166]. С.Рудницький всебічно аналізує шкільні навчальні підручники з географії і стан викладання цієї науки у народних школах. У статті "Нинішня географія" (1905 р.) він відзначає їх головні хиби, зокрема: відсутність описів країв, що вивчаються (особливо України, яка нібито нічого географічно цікавого не має); брак майже всякої генетики, тобто причин існування того чи іншого явища. "Се чого вчать у наших школах під назвою географії є лише жалкою мішаниною зі статистичних дат, з вичислюванням гір, рік, з немногих якби з воздуха взятих відомостей про клімат і плоди, з кількох етнографічних заміток, а вкінці з великанської кількості назв міст і містечок, або й сіл" [6, с.167]. Разом з тим вчений розумів, що географія, розширюючи знання людей про рідний край, свою батьківщину, сприятиме вихованню українського патріотизму, саме ця наука розширює кругозір людей, сприяє формуванню їх світогляду та політичної культури, поширенню здорового способу життя. Тому впродовж свого життя С.Рудницький прагнув зробити географію всенародною наукою, визначаючи її велику освітню функцію.
Ще однією причиною "сумного стану в географії" С.Рудницький вважав також і те, що географія у тодішній шкільній системі нерідко поєднувалася з історією і викладалася істориками. При цьому знань географічних, пов'язаних з астрономією, фізикою, метеорологією, геологією та ін., історики у більшості не мають і тому не можуть прищепити їх своїм учням. Виходячи з цього, а також вивчивши історію розвитку географічних знань, вчений дає визначення об'єкту і предмету вивчення географії. При цьому він зазначає, що "одна між науками географія бере Землю як цілісність, яко саму для себе, своєрідну одиницю у світовому просторі і старається її всесторонньо дослідити та представити з всім, що на ній виходить" [6, с.177], тому, на думку вченого, "спеціальну увагу треба звернути на поверхню Землі, як простір, в якому суть розміщені явища; Земля як цілісність, а спеціально її поверхня - се предмет географії [6, с.177].
С.Рудницький розкриває структуру географії, виділивши в ній фізичну, математичну географію, антропогеографію (географію людини), історичну географію. Визначаючи географію як самостійну науку, С.Рудницький пропонує змінити стан її викладання у школах. Зокрема, у початкових школах головним має бути краєзнавчий принцип: навчання має опиратись на "пізнання окружаючої природи і найважніших географічних явищ та предметів найближчої околиці і рідного краю" [6, С.189]. А вже з четвертого класу, на думку вченого, можна вивчати чужі краї. Відводячи географії світоглядну роль, С.Рудницький пропонує вивчати її у всіх класах школи, хоча би по одній годині на тиждень. На його думку, спочатку необхідно вивчати основи загальної географії та географії України (перший - третій класи), європейські країни (третій клас), інші країни і океани (четвертий клас), а вже у старших класах - ще раз загальну географію, яка підсумовувала те, чого навчились учні у попередніх класах. Реалізація принципу "від близького до далекого" мала зробити географію доступнішою, цікавою, дозволити перейти від вивчення конкретних фактів чи об'єктів до теоретичних узагальнень, розширити в учнів географічний кругозір та формувати географічне мислення.
Особливий акцент С.Рудницький приділив національному вихованню учнів у процесі вивчення географії. У всіх класах він пропонує при вивченні будь-якого географічного явища, об'єкту чи процесу проектувати знання про нього на територію України чи рідного краю, тобто, говорячи сучасною мовою, використовувати українознавчий підхід. Цей підхід пронизує всю наукову творчість вченого, особливо його книги, написані для дітей і вчителів. Він пише: "Якщо пізнання мови і літератури свого народу, його історії, побуту і звичаїв є загальновизнано важливим, то не менше, на мою думку, важливим і потрібним є пізнання рідного краю, на котрім сей народ виріс і розвивається. І обов'язком кожного, хто почувається до крихітки патріотизму, учитися пізнавати рідний край не лише словами, а душею" [6, с.192].
Ідеї С.Рудницького про викладання географії висловлені ним на початку ХХ ст., знайшли своє відображення у навчальних посібниках для учнів "Початкова географія України" (1919), "Коротка географія України" (1910, 1914), "Основи землезнання України" (1924).
Кожна з цих книг починається пристрасним описом України, в якому відчувається велика любов автора до своєї батьківщини, її він прагне передати читачам і переконати їх у необхідності любити і пізнати рідну землю. Так, у "Початковій географії України" С.Рудницький звертається до читачів: "Батьківщиною українського народу є Україна. Велика це і чудова країна - там жили наші прадіди, діди і батьки, які боронили її від ворогів і проливали за неї свою кров, щоб вона була вільна і незалежна. І тепер там живе український нарід, наші брати і сестри, молодші і старші. Вони мають ту саму мову, ту саму релігію, ті самі звичаї, національні традиції і ті самі бажання - жити вільно і ні від кого незалежно на своїй землі і бути єдиними господарями" [1, с.3]. Ця книга витримала три видання за кордоном і була навчальним посібником для українських дітей впродовж першої половини ХХ ст. Вона може бути зразком побудови шкільного підручника з географії України завдяки таким рисам:
1) науковості, весь матеріал базується на нових на той час теоретичних і методичних положеннях географічної науки. Це досягається внаслідок того, що вчений мав широкі погляди на фізико- і антропогеографічні явища, був безпосереднім дослідником багатьох з них, мав європейську географічну освіту;
2) побудова матеріалу, починаючи від аналізу простих явищ до складних. Спочатку вінрозглядає сутність географічних термінів чи понять, дає характеристику фізико-географічних об'єктів, населення, його історії і культури, занять, здійснює опис окремих земель та великих міст;
3) послідовність вивчення об'єктів і явищ - всі явища і об'єкти представлені від простого до складного, а також у тісному взаємозв'язку. Автор розкриває причинно-наслідкові зв'язки, відходить від простого опису явищ і об'єктів до розуміння їх сутності;
4) значна насиченість картографічним матеріалом: карти наочно відображають розміщення явищ природи, галузей господарства, адміністративний поділ України;
5) цікавість і доступність матеріалу; текст параграфів написаний легко, доступно, виразною мовою. Він насичений цікавими фактами, фотографіями, рисунками, які вдало його доповнюють і допомагають запам'ятати матеріал.
Ці риси характерні і для інших навчальних посібників, зазначених вище.
У "Початковій географії" автор формує в учнів основні поняття, на них він наголошує окремо в кінці кожного параграфа. Для кращого запам'ятовування матеріалу, учням
Loading...

 
 

Цікаве