WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Мирон Кордуба як вчений: життя і діяльність (пошукова робота) - Реферат

Мирон Кордуба як вчений: життя і діяльність (пошукова робота) - Реферат

"західноукраїнський" і аргументи проти назви "Східна Малопольска" [71, арк. 6, 7].
У серпні 1938 р. вчений виступив на Восьмому Міжнародному конгресі істориків у Цюріху від НТШ та УНІ.
Як бачимо, науково-дослідні центри, громадські організації науковців історичного профілю та вищі навчальні заклади були важливим чинником інтелектуального життя на еміграції. На радянській Україні факт, що у вільному світі хтось говорить за українців, давав поневоленим моральну силу в бо-ротьбі за існування.
У Варшаві М.Кордуба проживав до червня 1940 р. [72, c. 214]. Будучи позбавленим засобів існування, історик вирішив повернутися до Львова. У зв`язку з війною поселився спочатку в Холмі, де в місцевій українській гімназії з вересня 1940 р. до листопада 1941 р. викладав історію України [56, c. 5]. І тільки у грудні 1941 р. М.Кордуба переїхав до Львова, якийсь час працював в бібліотеці НТШ, відтак вчителював: спершу у другій, опісля в першій українській гімназії м.Львова [73, c. 2]. Мізерна оплата змусила професора перекладати, виконувати деяку секретарську роботу в дирекції "Народної торгівлі" [56, c. 5].
У березні 1943 р. М.Кордуба зайнявся підготовкою та проведенням циклів дискусійних лекцій про формування української нації у Львівському літературно-мистецькому клубі. Але, вважаючи таку тематику націоналістичною, німецька влада заборонила продовження дискусійних вечорів [74, c. 115].
Після звільнення Львова від німецької окупації, М.Кордубу запросили у Львівський державний університет і 7 серпня 1944 р. призначили виконуючим обов`язки професора історії України, а з вересня 1945 року - завідувачем кафедри південних і західних слов`ян. Він викладав історію України і читав спецкурс "Історія Галицько-Волинського князівства" [75, арк. 3-4].
У цей час більшовицькі структури перейшли в наступ на концепцію історії України М.Грушевського. Перші доноси на представників школи М.Грушевського в університеті з`явилися в грудні 1945 р. За формулюванням І.Бєлякевича, це подавалося так, що "ворожі шкідливі виступи професорів М.Кордуби, І.Крип`якевича та інших деякі комуністи університету імені І.Франка почаливикривати ще в грудні 1945 р." [76, с. 340]. М.Кордубу та інших учнів М.Грушевського почали морально тероризувати. Йому було запропоновано виступити із засудженням М.Грушевського, і навіть названо тему доповіді: "Буржуазно-націоналістичне висвітлення історії стародавніх часів, зокрема Київської Русі, у М.Грушевського" [77, c. 217]. Але М.Кордуба не виступив проти наукової концепції свого вчителя. Більше того, на запланованому засіданні він виголосив доповідь: "Михайло Грушевський як дослідник княжої доби історії України", у якій назвав його одним з найвидатніших істориків України та шкодував, що М.Грушевського критикують деякі його земляки-українці [78, c. 56].
М.Кордуба змушений фактично припинити наукову діяльність. Його "перевихованням" займаються партійні органи всіх рівнів. Мужність і відданість науці коштувала вченому дорого. Не витримав морального терору, принижень, цькувань. Під час роботи у Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника АН України 30 квітня 1947 р. у нього стався інсульт, внаслідок чого 2 травня того ж року вчений помер [73, с. 2]. Поховали М.Кордубу на Личаківському цвинтарі.
Предметне вивчення всебічної наукової та громадсько-політичної діяльності М.Кордуби, з`ясування ролі історика у процесах державотворення наприкінці XIX - в першій половині XX століть спростовують оцінки і погляди, які применшували значення спадщини вченого, відкривають багато нового й цінного в науковій, політичній, культурній сферах. Значення М.Кордуби як вченого - переломне в розвитку української вітчизняної історіографії. Воно безпосередньо пов`язане з національно-культурним відродженням української нації в першій чверті ХХ ст. Те, що професор продуктивно застосовував допоміжні історичні дисципліни - етнографію, демографію, статистику, історичну географію, топоніміку, джерелознавство - було співзвучне новим віянням західно-європейської науки наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., зробило його побудову історичної картини розвитку українського народу цілісною, наочно доказовою, довершеною, додало аргументації при розгляді питання окремішності українського народу серед інших східно-слов`янських народів. Власне, вчений вперше в українській топоніміці прокласифікував назви населених пунктів за їх семантикою, розробив свою методику збору таких назв. Переосмислення праць М.Кордуби з історичної та етнічної географії сьогодні має свої проблемно-теоретичні та наукознавчі завдання. Інформація, почерпнута в них, стане своєрідним індикатором етнологічного знання, сучасного етнонаціонального буття та процесів державотворення.
Наступні дослідження наукової спадщини вченого відкриватимуть нові сторони гносеологічно-методологічного виміру його як науковця, дадуть змогу збагнути таємницю його життя, з якої він черпав силу та енергію для праці.
Опубліковані праці М. Кордуби з історико-географічної та краєзнавчої проблематики
1.Молдавсько-польська границя на Покутю до смерти Стефана Великого // Науковий збірник, присвячений проф. М.Грушевському учениками й прихильниками з нагоди Його десятилітньої наукової праці у Галичині (1894-1904). - Львів, 1906. - С. 158-184.
2.Де лежав старовинний город Хмелів? - Львів, 1907. - 3 с.
3.Старі й нові держави. - Львів, 1909. - 7 с.
4.Народи Буковини // Читальня. - 1911. - Ч. 5. - С. 3.
5.Північно-Західна Україна. - Відень, 1917. - 89 с.
6.Територія і населення України. - Відень, 1918. - 24 с.
7.Простір і населення України. - Львів, 1921. - 19 с.
8.Земля свідком минулого. Географічні назви як історичне джерело. - Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1924. - 14 с.
9.Західне пограниччя Галицької держави між Карпатами та долішнім Сяном // Записки НТШ. - Т. 138-140. - Львів, 1925. - С. 159-245.
10.Конференція істориків у Варшаві // Україна. - Кн. 5. - 1927. - С. 196-199.
11.Потреба організації збирання географічних назв. - Париж, 1928. - 7 с.
12.Рецензія на працю Петрова А. "Карпаторусские межевые названия из пол. ХІХ и из нач. ХХ в.". - Прага, 1929. - 219 с. - (Відбиток з "України"). - С. 136-139.
13.Що кажуть нам назви осель? - Львів: Наша Батьківщина, 1938. - 22 с.
14.Історія Холмщини і Підляшшя. - Краків, 1941. - 127 с.
15.Die ostgermanischen Handelswege durch die Ukraine um die Mitte des ersten Jahrtausends vor Chr. Geb. // Swiatowit. - Warszawa: Warszawskie towarzystwo naukowe, 1933. - T. XV. - S. 179-191.
Неопубліковані архівні матеріали
16.Матеріали до географічного словника Галичини і Буковини. Карти населених пунктів //
Loading...

 
 

Цікаве