WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Методичні аспекти підготовки майбутнього вчителя-еколога - Реферат

Методичні аспекти підготовки майбутнього вчителя-еколога - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Методичні аспекти підготовки майбутнього вчителя-еколога
Екологічна освіта школярів - одне з найважливіших завдань суспільства у справі охорони природи. Особливу відповідальність за глибоке, ґрунтовне та повноцінне екологічне навчання і виховання державою покладено на загальноосвітні школи. Окремі проблеми довкілля ґрунтовно розкриваються при вивченні таких предметів як географія, біологія, хімія та фізика. Але ряд важливих питань залишається поза увагою. Саме тому з'являється потреба у викладанні такого предмету як "Загальна екологія", або "Основи загальної екології" та проведенні факультативних занять, на яких в учнів і студентів формуються екологічні уявлення та поняття, широкий політехнічний кругозір, професійна орієнтація, узагальнюються і систематизуються екологічні знання і вміння, розвиваються основи екологічної культури. Успіх вирішення таких завдань екологічного навчання і виховання школярів залежить від професійної майстерності, ерудиції та екологічної культури вчителя. Як же забезпечити підготовку висококваліфікованого викладача-еколога? Саме цим аспектам проблеми і присвячена ця публікація.
Сьогодні екологічна освіта визнана одним із пріоритетних напрямків удосконалення освітніх систем, але при наявності значної кількості наукових досліджень [3, 4, 5, 6, 8], що стосуються організації процесу екологічного навчання і виховання у школі, вони не мають систематичного характеру, насамперед тому, що у загальноосвітніх школах переважно немає предмета екологія, а відповідно і вчителів-екологів. Як вважає Г.Білецька [1], можна виділити два основні напрямки підготовки фахівців у галузі екології та природокористування: перший - це підготовка фахівців, детально ознайомлених з проблемами охорони навколишнього середовища у своїй галузі, які завдяки глибоким знанням могли б сприяти вирішенню екологічних проблем, другий - це підготовка фахівців, у яких був би міжгалузевий комплексний підхід до вирішення поставлених завдань, тобто фахівців, які мали б базову екологічну освіту.
На наш погляд, саме другий напрям надзвичайно важливий при підготовці вчителів екології і може бути вирішений тільки у ВНЗ на базі викладання фундаментальних і професійно-орієнтованих екологічних дисциплін.
Вчителі екології повинні орієнтуватися в широкому колі проблем, які стосуються природокористування та охорони довкілля. Тому підготовка вчителів-екологів є процесом, спрямованим на формування екологічно-культурної особистості вчителя, який усвідомлює мету, завдання екологічного виховання, володіє знаннями про психологічні особливості формування екологічної культури учня, технологіями, прийомами планування та управління еколого-виховним процесом [2]. Отже, основним завданням викладачів, які здійснюють підготовку екологів, є навчити студентів:
- використовувати на практиці теоретичні знання, отримані в університеті;
- застосовувати методи оптимізації сучасних екологічних знань та інформаційних технологій;
- бачити і постійно відчувати взаємозв'язки екологічних наук у цілісній системі наукового знання;
- набувати власного практичного досвіду у викладанні екології, шукати нові підходи, форми і методи навчання, використовувати передовий досвід вчителів, щоб збудити інтерес до екології як науки;
- виховувати особистість, яка б володіла не лише знаннями, а й уміла б адекватно поводитися у певних ситуаціях, застосовуючи свої знання;
- так організувати навчальний процес, щоб в учнів з'явилося бажання до активної участі у ньому.
Центральною компонентою подолання глобальної екологічної кризи має виступати система екологічної освіти і виховання, яка здатна змінити саму людину і розуміння нею цінностей існуючого світу, ставлення до навколишнього природного середовища, її поведінку в ньому. Майбутній педагог-еколог повинен одночасно володіти основами знань з біології, географії, фізики, хімії, медицини, основ законодавства, санітарно-гігієнічних нормативів, основ раціонального природокористування [3]. Тому програми університетської екологічної освіти базуються на фундаментальних природничих науках ("Загальна екологія", "Фізика", "Хімія", "Біологія"), професійно-орієнтованих ("Основи гідрології", "Гідрохімія", "Економіка земле- і водовикористання", "Екологічний менеджмент", "Екологічна географія", "Експертні системи в екології", "Радіоекологія", "Методика екологічних досліджень", "Біогеохімія", "Ерозієзнавство" тощо) і вибіркових навчальних дисциплінах ("Регіональні екологічні проблеми", "Охорона водного басейну", "Гідробіологія", "Гідроекологія", "Гідроекологічний моніторинг", "Гідроекологічне моделювання", "Картографічні методи досліджень в гідроекології", "Екологія людини", "Стандартизація і сертифікація стану довкілля", "Лімнологія", "Екологія кризових ситуацій", "Водний кадастр", "Екологічна токсикологія", "Гідро-екологічна експертиза", "Водно-балансові дослідження", "Інспектування стану природних і техногенних об'єктів", "Моделювання і прогнозування стану довкілля" тощо).
Крім цього, студенти-екологи Львівського національного університету вивчають психологію, педагогіку і методику викладання екології, проходять педагогічну практику, що дає їм право викладати у школі предмет "Екологія".
Важливою складовою у процесі формування екологічних знань, екологічної культури і свідомості майбутнього фахівця-еколога виступає предмет "Ме-тодика викладання екології". Він читається студентам у 6 семестрі. Ефективність підготовки студентів до педагогічної діяльності великою мірою визначається структурою цього предмета. Головними його складовими виступають:
- лекційний курс у кількості 32 годин, що знайомить зі змістом, формами і методами організації навчально-виховного процесу;
- практичні та семінарські заняття (32 години), на яких студенти навчаються оволодівати методами і прийомами педагогічного впливу на учнів, здійснювати підготовку до проведення уроків, факультативних занять та набувати навичок і вмінь для організації навчальних екскурсій та виховних заходів;
- педагогічна практика у школі (для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр) тривалістю 4 тижні у 7 семестрі та 6 тижнів у 10 семестрі (для спеціалістів). Магістри у 10 семестрі проходять асистентську практику в університеті.
Ми навчаємо студентів глибоко усвідомлювати свою роль, роль майбутнього вчителя (викладача) у вихованні підростаючого покоління, формуванні їхнього світогляду, бережливого ставлення до природи, вирішенні протиріч, які виникають між людиною і довкіллям. Для цього необхідно:
- довести до свідомості студентів думку про те, що в природі існує тісний зв'язок між предметами та явищами і при найменшому впливі людини на природу можуть виникнути як позитивні, так і
Loading...

 
 

Цікаве