WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Місто Кременець як центр зародження та розвитку географічної освіти на Волині і Поділлі - Реферат

Місто Кременець як центр зародження та розвитку географічної освіти на Волині і Поділлі - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Місто Кременець як центр зародження та розвитку географічної освіти на Волині і Поділлі
Своєрідна і мальовнича природа старовинного міста Кременця та його околиць з давніх-давен привертала до себе увагу дослідників. Тут народжувалися, але в силу історичних обставин зникали, такі широко відомі у свій час навчальні заклади як: Волинська гімназія (1805), Кременецький ліцей (1819) - основа Київського Національного університету ім. Тараса Шевченка, Кременецький учительський інститут (1940) - основа нинішнього Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Тепер тут швидко розвивається і відновлює колишні науково-педагогічні традиції новий вищий навчальний заклад освіти - Кременецький педагогічний коледж ім. Т.Г. Шевченка, свідченням цьому є сьогоднішня Всеукраїнська науково-практична конференція.
У Кременці працювали такі визначні вчені-природодослідники ХІХ ст.: В.Бессер, А.Андржейовський (Андрієвський), Е. Ейхвальд, О.Чекановський, М.Пржевальський, В.Ласкарєв та їх послідовники у другій половині ХХ ст. - Б.Завіруха, Л.Кузьмович, І.Марісова, Й.Свинко, В.Талпош, К.Татаринов, В.Шиманська та багато інших. Завдяки їх науковим працям Кременець став відомим далеко за межами України.
Кременець та його околиці - це унікальний природний музей під відкритим небом, місцевість на якій зосереджено десятки рідкісних ботанічних, геологічних та фізико-географічних об'єктів, які є неоціненною базою для проведення навчально-польових практик студентів, вони широко відомі у наукові літературі.
У цьому відношенні дуже правильною була постанова колишнього Тернопільського облвиконкому від 5 березня 1940 р. про заснування в Кременці учительського інституту в складі якого одним з перших був природнично-географічний факультет. Організаторами цього факультету і першими викладачами були І.В.Цись - декан факультету, Б.М.Іванов - завідувач кафедри фізичної географії, викладач фізико-географічних дисциплін та Т.С.Ніколаєва - викладач економічної географії. Вони здійснили перший (весняний) набір студентів і 15 квітня 1940 року розпочали заняття. На жаль відомості про них не збереглися. Знаємо лише, що Т.С.Ніколаєва родом з Харківщини, закінчила Харківський держуніверситет і аспірантуру при кафедрі фізичної географії в 1940 р., але дисертації не захистила. До Кременця прибула разом з чоловіком, який теж був призначений на посаду викладача інституту. На початку війни повернулася у Харків, працювала на різних роботах, а в жовтні 1944 року знову приїхала у Кременець на посаду викладача учительського інституту.
В роки війни інститут припинив свою діяльність. Викладачі і студенти пішли на фронт. Частина їх загинула, в тому числі директор інституту І.Т.Вакула та декан природничо-географічного факультету І.В.Цись. Було знищено матеріальну базу інституту.
Після звільнення м.Кременця від фашистів в березні 1944 року інститут відновив свою роботу. Викладачем фізико-географічних дисциплін, а згодом (з вересня 1945 р.) деканом природничо-географічного відділу став П.В.Серветник, випускник геолого-географічного факультету Київського державного університету, який до війни працював у Херсонському педагогічному інституті. На цій посаді він пропрацював до 1.08.1950 р., до звільнення в зв'язку з перетворенням учительського інституту в педагогічний.
У серпні 1950 року Кременецький учительський інститут реорганізовано у педагогічний, підготовку вчителів географії і біології припинено (останній випуск їх на денному відділенні відбувся у 1951 р., а на заочному - 1952 р.). Новостворений на базі природничо-географічного відділення учительського інституту природничий факультет розпочав підготовку вчителів біології і хімії, а згодом біології та основ сільськогосподарського виробництва. Ряд випускників колишнього природничо-географічного відділення продовжили навчання на природничому факультеті, стали біологами, хіміками. Серед них майбутні доценти цього ж інституту А.С.Дробоцький, Л.Г.Кузьмович доктор педагогічних наук, зав. кафедри педагогіки Київської сільськогосподарської академії О.А.Гоменюк, багаторічний голова Тернопільського обкому профспілки працівників освіти і наукових установ Г.П.Шарун та ін. Переважна більшість випускників природничо-географічного відділення учительського інституту після закінчення природничого факультету поряд з біологією і хімією продовжувала викладати в школах географію, вони заклали фундамент географічної освіти в школах Тернопільської і сусідніх областей.
Після реорганізації інституту центром геологічної і географічної освіти в ньому залишився кабінет геології, який мав відповідну матеріальну базу, що використовувалася для підготовки вчителів біології, хімії та основ сільськогосподарського виробництва, а також в роботі з учнями шкіл та вчителями географії міста і області. В 50-х роках курс геології читали викладачі: І.В.Харкевич, О.А.Шиманська, В.К.Никон, О.Д.Кучерук, О.С.Турик; з 1960 року - Й.М.Свинко.
Не дивлячись на відсутність спеціальної кафедри, при кабінеті геології, починаючи з 1960 року, постійно працював студентський науковий гурток, проводилися геологічні екскурсії з студентами та учнями шкіл, семінари вчителів географії району і області, здійснювалися наукові дослідження з неотектоніки, геоморфології і охорони природи Поділля.
В 1963 році в інституті проведено першу міжвузівську науково-практичну конференцію з охорони природи і раціонального використання природних ресурсів Поділля, на якій, поряд з іншими, працювала секція геології і географії. Опубліковано матеріали конференції та путівник екскурсії для її учасників.
В конференції взяли участь понад 200 учасників з різних регіонів України, серед них ряд відомих геологів і географів, докторів та кандидатів наук: Є.К.Лазаренко, В.О.Горецький, К.І.Геренчук, П.М.Цись, О.М.Куниця, Л.І.Воропай, М.М.Койнов, М.С.Кожурина, Л.М.Кудрін, В.М.Дублянський, В.І.Гаврилишин, Г.А.Зільбер та багато інших. Конференцією було прийнято розгорнуте рішення про необхідність глибокого вивчення, раціонального використання і охорони природних ресурсів Поділля, тут вперше було схвалено ідею створення Товтрового заповідника, розширення мережі метеорологічних станцій і пунктів фенологічних спостережень на Поділлі, широкомасштабного вивчення ерозійних, карстових процесів тощо.
Інститут налагодив тісні контакти з інститутами геології, ботаніки, зоології АН УРСР; з Львівським, Київським, Ужгородським, Чернівецьким університетами та іншими навчальними закладами України. Це сприяло пожвавленню наукової роботи та підвищенню науково-педагогічного рівня викладачів.
З 1962 по 1967 рік при інституті функціонував загальнонауковий факультет на ряді спеціальностей якого викладалися географічні дисципліни (загальне землезнавство, геологія, економічна географія СРСР, економічна географія зарубіжних країн). Їх викладали Й.М.Свинко, М.М.Свинко, О.І.Макуха. основною базою для їх викладання був кабінет геології. Тут були зосередженні геологічніколекції, карти, необхідне унаочнення посібники і прилади.
В березні 1969 року в інституті проведено спільно з географічним факультетом львівського державного університету ім. І.Франка науково-теоретичну конференцію, присвячену 130-и річчю від дня народження М.М.Пржевальського. Крім науковців Кременця і Львова, в конференції брали участь
Loading...

 
 

Цікаве