WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історичні особливості та чинники, що вплинули на формування та розвиток туристично-рекреаційного комплексу Івано-Франківської області - Реферат

Історичні особливості та чинники, що вплинули на формування та розвиток туристично-рекреаційного комплексу Івано-Франківської області - Реферат

засновано в 1911 р. в українській гімназії під опікою вчителя Г.Кичуна та семінариста М.Шкабрія, який організував "пластові" вправи ще восени 1911 р.
Найголовнішим напрямом діяльності "Пласту" були туристські походи та створення мандрівних і постійних таборів, де молодь набувала фізичного й військового вишколу, підвищувала свою національну свідомість.
Розвиток туризму в XIX ст. мав сприятливий вплив на зростання будівництва готелів.
У другій половині 30-х рр. на Івано-Франківщині було зроблено перші кроки щодо створення інфраструктури туризму.
Ініціатива щодо організації туристичної діяльності на території як Івано-Франківської області, як і Західної України загалом, належала провідним українським діячам того часу.
20-30-ті роки ХХ ст. характерні спробою вироблення комплексного підходу до організації туризму і краєзнавства в Галичині.
Зі зростанням чисельності аматорів пізнавального мандрівництва, перед його організаторами постала потреба об'єднати зусилля окремих туристів у єдиній організації. Слід зауважити, що, хоча інтерес до власної історії в широких колах галицької громадськості існував завжди, туризм середини 20-х рр. мав більш розважальний і спортивний, а ніж краєзнавчо-пізнавальний характер. Обмеженою була і територія проведення екскурсійного мандрівництва. Природничі мандрівки скеровувались майже завжди в гори, і то чи не виключно долиною Пруту та вздовж хребта Чорногора. Практично поза увагою залишились такі цікаві з історичного погляду місцевості, як Звенигород, давні замки та монастирі, Бескиди і Горгани. Майже не практикувалися локальні прогулянки до околиць найближчих сіл і містечок.
Відсутність організації краєзнавчо-туристичної діяльності негативно впливала на рівень проведення екскурсій. Мандрівки організовувалися стихійно, часто без відповідної попередньої наукової підготовки. Давався взнаки брак спеціально розроблених маршрутів.
Вирішити всі ці проблеми можна було лише спільними зусиллями аматорів галицької старовини. Таким об'єднанням стало краєзнавчо-туристське товариство "Плай", засноване у жовтні 1924 р. у Львові.
Статут "Плаю" передбачав поширення діяльності товариства на всю територію Станіславського воєводства. Метою діяльності організації декларувалося "дослідження рідного краю та інших земель, розповсюдження зібраних про них відомостей, нагромадження і опрацювання наукових та туристичних матеріалів". Окремо повідомлялося про наміри вивчати й охороняти пам'ятки історії, культури та природних форм, збирати й зберігати різноманітні предмети старовини, зразки народного мистецтва та народних промислів.
На літо 1925 р. товариство запланувало екскурсії в Карпати та по Галицькому Поділлю. На жаль, ці плани не було реалізовано, через те що не вдалось досягти згоди з провідниками, які б узялися за проведення довготривалих мандрівок. Львівські краєзнавці встановили контакти з туристським гуртком "Чорногора", зі Станіслава, організаторами туристського руху в Карпатському регіоні Р.Щипайлом з Коломиї та М.Гербовим з Косова.
Упродовж 1928-1930 рр. цілу низку мандрівок Гуцульщиною та Бойківщиною організовує львівський "Луг". В окремих його мандрівках брало участь до 60 осіб. У 1929 р. група шанувальників місцевої старовини з Тернополя провела кілька екскурсій на автомобілях.
У квітні 1910 р. група любителів мандрівок м.Станіслава сформувала організаційний комітет для створення товариства "Чорногора", до якого увійшли С.Стеблицький, Л.Гаяновський, Я.Грушкевич, Й.Білинський, В.Янович та ін. 20 травня 1910 р. у Станіславі відбулися загальні збори, де було прийнято статут товариства "Чорногора" й обрано голову та членів Виділу (Ради). Головою товариства став С.Стеблицький, а у Виділ увійшли Я.Грушкевич, І.Стасинець, Л.Гаяновський, Й.Білинський, В.Янович.
У 1914 р. туристське товариство "Чорногора", як і решта товариств, припинило свою діяльність у зв'язку з початком Першої світової війни. Після її закінчення на теренах Східної Галичини, як свідчать першоджерела, туристсько-краєзнавчий рух знову відроджується, зокрема він "поширився і набрав організованіших форм з 1920-х рр.".
30 травня 1922 р. туристичне товариство "Чорногора" в Станіславі відновило свою діяльність. Головою українського туристського товариства "Чорногора" став лікар Я.Грушкевич, який був також членом Окружної Пластової Ради, членом редколегії безпартійного організаційно-інформаційного тижневика "Станіславські вісті", головою "Соколу" та членом управи товариства "Бесіда", а членами Виділу стали О.Каратницький, організатор і засновник спортивного клубу "Буй-Тур", С.Никофорак - професор, опікун II Пластового Куреня і член Окружної Пластової Ради, Ф.Величко - урядник магістрату, член Окружної Пластової Ради, О.Борик, С.Гаванська, Т.Мацьків, С.Слюсарчук, С.Стеблинський та Л.Чачковський, які також одночасно очолювали низку культурно-просвітницьких організацій.
В Україні до початку 70-х рр. ХХ ст. склалася цілісна система підприємств "Інтуристу". До її складу входило 7 відділень ВАТ "Інтурист", 14 агентств. Пізніше, у 80-х рр., підрозділи "Інтуристу" було створено і в інших областях в тому числі і в Івано-Франківській області, які до кінця 80-х рр. були закриті для відвідування іноземцями.
Починаючи з 1991 р. коли наша держава набула статусу Незалежної Демократичної держави туризм починаю відроджуватися в повному розумінні цього слова. Інтенсивно розвивається як внутрішній так і зовнішній туризм. Особлива увага зараз приділяється сільському зеленому туризму, який здатний задовольняти потреби як вітчизняних як і зарубіжних туристів.
Висновки. Отже, з даної статті видно як поетапно історичні чинники впливають не тільки на розвиток культури, населення а й на розвиток туризму в Івано-Франківській області. Більш яскраво вираженим туризм став за часів СРСР, коли інтенсивно розвивався дослідницько пізнавальний та рекреаційний туризм.
А за часів незалежності України прогресивно розвивається як внутрішній так і зовнішній туризм.
Література
1. Витвицький Софрон. Про гуцулів. Історичний нарис. - Львів, 1873 (польською мовою).
2. Грабовецький В.В. Гуцульщина ХІІІ-ХІХ ст. - Львів, 1982.
3. Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження. - Київ, 1987.
4. Домашевський Микола. Історія Гуцульщини. Том II. - Чикаго, 1985; том III. - Чикаго, 1986.
5. Доценко А. Історія розвитку географії розселення в Україні // Матеріали Другої всеукраїнської наукової конференції "Історія української географії і картографія: проблеми та перспективи" (4-5 грудня 2000 р.). - Тернопіль, 2000. - 155 с.
6. Крип'якевич Іван. З історії Гуцульщини. - Львів, 1929.
7. Мандибура М.Д. Полонинське господарство Гуцульщини другої половини XIX - 30-х років XX ст. - Київ, 1978.
8. Нога Олесь та ін. Євген Сагайдачни // Три всесвітньо-відомі постаті українського авангарду. - Львів, 1994.
9. Українські Карпати. Матеріалиміжнародної наукової конференції "Українські Карпати: етнос, історія, культура".- Ужгород, 26 серпня - 1 вересня 1991р. - Ужгород, 1993.
Loading...

 
 

Цікаве