WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Демогеографічні особливості населення України (науковий реферат) - Реферат

Демогеографічні особливості населення України (науковий реферат) - Реферат

радіонуклідами), а також значними міграційними потоками людей у попередні роки.
Близький за демографічними показниками до попереднього Східний район. Низькі показники народжуваності у ньому зумовлені значним міграційним відтоком людей, які здатні до відтворення, на заробітки за кордон (переважно в Росію).
Центральний і Південний райони мають демографічні показники, близькі до пересічноукраїнських з тією лише різницею, що у Південному регіоні краща вікова структура населення (менша частка осіб пенсійного віку, більша - працездатних людей).
Зменшення показників природного приросту населення зумовлює несприятливу демографічну ситуацію. Важливою її рисою є зниження тривалості життя людей. Середня тривалість життя - це кількість років, яку в середньому належить прожити даному поколінню, якщо припустити, що впродовж життя зберігатиметься той рівень смертності, який є зараз. В Україні для людей, що народились у кінці XX ст., вона становить в середньому 66 років, зокрема для чоловіків - 63 роки, а для жінок - 73 роки. Це набагато нижчий показник, ніж у розвинених країнах світу (Японії - 82 роки, Канаді, Швеції - 80 років, США - 77 років, Німеччині - 79 років). Він і надалі знижуватиметься внаслідок погіршення умов (соціальних, економічних, екологічних) життя людей.
Зниження показників природного приросту населення негативно позначається на статево-віковій структурі, формуванні працересурсного потенціалу та інших демографічних процесах. Прогноз, розроблений Відділом демографії і відтворення трудових ресурсів Інституту економіки НАН України свідчить про те, що найбільш вірогідно населення України зменшиться у 2026 р. до 41 млн.осіб (міське - до 27 млн.осіб, сільське - до 14 млн. осіб).
Аналіз змін у сучасній демографічній ситуації України дає змогу встановити її екстраординарний характер: для мирного часу властиві процеси, які характерні для воєнних років, зокрема скорочення демовідтворювального потенціалу.
Таблиця 5
Шлюби та розлучення в Україні
Роки Число зареєстрованих шлюбів, на 1000 осіб Число зареєстрованих розлучень, на 1000 осіб
1950 11.7 0.3
1955 10.7 0.5
1960 10.7 1.2
1965 9.0 1.7
1970 9.8 2.9
1975 10.9 3.4
1980 9.3 3.6
1985 9.6 3.6
1990 9.3 3.7
1995 8.4 3.8
1996 6.0 3.8
1997 6.8 3.7
2000 6.9 3.5
2001 6.3 3.7
Для виходу України з демографічної кризи необхідно проводити ряд заходів, спрямованих на підвищення народжуваності та зниження рівня смертності. Це, передусім, "демографізація" всіх напрямів соціально-економічної політики. Вона полягає у тому, щоб всі заходи такої політики (приватизація, податкова і житлова політика, соціальне забезпечення та ін.) були спрямовані на вирішення населенських проблем.
2. СТАТЕВО-ВІКОВА СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
Наочне уявлення про статево-віковий склад населення України та її демографічну ситуацію дає статево-вікова піраміда. На ній видно три демографічні катастрофи в Україні, що пов'язані із колективізацією і голодомором 30-40-х років, Другою світовою війною (а також відгомін цих катастроф у 60-70-их роках) та значне скорочення кількості населення у кінці XX століття.
Статево-вікова структура населення відбиває також співвідношення між віковими групами людей, зокрема чоловіків та жінок. Для населення України вона має неправильну форми, бо нижні вікові групи менш численні, ніж верхні. Це зумовлено звуженим типом відтворення населення у останні десятиліття. Більшість населення нашої країни становлять жінки - 53.7 %. Співвідношення між чоловіками і жінками неоднакове у різних вікових групах. У дитячому і юнацькому віці приблизно однакова кількість дівчат і хлопців, навіть хлопців дещо більше.
Але вже в середньому віці співвідношення поступово змінюється на користь жінок, у старшому віці чоловіків майже у два рази менше, ніж жінок. Це пов'язано із тим, що у жінок більша тривалість життя, а пік смертності у чоловіків настає після 40 років, а жінок після 50 років, також на це впливають спосіб життя, умови праці. А ще відомо, що жіночий організм витриваліший, здатний витримувати більші стресові навантаження, ніж чоловічий.
Диспропорція між чоловіками і жінками у старшому віці посилюється ще й тим, що у ньому перебувають люди, які пережили Другу світову війну, а серед загиблих у ній переважали чоловіки.
Характерною рисою статево-вікової структури населення України є постійне збільшення частки людей старшого віку, вона вже переважає частку дітей (23.9% проти 18.1%). Такий процес називається "старінням" населення. Він особливо інтенсивний в останньому десятилітті. За 1989-2004 рр. частка людей пенсійного віку збільшилась на 5.3%. Якщо у міських поселеннях частка людей у віці понад 60 років становить 18.6%, то у селах - 25.2%.
Україна відзначається поряд із високим старінням людей, дуже високим рівнем старіння жіночого населення.
На початок 2005 р. 15.4% чоловіків та 24.1% жінок мали понад 60 років. Існують значні відмінності у сільській і міській місцевостях щодо темпів старіння людей.
Однак поряд із високим рівнем старіння, жінки визначаються вищим, ніж чоловіки показником довголіття (відношення населення у віці понад 80 років до кількості населення у віці понад 60 років). У 2005 р. цей показник становив серед жінок сільської місцевості 15.2%, міських поселень - 11.7% (серед чоловіків відповідно 8.1% та 6.8%). Внаслідок старіння населення в Україні постійно зменшується частка працездатних людей (в 2004 р. - 58.8%), особливо цей процес характерний для сільської місцевості, там їх частка - 49.5%.
Особливості демографічних процесів, що відбуваються в Україні, призвели до того, що найбільш інтенсивно скорочується найбільш продуктивна група населення віком від 20 до 30 років. Це вже не епізодичне явище, а сталий процес, що триває всю другу половину ХХ століття. Так, при загальному збільшенні чисельності населення у 1959-1970 рр. кількість осібданого віку зменшилась на 19.8%, за 1979-1989 рр. - на 10.5%. Тепер вона також інтенсивно зменшується внаслідок потужних міграційних процесів. Це ще більше деформуватиме статево-вікову структуру населення. Внаслідок старіння населення збільшується демографічне навантаження на населення працездатного віку. На кожну 1000 працездатних в країні припадає 365 дітей і 412 людей старшого віку, тобто 768 непрацездатних людей або утриманців. Дещо нижчі ці показники у містах (695 осіб), що викликано недавньою масовою міграцією людей до них із сільської місцевості. А у селах вже непрацездатних людей більше, ніж працездатних (демографічне навантаження більше у 1.5 раза, ніж у містах. Така ситуація у нашій країні приводить до такого явища, як "утриманство", тобто коли непрацюючі люди є утриманцями працюючих. Це зумовлено тим, що всі збереження пенсіонерів пропали внаслідок невдалих спроб реформувати економіку, а мізерної пенсії не вистачає навіть для фізичного виживання. У інших країнах пенсіонери не є утриманцями працездатних людей, бо вони витрачають капітал, набутий у роки активної діяльності. Поряд з цим, не слід процес старіння людей розглядати як суто негативне явище. Необхідно ефективно використовувати досвід літніх людей, створити умови для їх повноцінного життя та діяльності.
Найбільше процеси старіння населення характерні для тих регіонів України, в яких переважає сільське населення та там, де низький природний приріст населення або великий відтік людей. Найвища частка людей пенсійного віку - у Чернігівській, Вінницькій, Полтавській, Черкаській (26.3%),
Loading...

 
 

Цікаве