WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Демогеографічні особливості населення України (науковий реферат) - Реферат

Демогеографічні особливості населення України (науковий реферат) - Реферат

ситуацію?
Таблиця 1
Кількість населення України (в сучасних кордонах), млн. осіб.
Роки Населення Роки Населення
1897 28.8 1979 49.8
1913 35.2 1985 50.8
1926 37.9 1989 51.7
1931 31.4 1993 52.2
1939 40.5 1995 51.7
1951 37.0 1999 50.1
1956 40.6 2001 48.5
1959 41.9 2005 47.3
1970 47.1 2006 46.9
Крім штучних причин, що впливають на людність країни чи її окремих регіонів, як голод, репресії, війни, переселення, є природні причини. Це, передусім, природний рух населення, що визначається показниками народжуваності, смертності та природного приросту. Вони в сучасних умовах визначають, головним чином, людність країни. Ці показники дуже змінилися в Україні впродовж XX століття. Із країни із розширеним типом відтворення (високі показники народжуваності, спочатку високі, а потім поступово нижчі показники смертності, високий природний приріст), на початку століття вона перетворюється у його кінці в країну із звуженим відтворенням (низька народжуваність, достатньо висока смертність, природне зменшення населення). Таке відтворення спочатку забезпечувало стабілізацію чисельності населення, а тепер - депопуляцію, тобто скорочення чисельності населення. Україна, що мала до 1929 р. одні з найвищих показники народжуваності і природного приросту, перетворилась у державу з одними із найнижчих показників (природний приріст - 7% - найнижчий у Європі). Це зумовлено багатьма чинниками, найважливішими з яких є: зниження рівня і якості життя людей у період економічної кризи, ускладнення екологічної ситуації після аварії на Чорнобильській АЕС (всі регіони країни отримали значну дозу радіоактивного забруднення), старіння населення та ін.
У 1991 р. чисельність смертей вперше перевищила чисельність народжень в Україні (на 39.1 тис.осіб). В наступні роки ця тенденція все більше посилювалась - в 1992 р. - на 100.3 тис.осіб, в 1993 р. - на 184.2 тис.осіб, а вже у 1998 р. - на 300.7 тис.осіб, а у 2004 р. - на 33.4 тис.осіб. Тільки за останні дев'ять років внаслідок природного скорочення населення України зменшилось майже на 4 млн. осіб. Процеси депо-пуляції особливо інтенсивно відбуваються у сільській місцевості. Чисельність сільського населення у 2004 р. становила 15.3 млн. осіб (в 1940 р. - 27.3 млн.осіб, 1950 р. - 23.8 млн. осіб, 1989 р. - 17.1 млн.осіб, 2001 р. - 15.8 млн.осіб). В Україні є вже сотні сіл, де не народжується жодної дитини впродовж року. Депопуляція населення відбувається постійно, разом з нею значно погіршуються якісні характеристики населення, а це все разом є ознакою демографічної кризи в Україні.
Показники народжуваності в Україні знижувались, як і у інших європейських країнах внаслідок процесів регулювання сімей, підвищення шлюбного віку, значної зайнятості жінок у виробництві та ін. В сучасних умовах до важливих чинників, які знижують народжуваність, відносяться збільшення показника розлучуваності та зниження показника шлюбності (в розрахунку на 1000 жителів у 1990 р. було зареєстровано 9.3 шлюби та 3.7 розлучення, а в 2004 р. - 6.3 шлюбів та 3.7 розлучень (див. табл. 6), скрутне матеріальне становище більшості молодих сімей, зниження рівня медичного обслуговування та ін.
Україна традиційно має високий рівень шлюбності, але він вже поступово узгоджується із загальноєвропейськими тенденціями зменшення шлюбності, збільшення кількості незареєстрованих шлюбів та повторного вступу у шлюб. Загалом в Україні у незареєстрованих шлюбах перебуває по 7% чоловіків і жінок. Найбільша частка незареєстрованих шлюбів серед молоді віком до 19 років, з підвищенням віку одружених ця частка поступово скорочується. При цьому відсоток незареєстрованих шлюбів вищий серед сільського населення у всіх вікових групах, ніж у мешканців міст. Це явище спостерігається у всіх регіонах України.
Зміни шлюбної структури населення України, передусім збільшення кількості і частки осіб, які ніколи не перебували у шлюбі, а також осіб, які ніколи не перебували у шлюбі, а також осіб, що перебувають у позашлюбному стані (розлучені і удівці) пов'язано із складністю адаптації населення до нових умов життя в сучасних умовах трансформації суспільних відносин, а також значними обсягами міграцій молодого населення за межі країни (розпад сімей, асоціальні явища).
У 1998 р. сумарний коефіцієнт народжуваності (середня кількість дітей, народжених жінкою за все життя) становив 1.2, а ще у 1985-1990 рр. - 2.1 дитини. Дані соціологічних досліджень показують, що жінки бажають мати в середньому двох дітей, але це не досягається внаслідок того, що більшість населення відкинута за межу бідності. Жінки називають низький рівень прибутку головною причиною того, що вони не мають бажаної кількості дітей. В Україні серед 1000 дітей у віці до 1 року помирає в середньому 11.3 дітей (в 1985-1990 рр. - 11.6). Важливою причиною зменшення показників народжуваності в Україні є неможливість багатьох молодих сімей народжувати дітей (безпліддя), яке є прямим наслідком Чорнобильської трагедії. А в останні роки однією з основних причин стає відтік молоді - людей, які найбільше здатні до відтворення, за межі України.
Народжуваність в Україні вже опустилась нижче від рівня, достатнього для заміщення поколінь. Для високорозвинених країн світу характерна така сама тенденція, але вона супроводжується високою тривалістю життя, зменшенням смертності, внаслідок цього в них демографічна ситуація не є такою несприятливою.
В останні роки у демогеографічному розвитку України почали проявлятись деякі позитивні риси. Це, передусім, збільшення абсолютного числа народжених (427,3 тис. у 2004 р. проти 376,5 у 2001 р.), при цьому у міських поселеннях народилося в 2 рази більше дітей, ніж у сільській місцевості (284,4 тис.осіб проти 142,9 тис.осіб). Зросла також інтенсивність народжуваності - з 7,7‰ у 2001 р. до 9 ‰ у 2004 р. Позитивні прояви демогеографічної ситуації спостерігаються як у міських поселеннях (кількість народжених за 2004 р. збільшилась на 18 тис.осіб порівняно з 2003 р.), так і в сільській місцевості (кількість народжених стабілізувалась і перестала знижуватись).
У всіх регіонах України демогеографічна ситуація стабілізувалась, вона перестала погіршуватись, про це свідчать показники народжуваності і природного приросту в областях України (табл.2).
Деякі заходи щодо заохочення народжень дітей, що проводяться тепер в Україні (значне збільшення доплати на дітей, виплати матерям після народження дітей та ін.), позитивновплинули на показники народжуваності. Вони вже у 2004 р. стали дещо вищими майже у всіх регіонах України (табл.2).
Таблиця 2
Коефіцієнти народжуваності, смертності і природного приросту населення в регіонах України (осіб на 1000 жителів) у 2001 р. і 2004 р.
Регіони Кількість народжених Кількість померлих Природний приріст
2001 2004 2001 2004 2001 2004
Україна 7.8 9.0 15.4 16.0 -7.6 -7.0
АР
Loading...

 
 

Цікаве