WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Депресивність регіонів України: теорія та практика досліджень - Реферат

Депресивність регіонів України: теорія та практика досліджень - Реферат

показники, зокрема валова додана вартість на одну особу (Х1), рівень безробіття (Х2), середня заробітна плата (Х3), виробництво промислової продукції на одну особу (Х4) та основні засоби виробництва на оду особу (Х5). Вони визначені Законом "Про стимулювання розвитку регіонів" для ідентифікації депресивних промислових регіонів (за винятком останнього).
Визначення рівня депресивності регіонів України включало кілька послідовних ітерацій: 1) нормування показників, оскільки абсолютні показники незіставимі між собою; 2) врахування того, що одні показниками є стимуляторами, а інші - дестимуляторами рівня депресивності; 3) визначення рівня депресивності територій як суми нормативних значень окремих показників з урахуванням їх позитивного чи негативного впливу на кінцевий результат; 4) групування регіонів України за рівнем депресивності території.
Першим етапом аналітичних досліджень стало нормування вихідних показників. Воно здійснювалося за формулою середнього квадратичного відхилення [15, С. 55]. :
, де - нормоване значення вихідного показника;
Xij- вихідний показник;
- середнє арифметичне вихідних показників j-ї ознаки;
- середнє квадратичне відхилення значень j-ї ознаки.
Важливим моментом забезпечення об'єктивності результатів дослідження є врахування форми впливу показників на кінцевий результат. При визначенні інтегрального індексу було враховано, що рівень безробіття є дестимулятором, тобто чим більше його значення, тим гіршою є ситуація, а душові показники валової доданої вартості, промислового виробництва, основних засобів та заробітної плати - стимуляторами, тобто чим вище значення цих показників, тим краще.
Інтегральний показник рівня депресивності регіонів визначався як сума часткових нормованих показників:
де - нормоване значення вихідних показників, n - кількість показників.
Інформаційною основою проведеного дослідження стали дані статистичного збірника "Регіони України, 2005" [11, 12]. Результати обрахунків представлені в табл. 1. Загалом інтегральний показник депресивності території варіює в досить широких межах - від - 4,041 для Тернопільської області до +12,639 для м. Києва. В одинадцяти регіонах він має позитивне значення, у шістнадцяти - негативне. Найгіршими показниками депресивності території вирізняються переважно західні та північні регіони України. Помітно краща ситуація на сході України та в столиці.
За величиною інтегрального показника рівня депресивності всі регіони України були розділені на п'ять груп (табл. 1).
До першої групи увійшли адміністративні області заходу та півночі України, де пересічне для групи значення показника депресивності становить -3,213 од. Ці області формують суцільний ареал депресії в межах Північно-Західного та частково Подільського і Карпатського економічних районів.
Таблиця 1.
Групування регіонів України за рівнем депресивності території
Регіони Інтегральний індекс депресивності
Дуже високий
Волинська -2,681
Житомирська -2,995
Рівненська -2,733
Тернопільська -4,041
Хмельницька -2,992
Чернівецька -3,836
Середнє значення -3,213
Високий
Кіровоградська -2,559
Сумська -1,709
Херсонська -2,627
Черкаська -2,537
Чернігівська -1,689
Середнє значення -2,224
Середній
Вінницька -1,286
Закарпатська -1,295
Івано-Франківська -1,316
Львівська -1,217
Миколаївська -0,568
Середнє значення -1,136
Відносно низький
АР Крим 0,159
Київська 0,973
Луганська 1,243
Одеська 1,149
Харківська 1,043
м.Севастополь 1,744
Середнє значення 1,051
Низький
Донецька 5,518
Дніпропетровська 4,867
Запорізька 3,921
Полтавська 2,827
м.Київ 12,639
Середнє значення 5,954
Основними депресантами виступають низькі показники валової доданої вартості та промислового виробництва при низьких доходах і високому рівні безробіття. Власне кажучи ці райони важко назвати "промислово депресивними", оскільки це традиційно аграрні регіони.
До групи регіонів з високим рівнем депресивності відносяться дві області північного сходу країни (Чернігівська та Сумська), дві області центру України (Кіровоградська та Черкаська), а також Херсонська область. Ці області характеризуються дещо кращими, у порівнянні з першою групою, показниками валової доданої вартості та промислового виробництва, проте у них також низькі доходи громадян та значний рівень безробіття. Переважно це аграрно-індустріальні регіони, де в роки економічних трансформацій провідні галузі економіки зазнали суттєвих втрат. Пересічне для групи значення індексу депресивності становить -2,224 од.
Групу регіонів із середнім рівнем депресивності формують області заходу, центру та півдня України. Усі вони мають від'ємне значення інтегрального показника депресивності. Регіони даної групи характеризуються дещо вищими показниками промислового розвитку, а також середніми значеннями рівня безробіття та середньомісячної заробітної плати.
До групи регіонів з відносно низьким рівнем депресивності відносяться ті області, де пересічне значення інтегрального показника має позитивне значення і становить близько 1,0. До цієї групи віднесено також м. Севастополь. Сюди увійшли регіони, які характеризувалися у минулому досить значним економічним потенціалом, особливо Харківська і Луганська області. Економічна криза 90-х років ХХ ст. гостро вдарила по провідних галузях економіки цих областей - приладо- і верстатобудуванню, підприємствах військово-промислового комплексу, транспортному машинобудуванню тощо. Наразі триває поступове відродження їх економічного потенціалу, формуються нові виробництва. Доходи громадян та рівень безробіття визначаються особливостями галузевої структури та динамікою економічного росту в провідних секторах економіки.
Останню групу формують регіони, що
Loading...

 
 

Цікаве