WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Діяльність Володимира Кубійовича в Науковому товаристві імені Шевченка (пошукова робота) - Реферат

Діяльність Володимира Кубійовича в Науковому товаристві імені Шевченка (пошукова робота) - Реферат

фальшивість, тенденційність і москвоцентристський підхід у висвітленні історичних проблем і подій, в т.ч. і щодо Західної України, в) більшовицька лайливість і пропагандивність на церковно-релігійну тематику, г) перекручення іоднобокість у статтях щодо української культури, д) промовчування, перекручення і русифікація - це головні прийоми УРЕ (останнє стосується особливо визначення національної приналежності фактів культури, діячів культури, географічних назв тощо). Автори порівняли розподіл українознавчого матеріялу в ЕУ і УРЕ (в останній ширше репрезентовані статті щодо природи, географії, з охорони здоров'я, фізкультури, відомості з ділянки точних наук - третина, в той час як в ЕУ лише п'ята частина змісту і приблизно однакове місце в обох енциклопедіях відведено господарству у культурі. Проте в УРЕ зовсім або майже зовсім нема інформації про українське релігійне життя, про добу визвольних змагань, про історію західноукраїнських земель, про українську політичну еміґрацію та діаспору, про проблеми із сфери політики: цим гаслам в УРЕ відведено лише 3% змісту, в той час як в ЕУ - 28%). Багато гасел УРЕ майже дослівно повторюють статті з "Большой Советской Энциклопедии", тобто є звичайним плагіатом.
У період 1952-1962рр. В.Кубійович виступив також двома німецькомовними статтями про "Енциклопедію Українознавства" (1957р.) та УРЕ (1962р.). Обидві вийшли у Мюнхені.
Четвертий період праці в НТШ (1963-1985рр.)
Четвертий період діяльності В.Кубійовича в Науковому Товаристві ім. Шевченка займає більш як двадцятилітній відрізок часу (1963-1985рр.). В цей період було звужено діяльність В.Кубійовича майже виключно до підготовки і видання україно- і особливо англомовних енциклопедій українознавства (вийшли 5-10 томи словникової ЕУ, два томи загальної АЕУ-1 і два томи словникової АЕУ-2). У 1963-1982рр. вчений керує Історично-Філософічною секцією НТШ, розробляє нову програму розвитку української науки у діаспорі, видає свої мемуари (книги "Мені 70" і "Мені 85") тощо.
Проблеми української науки в нових умовах В.Кубійович висвітлює у статті "Про нові можливості української наукової праці в Європі". Автор наголошує, що головне завдання української науки у вільному світі - бути доповненням того, що сама Україна зробити не в змозі. Це вже визначає і тематику, яка повинна стояти в осередку наукової праці. Головна увага повинна бути звернена на дисципліни української духовної культури, на історію, у протиставленні до природничих наук. Тут В.Кубійович зауважує, що виконання цих завдань неможливе без створення матеріальної бази науки - т.зв. "верстату праці". "Верстат праці, - пише вчений, - це матеріальні її знаряддя, і це люди, які орудують тим знаряддям. Отже, це бібліотека - архів - музей". Найприкрішим є брак центральної бібліотеки українознавства. Але, як зазначає вчений, задля справжнього розвитку українознавства треба "живих і цілком відданих науковій праці людей". Тимчасом багато молодих українців масово ідуть у т.зв. "совєтознавство" або вибирають "нейтральну" тематику, щоб полегшити собі доступ до університетів, де східноєвропейської справи рішають особи, які часто неприхильно наставлені до українських політичних прямувань. А українознавство і надалі залишається в руках старших вчених, які творять науку у вільні від заробіткової праці години.
Вихід з ситуації В.Кубійович бачить у створенні фундації, як мінімум, у два-три мільйони американських доларів, що відсотками могла б давати стипендії молодим адептам українознавства, з яких виросли б майбутні вчені. Тоді, як пише В.Кубійович, не існувала б тяжка проблема суто українознавчої кафедри при якомусь американському університеті. Для Європи вчений радить використати ідею Міністерства вигнанців у Бонні про створення установи "Спільнота праці для сприяння українській науці" (початкова дотація у 1963р. становила 100 тис. німецьких марок). В.Кубійович висловлює надію на збільшення урядових дотацій, як це мало місце у міжвоєнній Чехо-Словаччині.
Від березня 1963р. В.Кубійович перестає виконувати функцію Генерального секретаря НТШ. На засіданні Головної Ради НТШ 10.ІІІ.-1963р. у Нью-Йорку її Президентом було обрано проф. д-ра Романа Смаль-Стоцького, а Генеральним Секретарем - проф., д-ра Євгена Вертипороха. Отже Генеральний Секретаріат вперше перебазувався з Європи до Америки. Це дало можливість В.Кубійовичу звільнитися від значного обсягу адміністративної діяльності і зосередити свою працю лише як Голови Європейського НТШ, Директора Історично-Філософічної секції та Головного редактора енциклопедії, особливо англомовної. У 1963р. виходить перший том АЕУ-1, у 1971р. - другий (томи мали назву: "Ukraine. Concise of Encyclopeadia "- "Україна. Стисла Енциклопедія"); у 1983р. появляється перший том АЕУ-2, т.зв. словникової "Encyclopeadia of Ukraine" ("Енциклопедія України"), у 1988р. - її другий том (вже по смерті В.Кубійовича). Було видано 5-10 томи ЕУ-2.
Тут не будемо описувати перепетій, пов'язаних з виданнями цих енциклопедій (див. книгу В.Кубійовича "Мені 85", 1985р. та вищеназвані статті і брошуру "Дві енциклопедії", а також нашу книгу "Володимир Кубійович", 1996р.). Звернемо увагу лише на те, що АЕУ не була копією, звичайним чи навіть актуалізованим перекладом україномовної енциклопедії, як це дехто вважає. АЕУ були видані на новому якісному рівні, що говорило про зрослий рівень української науки у діаспорі. І саме її варто було б перевидати в Україні, переклавши українською мовою!
Зазначимо, що В.Кубійович здійснив титанічну дослідницько-організаційну працю у створенні наукових основ АЕУ. Зокрема вже після видання АЕУ-1, коли здавалось би, був набутий великий досвід у підготовці і виданні англомовного варіанту, він пише статті "Проблеми англомовної гаслової Енциклопедії Українознавства" (1977р.) та "Актуальні проблеми І тому англомовної Енциклопедії Українознавства (АЕУ-ІІ)" (1980р.). Ця остання була підготовлена як доповідь на конференцію Редколегії АЕУ-ІІ і Дирекції Канадського Інституту Українських Студій, що відбулася 12 квітня 1980р. у Торонто. Це вже була Третя конференція (перша відбулася у 1977 р., друга - у 1978р.. четверта - у 1982р.). Про обсяг роботи В.Кубійовича лише за три роки перед ХІ Загальними Зборами НТШ у Європі свідчить хоча б те, що тоді відбулося 26 засідань управи і президії НТШ і 110 (!) засідань редколегії Енциклопедії (це поза акціями, що здійснювалися Головним редактором у Америці).47 Англомовна ЕУ-2 появилася і завдяки КІУСу при Альбертському університеті в Едмонтоні (Канада) і Бюра з перекладу на англійську мову у Торонто, керованого проф. Данилом Струком. Але, навіть ураховуючи все це, у кінцевому підсумку успіх В.Кубійовича був успіхом Інституту Енциклопедії при Європейському відділі НТШ.
Цей відділ, керований В.Кубійовичем, за період 1963-1985рр. зріс у багатьох відношеннях, хоч за кількістю росту членства не спостерігалося. Якщо на 31.ХІІ.-1963р. він нараховував 86 членів, в т.ч. 1 почесного, 30
Loading...

 
 

Цікаве