WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Діяльність Володимира Кубійовича в Науковому товаристві імені Шевченка (пошукова робота) - Реферат

Діяльність Володимира Кубійовича в Науковому товаристві імені Шевченка (пошукова робота) - Реферат

(таку мету має передусім видання Енциклопедії Українознавства, за опрацьовання якої береться НТШ; необхідносистематично видавати статистичні довідники, атласи України тощо). "Збережемо себе, як еміґрація, здоровими і діятимо позитивно на край, - пише вчений, - якщо ясно знатимемо, хто ми, що притаманне нам, що можемо внести до загальноукраїнської скарбниці духа. Тут виринає проблематика українського світогляду. Проаналізувати, зглибити його первні, його основні ідеї, знайти його сучасний вислів після траґічних останніх переживань і на їх підставі - ось справи першої ваги. Очистити українську духовність від насильно накинутих чужих змістів, отже, в першу чергу, дати основну критику марксизму, московського комунізму і т.п. - це завдання того самого порядку". Як це звучить актуально у наш час, коли вже у незалежній Україні не здійснено декомунізації і деколонізації наукового знання.
2. Розбудова організаційної структури НТШ і української науки в цілому. В.Кубійович бачив таку організаційну структуру української науки, освіти і підготовки національних кадрів науковців: а) частина вчених, особливо, природодослідників (фізики, хіміки, біологи, медики тощо) інтродукуються в наукові та навчальні установи країн їхнього перебування; б) частина вчених - переважно гуманітарії-україністи зосереджуються у цілком українських закладах трьох типів: чисто науковому (свого роду Академії наук); високошкільному (Університет, Висока Технічна Школа); українських наукових інститутах. Функції АН можуть, на думку вченого, виконувати НТШ і Українська Вільна Академія Наук (УВАН), яка в той час вже перенеслася до США. Сам вчений неодноразово висловлювався про користь злиття цих двох важливих установ (але до цього не дійшло).
Зрозуміло, що сам В. Кубійович надавав перевагу НТШ як найстаршій, з солідними традиціями наукових студій у сфері україністики установі. Тому період 1947-1951рр. був часом передусім структуризації НТШ в нових умовах, які до того ж швидко змінювалися (найгірше було те, що українська еміграція швидко розпорошувалася - багато вчених, починаючи з 1949р., масово виїздили за океан, і що йшов невблаганний процес старіння та вимирання старшого покоління дослідників). Поскільки Голова НТШ проф. І.Раковський помер (1949р.), а його наступник проф. З.Кузеля не жив у Мюнхені і був внаслідок похилого віку малоактивний, основна організаційна діяльність зосередилася у цей період у руках Генерального секретаря НТШ В.Кубійовича.
Передусім було відтворено довоєнну структуру НТШ за трьома секціями: Історично-Філософічною, Філологічною і Математично-Природописно-Лікарською. Сам В.Кубійович залишився в останній секції і очолював, як і у Львові, Географічну комісію, а з 8.IV.1950р. - усю Математично-Природописно-Лікарську секцію.
Вченим-організатором було прикладено багато зусиль до утворення нових структур в НТШ - наукових інститутів: Інституту Енциклопедії Українознавства (напочатку, з 1948р. очолюваного З.Кузелею, а після його смерті у 1952р. - В.Кубійовичем), Інституту Національних Дослідів (очоленого В.Кубійовичем), Інституту Української мови, Бібліографічного та Публіцистичного інститутів.
Нарешті, велика робота була здійснена з організації крайових відділів НТШ - Американського (1948р.), Канадського (1949р.) та Австралійського (1950р.). Болісно в цих умовах відбувалася організація "знекровленого" Європейського відділу і самої Централі НТШ.
Згідно зі статутом НТШ, його Централя (Виділ) мав знаходитися у місці проживання Генерального Секретаря. Вже навіть було прийнято рішення про переїзд В.Кубійовича як Генерального Секретаря до Нью-Йорка (1949р.). Проте існували деякі чинники, що перешкоджали його реалізації. Очевидно, не останнє місце тут займав суб'єктивний фактор: по-перше, В.Кубійович не зміг спрацюватися з Головою Американського НТШ проф. М.Чубатим (це видно з листів В.Кубійовича), по-друге, сам вчений був переконаний, що він не пройде політичної рогачки американських еміґраційних служб.
Так воно було чи інакше, але у 1951р. осідок Централі НТШ перебазовується з Мюнхена у Сарсель - невелике містечко поблизу Парижа. Сюди переїжджає сам В.Кубійович і ряд вчених (в т.ч. тодішній Голова НТШ З.Кузеля), два інститути - Енциклопедії і Національних Дослідів і, зрозуміло, осередок Європейського НТШ, яке остаточно оформилось вже у 1952р.
3. Розбудова інфраструктури НТШ, починаючи від пошуків приміщення для Централі і закінчуючи організацією видань наукових праць (не було бібліотеки, музеїв, кабінетів, лабораторій, друкарні тощо). Ця сторона діяльності вченого часом не береться до уваги. Вже на самому початку Секретаріат НТШ знаходить (винаймає) приміщення для Канцелярії - дві кімнатки у одній із шкіл Мюнхена на Версайлєр-штрассе. Організовується бібліотека НТШ (перевезена з Кракова, де вона належала Українському Видавництву при УЦК, керованому у 1940-45рр. В.Кубійовичем). На 15.ІІІ.1949р. бібліотека налічувала 1421 книжки, 5624 часописи, 2091 - інших друкованих творів. Особливо дошкульними були фінансові проблеми. Але і вони поступово розв'язувалися завдяки допомозі української громадськості і Греко-Католицької Церкви (об'єднання приватних підприємств, кооперація, управа переселенських таборів, Центральне представництво української еміґрації, Апостольська Столиця - Ватикан, едмонтонський (Канада) єпископ Ніль Саварин та ін.).
При активній співдії Генерального Секретаря відновлюються видання "Записок НТШ" (за 1947-1951рр. вийшло 4 томи записок), вісника українознавства "Сьогочасне й Минуле" (вийшло три числа журналу за ред. З.Кузелі), розпочато видання з серії Бібліотека Українознавства, відновлено "Хроніку НТШ" (вийшли Ч.75 і 76), т.зв. "Proceedings" (короткий виклад іноземною мовою прочитаних у комісіях доповідей) тощо.
4. Початок фундаментального видання "Енциклопедії Українознавства". Цей унікальний майже двадцятитомний (а, по суті, якщо врахувати три останні англомовні АЕУ-2 томи та 11-й том ЕУ-2, то виходить 21 том!) твір є живим плодом організаційної і наукової діяльності В.Кубійовича, головним його внеском в українську та світову науку і культуру. Видання ЕУ невіддільне від праці вченого в НТШ. Це результат діяльності усіх його секцій і комісій, відділів та інститутів. Зрозуміло, що, у першу чергу, Інституту Енциклопедії, яким після смерті З.Кузелі з 1952р. керував В.Кубійович.
Підготовка і видання ЕУ була стрижнем діяльності передусім вченого і керованого ним Європейського НТШ. Рішення про видання ЕУ було прийнято на Загальних Зборах НТШ у вересні 1947р. (м.Міттенвальд у Баварії). Відповідальними редакторами були визначені: З.Кузеля і В.Кубійович. Останній так обґрунтував необхідність видання ЕУ: "по-перше, це підставовий довідник українознавства для двомільйонної маси українців і осіб українського походження, які живуть в діаспорі за межами СРСР та його сателітів; по-друге, це має бути джерело знань про Україну й український народ для чужинців, - зокрема цю ролю виконуватиме
Loading...

 
 

Цікаве