WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Діяльність Володимира Кубійовича в Науковому товаристві імені Шевченка (пошукова робота) - Реферат

Діяльність Володимира Кубійовича в Науковому товаристві імені Шевченка (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
на тему:
Діяльність Володимира Кубійовича в Науковому товаристві імені Шевченка
Вступ.
Володимир Кубійович (1900-1985рр.), починаючи з 1931 року, коли він став дійсним членом Наукового Товариства ім. Шевченка, нерозривно пов'язаний з цією науково-громадською організацією аж до його смерті. З самого початку він активно включився у наукову, видавничу і організаційну роботу Товариства і не знижував напруги своєї праці доки дозволяли йому фізичні сили. Без жертовної діяльності вченого був би неможливий величезний внесок НТШ в українську та світову науку і культуру. По суті, тільки період становлення В.Кубійовича як вченого (1921-1930 рр.) пройшов поза НТШ. Це Наукове Товариство сформувало з нього українського науковця, визначного україніста, організатора української науки як в краю, так і в діаспорі.
Проблема "Кубійович і НТШ" має багато аспектів. Найголовніші, на нашу думку, наступні: діяльність вченого в ролі стратега розвитку української науки як суттєвої сторони духовності української нації, як засобу її формування, трансформації українства із етнічної маси у етнополітичну єдність; участь на протязі великого періоду (близько 40 років) у розбудові організаційної структури НТШ; представництво НТШ як наукової установи перед світовим науковим співтовариством; розгортання видавничої діяльності НТШ; розроблення в рамках НТШ фундаментальних основ географічного українознавства та ін. Всі названі та інші аспекти тісно взаємопов'язані. Проте вони воєдино зливалися в організації видання книги книг духовного і матеріального буття глобального українства - "Енциклопедії Українознавства" (ЕУ).
Багатолітній відрізок часу, що в'яже В.Кубійовича з НТШ, можна розділити на декілька періодів, кожен з яких має свої особливості щодо вищеназваних аспектів діяльності вченого. Перший період охоплює 1931 -1940 рр. Він характеризується в основному розвитком В.Кубійовичем у рамках НТШ географічного українознавства, організацією Географічної Комісії, репрезентацією вченим НТШ на міжнародних наукових форумах, першим окресленням стратегії українознавства на зламі 30-40-х років тощо. Другий період - це організаційна діяльність з відновлення у діаспорі розпущеного більшовицьким режимом НТШ (1947-1951 рр.). Він характеризується розробленням ідеології розвитку українознавства у діаспорі, розбудовою в нових умовах організаційної структури НТШ, початком підготовки і виданням перших томів ЕУ.
Третій період (1952-1962 рр.) - це період всебічної діяльності НТШ як громадсько-наукової установи. Всі види діяльності цієї "некоронованої академії" проявилися на повну силу. Але під кінець третього періоду відчувається певна невідповідність зосередження у руках В.Кубійовича різних важелів влади в НТШ (крім керівництва Європейським НТШ він керував і Централею усіх наукових товариств, більшість членів яких знаходилася не у Європі, а у Північній Америці - у США і Канаді).
Нарешті, четвертий період (1963-1985 рр.) - це більш як двадцятирічний відрізок часу, коли діяльність Європейського крайового НТШ і його Голови В.Кубійовича зосереджується головним чином на організації підготовки і видання україно- і особливо англомовної енциклопедії. По суті, усі названі види діяльності вченого зводяться саме до його найкращого дитяти - ЕНЦИКЛОПЕДІЇ УКРАЇНОЗНАВСТВА. В цей період (до 1982 р.) В.Кубійович організує роботу однієї з великих і традиційних для НТШ секцій - Історично-Філософічної (до війни він був членом Математично-Природописно-Лікарської секції).
Наукова і організаційна діяльність у 1931-1940 рр.
Із львівським НТШ В.Кубійович познайомився ще у 1927 р., під час роботи ІІ конгресу слов'янських географів та етнографів. До праці в НТШ його залучила Олена Степанів-Дашкевич - доктор філософії з історії та географії, відома у той час як героїня національно-визвольних змагань 1914-1920 рр. Особливо заприязнився В. Кубійович з доктором філософії Юрієм Полянським (1892-1975) - географом, геологом і археологом. У НТШ була добра бібліотека, а в ній непогані географічні й статистичні джерела з радянської України (з 1928 р., як відомо, В.Кубійович починає викладати в Яґеллонському університеті географію Східної Європи).
Заслугою В.Кубійовича на той час було швидке розгортання діяльності Географічної комісії НТШ (з 1933 р.). До неї увійшли кращі географи Галичини й інших українських земель: Олена Степанів, Степанида Пашкевич, Володимир Огоновський, Юрій Полянський, Ігор Федів, Володимир Ґеринович, Іван Тесля, Мирон Дольницький, Григорій Дрогомирецький та ін.
Зусиллями багатьох учених - членів НТШ під керівництвом В.Кубійовича готується і виходить у світ "Атлас України й сумежних країв" (1937 р.) та "Географія українських й сумежних земель" (1938 р.), організовуються виставки карт "Атласа" в Галичині та за кордоном (у Берліні, Софії та Римі). Нарешті, у 1935 р. з'являється збірник наукових статей "Праці Географічної Комісії" (вип. 1). У ньому вміщено чотири великі статті: В. Кубійовича "Пастушество Буковини", Ю.Полянського "Реконструкція географічного середовища молодшого палеоліту Подільсько-Бесарабської провінції" (німецькою мовою), В.Огоновського "Східно-Європейський степ" та В.Січинського "Нові знаходи старих мап України XVII - XVIII ст.". Кожна з цих праць була свіжим словом в україністиці того часу. Статті стосувалися різних аспектів географії України: її палеогеографії, історії географії і картографії, антропогеографії, фізичної географії.
Особливо бурхливу діяльність проявив В.Кубійович у зв'язку з підготовкою і виданням "Атласу України й сумежних країв". У Центральному державному історичному архіві у Львові збереглися листи В.Кубійовича до Голови НТШ д-ра Івана Раковського за 1936-1938 рр. стосовно організації виставок карт "Атласу" у різних місцях, діяльності НТШ загалом та роботи його Географічної комісії, видання "Атласу України", статистичних річників тощо.
Зокрема, довідуємось, що на виставку до Берліна у січні 1936р. В.Кубійович брав з собою 27 великих карт масштабу 1:1250000, 70 окремих карт у масштабі 1:4000000 на 29 аркушах, 10 таблиць з діаграмами. В іншому листі від 21.01.1936р. учений повідомляє, що "виставка мала повний успіх, збудила велике зацікавлення серед німецьких наукових кругів, відвідало її за 5 днів яких 600 осіб і зробила добре ім'я українській науці і Наук[овому] Тов[ариству] ім. Т.Шевченка [...]. У дискусії підніс проф. Пенк, що тішиться, що наше Тов[ариство] так працює, і підчеркнув, що йому приємно бути членом цього Тов[ариства]".
Далі В.Кубійович висловлює подив, що керівництво НТШ не хоче дати дозвіл, щоб "Атлас України" друкувався під фірмою НТШ. У листі-відповіді керівництво НТШ всіляко викручується від того, щоб згодитися на фірму цього Товариства, але вкінці виявляється: його не задовільняє видавець, а не автор. Тому радить В.Кубійовичу відмовитися від видавця, а кошти шукати деінде. Зрозуміло, що вчений на такий варіант не згодився і "Атлас
Loading...

 
 

Цікаве