WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Науково-освітнє і практичне значення організації закордонних навчальних практик у системі підготовки студентів-географів - Реферат

Науково-освітнє і практичне значення організації закордонних навчальних практик у системі підготовки студентів-географів - Реферат

Львові і Дрездені, де історико-культурні заклади розміщені в зонах різновікової і функціональної забудови, пішохідні екскурсійні маршрути поєднуються із транспортними. Зазначалось, як позитивне, запозичення досвіду і впровадження у туристичній індустрії міста Львова використання оглядових екскурсій на кінних екіпажах на зразок Краківським, відкритих оглядово-екскурсійних автобусах, трамваях і локомобілях на зразок дрезденським. Цікавим і корисним для учасників навчальних практик було знайомство із розвитком готельного господарства. На думку учасників навчальної практики цей сегмент туристичного бізнесу у Львові знаходиться на стадії становлення і не задовольняє потреб надання сучасних якісних послуг. У Кракові й Ваймарі з огляду на давні традиції організації міжнародного туризму рівень готельно-ресторанних послуг є значно вищим і якіснішим. Також у Кракові цікавим є поєднання діяльності готелів і готелів-ресторанів забудови старої історичної частини міста із сучасними готельними комплексами нових мікрорайонів. Особливість організації готельного бізнесу і послуг Дрездена - переважання сучасних готельно-ресторанних комплексів з диференційованим наданням послуг та їхньою вартістю.
Програми комплексних географічних досліджень включали вивчення особливостей організації діяльності Верхньо-Сілезького вугільного басейну у Польщі, Рурського і Лужицького у Німеччині та порівняння їх з Львівсько-Волинським в Україні. Увага акцентувалась на особливостях формування вугленосних горизонтів, історичних і сучасних умовах видобутку вугілля. Згідно отриманої інформації на лекціях і екскурсіях учасники практики констатували, що найбільший рівень кількості видобутку вугілля у Верхньо-Сілезькому басейні. Через економічну кризу, недостатнє фінансування у 90-х роках ХХ ст. він у двічі скоротився в Львівсько-Волинському і через економічну неефективність практично призупинився у Рурському басейнах. Особливість Лужицького буровугільного басейну - дешевий відкритий спосіб видобування вугілля і його використання на новореконструйованих теплових електростанціях Котбуса, Боксберга, Шварс Пумпе та інших міст.
Також увага учасників навчальних практик спрямовувалась на вивчення сучасних трансформаційних процесів Рурського вугільного басейну. На прикладі колишнього енергетичного концерну міста Ессен вони знайомились з технологічними особливостями підтримання функціонального стану виведеної з експлуатації вугільної шахти, виробництва на довізній сировині електроенергії на ТЕС, запровадження інноваційних проектів із створення високотехнологічних підприємств виробництва сонячних батарей "Shell Solar TG". Також цікавим було вивчення досвіду району з проблем професійного перепрофілювання вивільнених трудових ресурсів, підходів і напрямків використання і утилізації відходів промислового виробництва, рекультивації териконів.
Політичні та економічні перетворення кінця 80-х і 90-х років ХХ ст. у Польщі та Східних Землях сучасної Німеччини спричинили зміни в організації металургійного виробництва, перерозподіл виробничих і торговельних зв'язків на світового ринку. Вивчаючи металургійне виробництво на підприємстві " ЕКО Stahl GmbN німецького міста Айзенхютенштаті та "Huta Czestohova" у польському місті Честохово інженерно-технічні працівники грунтовно знайомили учасників навчальної практики з техніко-економічними основами й технологічними умовами його організації, наближенням їх до рівня провідних підприємств світу цієї галузі.
Сільськогосподарське виробництво є важливим сектором національних економік Польщі й Німеччини. Експедиційний характер навчальних практик сприяв широкому ознайомленню її учасників з функціональними особливостями розвитку галузі, її просторовою спеціалізацією. На більшості сільськогосподарських угідь маршруту переважали площі зернових - пшениці і ячменю, а також цукрового буряка і кукурудзи та розведення великої рогатої худоби. Разом з тим, у кожної з країн простежувалася регіональна спеціалізація, зокрема, в Українському Передкарпатті (у межах маршрутів) вирощування льону, у Підкарпатському та Малопольському воєводствах Польщі - хмелю та розведення овець, у Мозельській долині Німеччини - вирощування винограду. Серед інших завдань досліджувались особливості організації розвитку та продуктивності сільського господарства Польщі та Федеративних Земель колишньої східної Німеччини. Згідно підготовлених звітів учасників з'ясовано, що найбільших організаторських змін набуло сільськогосподарське виробництво в Україні. На ділянці маршруту від передмістя Львова до кордону з Польщею спостерігались невеликі за площею ділянки, що свідчило про земельне розпаювання та переважання фермерського способу ведення господарства. Окремі земельні території необроблені. Проведені на східних теренах Німеччини процеси роздержавлення і приватизації землі та засобів виробництва не зруйнували колективні форми обробітку і господарювання. Однією з основних умов досягнення рентабельності сільськогосподарського виробництва є врожайністю основних сільськогосподарських культур. Середні показники врожайності пшениці в Українському Передкарпатті сягала 27-32 ц/га, у польському Підкарпатті - 28-35 ц/га і тюрінгській котловині - 52-61 ц/га. Цукрового буряка відповідно: 270-320 ц/га, 270-350 ц/га і 420-530 ц/га. Згідно підготовлених учасниками навчальної практики звітів, можна сказати, що найвищий рівень організації сільськогосподарського виробництва має Німеччина і це є наслідком довготривалої, раціональної і цілеспрямованої політики країни що до підтримки національного сільсько-господарського виробника.
Експедиційний характер проведення практика сприяв широкому вивченню і порівнянню розвитку транспортних систем західного регіону України, Польщі і Німеччини. Студенти і аспіранти знайомились із рівнем організації і функціональними особливостями міждержавних пунктів перетину кордону, трансєвропейських коридорів на відтинках: Львів - Краків - Вроцлав - Дрезден - Франфурт-на-Майні - Саарбрюкен; Гельзенкірхен - Ессен - Кельн - Бонн - Майнц; Гановер - Берлін - Познань - Варшава; Мюнхен - Ляйпціг - Берлін. Також важливою складовою було вивчення Франфуртського авіаційного вузла, транспортної інфраструктури таких великих міст як Берлін, Дрезден, Варшава, Краків та ін.
На основі широкого спектру зібраних численних фактичних матеріалів, консультацій і здобутого досвіду студенти підготували і захистили три дипломні роботи: "Лужицькі серби: етно- та політико-географічні аспекти розвитку", "Німеччина і Україна: політико-географічні напрямки співпраці", "Географічний аналіз зовнішньоекономічних зв'язків України з Німеччиною". Значну наукову інформацію використали аспіранти І.Ванда, В.Миронюк, С.Пенюк, І.Ранця при підготовці написання і захисті дисертаційних робіт. Також учасники навчальної практики створили відеофільм, у якому наочно показали весь спектр своєї науково-пошукової роботи і розкрили фізико-географічні та соціально- і економіко-географічні особливості території маршруту.
Loading...

 
 

Цікаве