WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Науково-освітнє і практичне значення організації закордонних навчальних практик у системі підготовки студентів-географів - Реферат

Науково-освітнє і практичне значення організації закордонних навчальних практик у системі підготовки студентів-географів - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Науково-освітнє і практичне значення організації закордонних навчальних практик у системі підготовки студентів-географів
Постановка та актуальність проблеми. Важливе значення в системі підготовки спеціалістів-географів займають навчальні практики. В умовах польових експедиційних досліджень студенти, під керівництвом викладачів та наукових спеціалістів-консультантів, поглиблюють здобуті на лекціях і семінарських заняттях теоретичні знання, отримують практичні навики їх застосування.
Останніми роками особливого навчального значення у Львівському національному університеті імені Івана Франка набула організація міжнародних загальногеографічних навчальних практик, під час яких студенти і аспіранти на території Польщі, Німеччини та інших держав вивчали особливості їх фізико- і суспільно-географічні системи, виявляли та досліджували спільні та відмінні риси розвитку.
Основною навчально-науковою метою є аналіз основних етапів і форм організації комплексних міжнародних географічних навчальних практик студентів і аспірантів, обґрунтування доцільності та ефективності їх проведення.
З 2000 року на кафедрі економічної та соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка, за сприяння Географічного інституту Майнського університету імені Йоханса Гутенберга (ФРН) та підтримки Німецької Академічної служби студентських обмінів (DААD), було підготовлено на території Польщі та Німеччини три загальногеографічні навчальні практики. Їх експедиційна форма сприяла проведенню навчальних лекцій і екскурсій у освітніх закладах, державних та господарських установах цих країн, тісному спілкуванню учасників практик із студентською молоддю і громадськістю з широкого кола питань політичного, соціально-екомічного й культурного розвитку.
Міждержавний рівень навчальних практик, велика протяжність і складність території маршрутів вимагали виконання значних підготовчих і організаційних робіт, а також провести практичне виконання програм у чотири етапи. Перший етап включав опрацювання маршруту, визначення об'єктів дослідження, написання програми та представлення її Німецькій Академічній службі студентських обмінів для отримання стипендії, другий (підготовчий) - опрацювання учасниками наукової географічної літератури для вивчення території маршруту, оформлення віз та відряджень, третій (екпедиційний) і четвертий (підсумковий) етапи передбачали відповідно практичне виконання навчальної програми та підготовки індивідуальних звітів наукових спостережень. Фізико-географічні дослідження спрямовувались на вивчення природно-територіальних комплексів, рівнинних підкарпатських та гірських територій Західних Карпат у Польщі, Тюрінгської котловини й Середньовисоких гірських систем Гюнсрюк у Німеччині. Аналізувались особливості положення зазначених об'єктів, геологічна будова, особливості формування клімату і ґрунтового покриву, гідрологічної мережі, рослинного світу, антропогенного навантаження на природно-територіальні системи та порівнювання їх із показниками розвитку рівнинних передкарпатських і гірських систем Українських Карпат. Також увага акцентувалася на вивченні стану й функціонування природно-територіальних систем долин річок Одер поблизу міста Вроцлав і Ельби Мюльде поблизу міста Дессау, що зазнали руйнівних впливів повеней 2001 і 2002 років.
Україна, Польща й Німеччина мають найвищі показники кількості населення та працересурсного потенціалу відповідно у Центрально-Східній, Центральній і Західній Європі. Актуальним для учасників навчальних практик було вивчення і порівняння просторових особливостей розселення населення, його суспільно-політичної та соціально-економічної активності, акцентувалась увага на особливостях розселення української меншини у Польщі, польської - в Україні та сорбо-лужицької у Німеччині. У центрі сорбо-лужицької культури і інформації "Сорбський дом" міста Бауцена за участю референта з питань громадських зв'язків Юрія Лущанського відбувалося обговорення конституційного закріплення політичних, соціально-економічних і культурних прав лужицьких сорбів у Німеччині та дискусії учасників щодо конституційних прав і свобод національних меншин в Україні і Польщі.
Формування сучасної системи розселення населення України, Польщі й Німеччини пов'язане із міграційними процесами минулого. Зокрема, вони впливали на формування національної структури, поширення традицій господарювання та культурно-релігійного світогляду населення цих країн. Як доказ цього, у звітах учасників було використано документи оглядових виставок музею німецької еміграції з Рейну селища Уберальбен про переселення і освоєння німецькими колоністами сучасних західнопольських, південно-прибалтійських, українських (галицьких і степових) та російських (поволзьких) земель. Ключове місце навчальних практик займало знайомство з організацією географічної науки і освіти у Польщі та Німеччині. Якщо з 90-х років ХХ ст. і до сьогоднішніх днів, співпраця Львівської географічної школи з варшавською, краківською і люблінською школами у Польщі набула характеру позитивної динаміки, то з німецькою вона знаходилась на етапі становлення. З огляду на те, учасники навчальних практик під час зустрічей з німецькими колегами Географічного інституту Майнського університету імені Йоханса Гутерберга та Берлінського технічного університету дискутували щодо організації вищої та географічної освіти, навчальних програм аудиторно-лабораторного комплексу, роботи наукових бібліотек, життя і побуту студентів, ділились своїм враженнями.
Ляйпцігський інститут країнознавства є провідним науковим географічної центром Німеччини. У 90-х роках ХХ ст. його науковці у співпраці із географами всієї країни підготували і видали одинадцятитомну працю "Національний атлас Німеччини", що репрезентує у часі та просторі всебічний розвиток німецької нації і державності. З науково-методичних проблем створення атласу, а також теоретичних основ сучасної німецької географічної науки, напрямками і підходами досліджень та застосування їх на практиці поділились географи, доктори Ельке Кнаппе, Аннегрейт Гаазе, Гюнтер Фрідляйн. Сорбо-лужицький інститут міста Бауцена є науковим центром досліджень сорбо-лужицької історії, культури, побуту та зв'язків з слов'янськими та іншими народами світу. Лекції директора інституту доктора Франца Шина й дискусії показали тісну слов'янську близькість сорбо-лужицького і українського народів, стали підтвердженням доцільності подальшої тісної співпраці Львівського національного університету імені Івана Франка із Сорбо-лужицького інститут міста Бауцен.
Під час навчальних практик студенти й аспіранти аналізували і порівнювали використання рекреаційно-туристичного потенціалу міста Львова та міст Кракова у Польщі та Дрездена і Ваймара у Німеччині. У матеріалах звітів акцентувалось, що основу туристичної інфраструктури Кракова і Ваймара становить центральна історико-культурна частина міста з переважанням організації пішохідних туристичнихмаршрутів. У
Loading...

 
 

Цікаве