WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Реґіональна геософія – нова якість географічної реґіоналістики - Реферат

Реґіональна геософія – нова якість географічної реґіоналістики - Реферат

контроль над Степом знову перейшов до українців, і це тривало до останньої третини ХVІІІ ст. - часу встановлення повного контролю Російської імперії над Південно-Східною Україною та початкупромислового освоєння краю. Нові історичні обставини зумовили виникнення адекватного явища - вже характеризованого нами "духовного кочівництва" [6], що є суттєвим чинником формування етнічної ситуації в реґіоні й у наш час.
Однією з причин експансії кочовиків углиб українських земель була суто фізико-географічна - коливання кліматичних умов. Саме в періоди аридизації клімату Великого Степу, як справедливо відзначав Л.Ґумільов [2], кочові етноси міґрували на північний захід у пошуках кращих місць для пасовищ. Ці міґрації закономірно супроводжувалися воєнними сутичками, що часом набували характеру справжніх воєн, які, за умови, якщо українські етноси перебували у стадіях згасання пасіонарності (надлому, обскурації - за Л.Ґумільовим [4]) завершувалися підкоренням миролюбних і не надто охочих до військової справи русичів-українців. Саме ці поразки нашого народу дали підстави В.Липинському вважати Великий Степ "прокляттям" України, а Є.Маланюкові - визначити його як "коридор" та "географічний "протяг"".
Наведені історичні факти та запропонована вище спроба їх аналізу свідчать про часопросторовий характер геософічної суті певного реґіону, чим підтверджується діалектична суть часопростору - поєднання Хроносу та Хоросу. Щодо України, то геософічна суть нашої Батьківщини завжди визначалася розташуванням її серцевинної частини в межах лісостепу, що відділяє дві відносно протилежні за характером ландшафтів природні смуги - ліс та степ. Саме лісостеп, що впродовж історичного часу зазнавав деяких змін свого положення, був природним середовищем, що зумовив особливості українського етногенезу, починаючи з напівлеґендарної доби етнічних контактів трипільців із аріями-гіпербореями ще в VІ тис. до Хр. Було б логічним припустити, що й у загальносвітовому масштабі зони контакту відносно протилежних за характером ландшафтів природних смуг (лісу й тундри, лісу й саван тощо) є живильним середовищем для процесів етногенезу.
Реґіональні геософічні дослідження передбачають застосування не лише досягнень географічних наук (як природничого, так і суспільного циклу) та філософської думки, але й даних етнології, філологічних, сакральних наук, історії, культурології. Геософічні дослідження України є, зрештою, органічною складовою міждисциплінарного комплексу знань - українознавства - "системи наукових дициплін і напрямків, які вивчають українство як феномен людської цивілізації і культури" [18, 44]. Пошуки геософічної суті реґіону неможливі без урахування його етнічного середовища, що, власне, визначає зміст культурного компоненту певного фрагменту геопростору. Вагоме значення в геософічному дослідженні можуть мати лінґвістичні дані, зокрема, зосереджені в топонімії, а також порівняльно-лінґвістичний аналіз. Останній дозволяє встановити рівень спорідненості між етносами, навіть досить віддалених територіально одне від одного. Свідченням цьому може бути виявлена спорідненість стародавніх індоаріїв - носіїв мови санскриту - з українцями (дослідник санскриту С.Наливайко наводить численні приклади схожого звучання санскритських слів саме з українськими [13]). Зв'язок геософії із сакральними науками проявляється, зокрема, в необхідності врахування деяких часопросторових закономірностей, що не піддаються раціональному пізнанню (як то, наприклад, досліджені М.Чмиховим [17] 532-річні цикли) та геофізичних особливостей, які визначають умови життя в певному реґіоні [1].
Зв'язки геософії з історією мають обопільний характер: з одного боку, при геософічних пошуках враховується історичний шлях розвитку реґіону; з іншого боку, результати геософічного дослідження можуть сформувати особливий погляд на періодизацію історії краю. Осмислення подій української минувшини - віддаленої та близької - в геопросторовому аспекті, яке ми намагалися здійснити [5; 6], має сприяти повнішому врахуванню чинників історичного розвитку й глибшому розумінню причин і суті історичних явищ та процесів, уможливити точніше прогнозування геополітичної ситуації й, відтак, може бути корисним для державних високопосадовців при прийнятті ними політичних рішень.
Ми намагалися довести важливе значення геософічних досліджень, здійснюваних на реґіональному рівні, у формуванні цілісного бачення духовної суті фрагментів геопростору та Землі в цілому. На прикладі Південно-Східної України як своєрідного в різних відношеннях географічного реґіону проаналізовано можливість змін геософічної суті фрагменту геопростору в часі, зумовлених подіями суто природного (як то еволюція клімату) та антропогенного (суспільно-історичного) характеру. На нашу думку, можна зробити висновок про значну перспективність реґіональних геософічних досліджень як міждисциплінарного наукового напрямку на межі природничого та суспільного циклів наук. У жодному разі не заперечуючи значення традиційних галузей географічних та інших дисциплін і їх орієнтованість на майбутнє, ми констатуємо, що реґіональна геософія виступає саме як нова якість географічної реґіоналістики, просякнута філософською думкою.
Література:
1. Борисова О.В. Готські клімати//Бахмутський шлях. - 2002. - №3-4. - С. 161-181.
2. Гумилёв Л.Н. География этноса в исторический период. - Ленинград, 1989.
3. Гумилёв Л.Н. Древняя Русь и Великая Степь. - Москва, 1989.
4. Гумилёв Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - Москва: ДиДик, 1994. - 638с.
5. Кисельов Ю.О. Геософічні аспекти зовнішньополітичних векторів українства від XVII сторіччя /Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. - Т.5. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. - С. 397-400.
6. Кисельов Ю.О. Геософічні аспекти етносферних процесів в Україні в контексті Помаранчевої революції // Фізична географія та геоморфологія. - Вип. 48. - 2005. - С. 66-70.
7. Кіндратенко А.М. Походження та дії гунів. Кн. 2. Гуни в описі Пріска Панійського. - Х.: Просвіта, 2002. - 96 с.
8. Лаврів П.І. Історія Південно-Східньої України. - К.: Укр. вид. спілка, 1996. - 208 с.
9. Ландшафти і сучасність: Зб. наук. праць.- К.-Вінниця: Гіпаніс, 2000. - 288 с.
10. Липинський В.К. Україна на переломі. - Відень, 1920.
11. Людина в ландшафті ХХІ сторіччя: гуманізація географії. Проблеми постнекласичних методологій. - К., 1998 - 182 с. 12. Маланюк Є.Ф.
12. Нариси з історії нашої культури. - К.: АТ "Обереги", 1992. - 80 с.
13. Наливайко С.І. Таємниці розкриває санскрит. - К., 2001. - 280 с.
14. Пащенко В.М. Методологія постнекласичного ландшафтознавства. - К., 1999. - 282 с.
15. Пащенко В.М. Землезнання. Кн. 1. Методологія природничо-географічних наук. - К., 2000. - 318 с.
Loading...

 
 

Цікаве