WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Сфера охорони здоров’я як об’єкт дослідження суспільної географії (теоретико-методологічні та прикладні аспекти) - Реферат

Сфера охорони здоров’я як об’єкт дослідження суспільної географії (теоретико-методологічні та прикладні аспекти) - Реферат

організація системи охорони здоров'я розглядається на прикладі Харківського регіону. За даними Міністерства охорони здоров'я України та Українського інституту громадського здоров'я [7], рейтингова оцінка стану здоров'я населення, доступності та якості медичної допомоги, профілактичної роботи Харківського регіону досить висока.
Але окремі показники функціонування системи охорони здоров'я не такі оптимістичні, а сама система потребує комплексного дослідження та вдосконалення. На кінець 2003 року тут налічувалось 154 лікарняні заклади, що на 11% менше, ніж у 2002 році; в яких функціонували 28 688 лікарняних ліжок, що теж менше, ніж в попередньому році на 1,2%. Кількість лікарів усіх спеціальностей на кінець 2003 року склала 15 513 осіб, а середнього медичного персоналу - 30 544, що в порівнянні з попереднім роком збільшилось на 0,4% і зменшилось на 0, 8% відповідно. За рахунок реорганізації мережі амбулаторно-поліклінічних закладів їх загальна кількість склала 478 проти 430 у 2002 році, тобто збільшилась на 11,2%. При цьому планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів збільшилась в порівнянні з 2002 роком лише на 0,3% (в розрахунку на 10 000 осіб - на 1%). Територіально амбулаторно-поліклінічні заклади досить нерівномірно розташовані в межах регіону, найбільша їх кількість зосереджена в Харківському, Дергачівському, Зміївському, Вовчанському, Куп'янському районах (37, 22, 21, 19, 18 відповідно), а найменша кількість - в Печенізькому, Коломацькому, Кегичівському, Сахновщинському районах (3, 3, 5, 5 відповідно). За рівнем забезпечення населення ліжками в денних стаціонарах (на 10 000 населення) Харківський регіон займає лише 14-е місце в Україні. Лідерами за цим показником є Балаклійський, Барвінківський та Лозівський райони (236,4, 114,0, 97,9 ліжок на 10 000 осіб відповідно), а аутсайдерами являються - Печенізький, Дергачівський, Ізюмський та Первомайський райони (26,1, 19,1, 16, 2, 5,1 відповідно). Наслідком такої ситуації є збільшення кількості уперше зареєстрованих випадків захворювань на 11,2% в порівнянні з 2002 роком. Спостерігалось збільшення хвороб: ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин (на 61,0%), системи кровообігу (на 42,5%), нервової системи (на 23,8%), хвороб новоутворення (на 22,0%). Небезпечні тенденції спостерігаються в поширенні ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, де кількість хворих з діагнозом, що встановлений вперше зросла з 7,1 в 2002 році до 9,6 в 2003 році (на 100 000 осіб по ВІЛ-інфікованих) і з 0,4 в 2002 році до 0,9 в 2003 році (на 100 000 осіб по хворим на СНІД).
Подальше реформування системи охорони здоров'я в регіоні має проводитися в напрямках забезпечення доступною і якісною профілактикою та медичною допомогою кожного громадянина, втіленні нових ефективних механізмів фінансування і управління галуззю, створення відповідних умов для формування здорового способу життя населення. Хоча в 2002 році вперше досягнуто позитивних результатів у виконанні регіональної програми з втілення сімейної медицини, а кількість посад сімейних лікарів збільшилась з 1,3 в 2002 році до 2,4 в 2003 році (на 10 000 осіб), ця проблема залишається гострою та актуальною, бо укомплектованість фізичними особами штатних посад сімейних лікарів складає 91, 9% (2003 рік). Враховуючи складну ситуацію з надання кваліфікованої медичної допомоги сільському населенню, покращення ситуації пов'язується з структурними перебудовами галузі, а саме, з формуванням медико-географічних комплексів, на основі яких будуть працювати виїзні консультативні бригади фахівців різних медичних напрямків для проведення профілактичних оглядів та надання термінової медичної допомоги.
Висновки. Дослідження територіальної структури сфери охорони здоров'я потребує не лише комплексного розгляду взаємозв'язків та залежностей окремих її ланок і елементів, а й аналізу та включення в територіальну її структуру соціальної складової, населення, розгляд впливу на стан здоров'я населення функціонування природно-географічної складової тощо. На основі зазначеного можна визначити основні завдання суспільно-географічних досліджень сфери системи охорони здоров'я: оптимізація структури та параметрів територіальної структури; визначення основних процесів формування, динаміки та розвитку територіальної структури сфери охорони здоров'я в регіональному аспекті; визначення основних факторів розвитку та управляючих механізмів; визначення точок росту нових форм функціонування сфери, наприклад, сімейної медицини або створення територіальних медико-географічних комплексів, пересувних медичних комплексів для регіонів з малою людністю та значною віддаленістю населених пунктів тощо; обґрунтування та проведення соціо-медико-географічного районування території України та окремих її регіонів з метою розробки та залучення інвестиційних проектів в сферу охорони здоров'я; вироблення рекомендацій стосовно вдосконалення адміністративно-територіального поділу України; втілення геоінформаційних технологій в дослідження сфери охорони здоров'я. Вирішення зазначеного дозволить покращити та оптимізувати розробку державних та регіональних та локальних програм розбудови сфери охорони здоров'я в Україні у відповідності до норм та стандартів європейської та світової спільноти, наблизить державу до реального вступу в ЄС та інші важливі для неї міжнародні організації, забезпечить виконання державою конституційних прав і свобод громадян.
Література:
1. Бакланов П.Я. Современные теоретические проблемы экономической географии. - Вестн. Моск. Ун-та. Сер. 5, География. - № 4, 2004.- С. 7-11.
2. Демографічна криза в Україні. ЇЇ причини та наслідки /Верховна Рада України. Збірник матеріалів. - К., 2003. - 450с.
3. До вищого рівня життя. Економічна програма для України /Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. - К., 2004. - 109 с.
4. Заставний Ф. Демографічні втрати населення України. - Львів, 2003. - 130с.
5. Панорама охорони здоров'я населення України /А.В. Підаєв, О.Ф. Возіанов, В.Ф. Москаленко, В.М. Поно-маренко та ін. - К., 2003. - 396с.
6. Про соціально-економічне становище України за січень-травень 2004 року / Державний комітет статистики України. - К., 2004. - 99с.
7. Рейтингова оцінка стану здоров'я населення, діяльності та ресурсного забезпечення закладів охорони здоров'я України за 2003 рік Міністерство охорони здоров'я України. Український інститут громадського здоров'я. - К., 2003. - 50с.
8. Соціально-економічні проблеми ВІЛ/СНІДу, наркоманії та алкоголізму в Україні та шляхи їх розв'язання /Матеріали парламентських слухань у Верховній Раді України. - К., 2003. - 88с.
9. Фельдман Е.С., Фельдман Г.Е. Системное картографирование - основа медико-географического райо-нирования территории / Медико-географическое районирование и прогнозирование здоровья популяции. - Новосибирск, 1981. - С.34-437.
10. Шаблій О.І. суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. - Львів, 2001. - 744 с.
11. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. - Львів, 2003. - 444с.
12. Шувалов В.Е. Концептуальные проблемы развития отечественной районной школы социально-экономической географии. - Вест. Мос. ун-та. Сер. География. - 2005, №1. - С. 13-24.
12. Нємець Л., Баркова А., Ткаченко О. Сфера охорони здоров'я як об'єкт дослідження суспільної географії (теоретико-методологічні та прикладні аспекти) // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. № 2, 2005. - Тернопіль. - С. 22-28.
Loading...

 
 

Цікаве