WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Територіальна структура мінерально-сировинних ресурсів Поділля - Реферат

Територіальна структура мінерально-сировинних ресурсів Поділля - Реферат

випалювання вапна (Підвисоцьке, Бережанське, Волицьке та ін.), для цеиентної промисловості ( Вербівське, Лапшинське, Посухівське - попередньо розвідані ) та для цукрової промисловості (Потуторське). За виключенням Підвисоцького - всі родовища знаходяться в резерві і на даний час не розробляються. У межах куща відкриті також значні поклади пісків будівельних (Бережанське, Волицьке та ін.) та невелике Рогачинське родовище скляних пісків. Незначні поклади скляних пісків мають районне значення, інші мінеральні ресурси Бережанського куща - місцевого значення.
Основною мінеральною сировиною Монастириського куща також є породи, придатні для потреб для потреб цементної промисловості - єдине, взяте на Державний баланс Бертниківське родовище вапняків та попередньо розівдане комплексне Григорівське родовище. Неподалік розташовані родовища вапняків для вапна, вапняків-меліорантів, велике Гончарівське та інші родовища сирвини для будівельної кераміки, незначні маловивчені поклади пісків будівельних. Окрімцього, тут розробляється значне за запасами Завадівське (Коржівське) родовище доломітів, придатних, як уже згадувалось, для скляної і металургійної промисловості. Доломіти вивозяться за межі області і мають загальнодержавне значення, хоча не є комплексоутворюючими.
Шостий ( Подністровський ) мінерально-сировинний субрайон простягається смугою вздовж лівого берега р. Дністер від Монастириського району на Тернопільщині до Ямпільського на Вінничині, охоплюючи подністровські райони повністю (Заліщицький, Борщівський, Могилів-Подільський, Ямпільський) чи тільки їх південні частини (Монастириський, Бучацький та ін. - рис.1). Характерними корисними копалинами субрайону є давні палеозойські та протерозойські породи (пісковики, вапняки, граніти, чарнокіти та іню ), які відслонюються в глибоко врізаних долинах Дністра і його лівих приток та використовуються як будівельне каміння (переважно на щебінь і бут ). Такими є поклади червоноколірних девонських пісковиків у Бучацькому районі, вендських пісковиків у Могилів-Подільському, Муровано-Куриловецькому та Ямпільському районах, силурійських вапняків у Борщівському та Кам'янець - Подільському районах, кристалічних порід - у Могилів-Подільському, Чернівецькому та Ямпільському районах. У субрайоні відомі також сарматські вапняки для вапна, піски будівельні, сировина для будівельної кераміки. Специфічними для субрайону можна вважати, передусім, багаті поклади тортонських гіпсів та ангідритів у Борщівському та Кам'янець-Подільському районах, родовища піщано-гравійної суміші із алювіальних відкладів Дністра в Заліщицькому, Кам'янець-Подільському та Ямпільському районах, родовища корінних вендських та альбських фосфоритів, абразивну сировину (пластові кремені ) - Гринчуцьке родовище у Кам'янець-Подільському районі.
Чітко виражених кущів та макрокущів у межах субрайону не спостерігається. Родовища переважно будівельної сировини роззосереджені на теренах субрайону білш-менш рівномірно. Окремі скупчення родовищ можна відмітити у північній частині Борщівського району, де компактно розташовані декілька родовищ силурійських вапняків , придатних для щебеню і буту; компактно розташовані численні прояви трепелів у Могилів-Подільському районі; декілька дрібних родовищ гранітоїдів у Чернівецькому районі; низку інших незначних скупчень покладів будівельної сировини. У субрайоні відсутні родовища комплексоутворюючої МС, усі відомі родовища МС - місцевого значення.
В пограничних районах Хмельницької та Вінницької областей окремо виділяється полікомпонентний макрокущ (Новоушицький), який займає територію Новоушицького, Муровано-Куриловецького, частково, Кам'янець-Подільського, Віньковецького та Могилів-Подільського районів, тобто знаходиться на території Подністровського, Збаразько-Піщанського та, частково, Хмельницького субрайонів. Особливістю макрокуща є наявність численних родовищ і проявів фосфоритів - конкреційних і зернистих. У межах макрокуща відомі також родовища глауконіту та апатиту, тобто специфіка території полягає у скупченні тут переважно агрохімічної сировини, яка на даний час не розробляється, проте у недалекому майбутньому, після детальної оцінки покладів глауконітів, апатитів та зернистих фосфоритів може отримати районне чи навіть загальнодержавне значення.
В Муровано-Куриловецькому районі розвідане також Бахтинське родовище плавикового шпату - сировини для металургійної промисловості. Флюорит відносять до ресурсів районного значення, середньої комплексоутворюючої активності [ 3 ].
Висновки.
1. Специфіка мінерально-сировинної бази Подільського регіону визначається, насамперед, різким переважанням різних видів сировини для потреб будівельної промисловості ( камінь будівельний, камінь тесовий, пісок будівельний, глиниста сировина для грубої та будівельної кераміки, цементна сировина тощо ).
2. Перспективною сировиною міжрайонного та загальнодержавного значення у регіоні можуть вважатись інтенсивно досліджувані зараз нововідкриті поклади зернистих фосфоритів, апатитів, сапонітів, глауконітів, плавикового шпату, графіту, а також каолінів та деяких облицювальних матеріалів. Інші види мінеральних ресурсів мають місцеве значення.
3. Виділені мінерально-сировинні субрайони характеризуються певною сукупністю видів мінеральної сировини і виявляють чіткий генетичний зв'язок як із окремими стратиграфічними горизонтами, так і з структурно-геоморфологічними районами території.
4. Структури нижчого порядку ( макрокущі і кущі ) приурочені в основному до стратиграфічних таксонів певного віку.
5. У межах регіону переважають полікомпонентні зосередження родовищ мінеральної сировини, у яких найчастіше домінуючу роль відіграє сировина для будівельної промисловості. Виділяється також декілька монокомпонентних кущових скупчень мінеральної сировини.
6. Комплексоутворюючою сировиною у регіоні є, насамперед, багаті родовища мінеральних вод: сульфідних, типу Нафтуся, радонових та ін., які мають загальнодержавне значення, нововідкрите родовище плавикового шпату.
Література.
1. Мищенко В.С. Минерально-сырьевой комплекс Украинской ССР. - К.: Наукова думка, 1987. - 232 с.
2. Паламарчук М.М., Горленко И.А., Яснюк Т.Е. Минеральные ресурсы и формирование промышленных территориальных комплексов. - К.: Наукова думка, 1978. - 220 с.
3. Паламарчук М.М., Горленко І.О., Яснюк Т.Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. - К.: Рад. школа, 1985. - 135 с.
4. Сивий М. Територіальна структура мінерально-сировинних ресурсів Поділля // Наукові записки ТНПУ. Серія: Географія. № 2, 2003. - Тернопіль. - С. 138-146.
Loading...

 
 

Цікаве