WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Територіальна структура мінерально-сировинних ресурсів Поділля - Реферат

Територіальна структура мінерально-сировинних ресурсів Поділля - Реферат

Тернопільський, в основному монокомпонентний і представлений численними родовищами пісків будівельних (північна частина Тернопільського і центральна частина Збаразького районів) дуже компактно розташованих, частина яких експлуатується; 2) Підволочиський (Галущинецько-Максимівський), теж в основному монокомпонентний, розташований у південній частині Збаразького і західній частині Підволочиського районів. Тут зосереджені декілька великих родовищ вапняків, які можуть використовуватись (і використовуються) як будівельний камінь, як сировина для вапна (Галущинецьке і Максимівське), як сировина для цукрової промисловості (Полупанівське), як сировина для вапнування кислихгрунтів.
Кам'янець-Подільсько - Чемеровецький полікомпонентний макрокущ також досить чітко диференціюється на два кущі: 1) Кам'янець-Подільський, який займає в основному північну частину однойменного та прилеглу ділянку Чемеровецького районів. Основна мінеральна сировина тут - вапняки міоценового віку, придатні для використання у цементній промисловості (Гуменецьке родовище), для випалювання вапна (Нігинсько-Вербецьке та ін.), для цукрової промисловості (Вербецьке, Нігинсько-Вербецьке та ін.), як меліоранти, як сировина для виробництва щебеню і буту (Киселівське та ін.). Родовища вапняків переважно великі та середні за величиною запасів, добре освоєні; 2) Чемеровецький, розташований у північній частині району і представлений компактно зосередженими родовищами вапняків для цукрової промисловості (Лисогірське, Карачківецьке та ін.), вапняків для вапна (Закупнянське, Ковалівське та ін.), вапняків-меліорантів, пиляних вапняків (Іванківецьке - поблизу в Городоцькому районі та ін.). Поряд - в Гусятинському районі знаходиться унікальне Новозбручанське родовище мінеральних вод типу Нафтуся, які мають комплексоутворююче значеня.
Невеликий кущ, представлений декількома великими родовищами тесових вапняків, вапняків для вапна та вапняків-меліорантів сарматського віку виділяється на схід від м. Дунаєвці. Родовища не розробляються. Відомі також незначні поклади травертинів.
Шаргородсько - Піщанський макрокущ охоплює територію Шаргородського, Томашпільського, Крижопільського та Піщанського адміністративних районів. У його межах чітко виділяються два кущі: Шаргородський та Піщаннський.
Особливістю Шаргородського куща є різке переважання на його території родовищ тесових вапняків сарматського віку (Деребчинське, Сапіжанське та ін.). Більшість родовищ розробляються підземним способом, проте є можливості запровадження на окремих родовищах і відкритого способу експлуатації. Всі родовища зосереджені дуже компактно, що створює сприятливі умови для їх спільної розробки. Поряд із покладами тесових вапняків розташовані, правда незначні за запасами, родовища вапняків для випалювання вапна, вапняків-меліорантів, вапняків для цукрової промисловості, вапняків і гранітів для виробництва щебеню і буту.
У межах Піщанського куща також переважають родовища тесових вапняків сарматського ярусу, які теж інтенсивно експлуатуються (Дмитрашківське, Дмитрашків-Трудівське та ін.). Проте, на відміну від Шаргородського куща, тут зосереджені значні запаси вапняків для потреб цукрової промисловості ( в основному у Студенівському родовищі). Розвідані також невеликі поклади вапняків для вапна та вапняків-меліорантів, незначні родовища пісків будівельних та глинистої сировини для будівельної кераміки.
Можливо, у майбутньому сформується невеликий полікомпонентний кущ у Томашпільському районі, де зараз детально розвідані два великі родовища тесу ( Стіна-Русавське та Стінянське ), поруч розташоване попередньо розвідане Вилівське родовище вапняків для цукрової промисловості, відомі також недостатньо вивчені поклади піщаної сировини, невеликі родовища вапняків -меліорантів та вапняків для щебеню і буту. Всі поклади компактно розташовані у західній частині району.
У Крижопільському районі відоме окремо розміщене велике Горячківське родовище тесу та невеликі поклади вапняків для щебеню і буту.
Четвертий субрайон (Чортківський) аналогічний за специфікою мінеральної сировини Хмельницькому і розташований на захід від Товтрової гряди.Субрайон охоплює вододільні ділянки річок Золота Липа, Коропець, Стрипа, Серет і включає такі адміністративні райони Тернопільської області як Чортківський, Теребовлянський, північну частину Бучацького, Підгаєцький, Козівський, частину Зборівського, Тернопільського та Гусятинського районів (рис. 1). Субрайон загалом співпадає із Тернопільською структурно-пластовою рівниною. Типовими породами для даної території є суглинки та глини четвертинного і неогенового віку, які використовуються як сировина для будівельної та грубої кераміки, а також як керамзитова і аглопоритова сировина. Характерні теж поклади торфу, поширені переважно у Зборівському, Тернопільському, Теребовлянському і Козівському районах. Суглинки домінують у балансі запасів таких районів як Підгаєцький (100 %), Чортківський (91 %), Гусятинський (58 %), сировина для керамзиту становить 58 % у Козівському, відома також у Теребовлянському районах. У субрайоні поширені також піски будівельні (Тернопільський район), камінь облицювальний - невеликі поклади у Теребовлянському районі, мергелі крейдового віку - у Зборівському районі. Специфічною сировиною для субрайону можуть вважатись сульфідні та інші типи мінеральних вод, які є комплексоутворюючими і розвідані в Теребовлянському районі, сіркопрояв у цьому ж районі, фосфоритопрояви у Бучацькому районі. Родовища суглинків та іншої сировини розподілені по території субрайону більш-менш рівномірно і значних скупчень не утворюють.
П'ятий мінерально-сировинний субрайон (Західний) лише частково розташований на території Тернопільської області і охоплює її крайню західну частину (Бережанський, частина Підгаєцького та Монастириського районів) (рис.1) і загалом відповідає Подільському горбогір'ю. В субрайоні домінуючими корисними копалинами є вапняки та мергелі переважно тортонського, рідше - туронського віку. Вони служать сировиною для цементної, цукрової промисловості, для виробництва вапна. У межах субрайону поширені також суглинки ( сировина для будівельної кераміки ), незначні поклади вапняків для виробництва щебеню і буту. Специфічною сировиною субрайону можуть вважатись доломіти юрського віку - сировина для скляної та металургійної промисловості, піски для виробництва скла.
Достатньо чітко виділяються два великі мінерально-сировинні кущі: Бережанський та Монастириський.
Бережанський кущ розташований на території однойменного району. Для нього характерне щільне зосередження покладів карбонатної сировини - вапняків та мергелів для
Loading...

 
 

Цікаве