WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Шляхи залучення відомостей про Валеріана Домгера – відомого дослідника Придніпров’я – до географічної освіти та виховання - Реферат

Шляхи залучення відомостей про Валеріана Домгера – відомого дослідника Придніпров’я – до географічної освіти та виховання - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Шляхи залучення відомостей про Валеріана Домгера - відомого дослідника Придніпров'я - до географічної освіти та виховання
Сучасна географічна наука перебуває на шляху переборення стереотипів у висвітленні ролі особистостей у її розвитку. Із забуття повертаються імена вчених. Тому сьогодні наукове дослідження творчої спадщини гірничого інженера й природознавця В.О. Домгера (1851-1885 рр.) є актуальним і важливим для нового етапу розвитку українського суспільства.
В 2006 р. минає 155 років із дня народження Валеріана Олександровича Домгера - першовідкривача марганцевих руд на території Катеринославщини - сучасної Дніпропетровської області. На жаль ім'я В.О.Домгера - вченого і краєзнавця - маловідоме серед школярів, студентів і мешканців регіону.
В.О. Домгер - слава геологічної і географічної науки, вчений з різнобічним колом інтересів. Нині практично вся інформація про В.О.Домгера знаходиться у джерелах ХІХ ст. і мало доступна. Його роботи не перевидавалися. Слід зазначити недостатність відомостей про життєдіяльність В.О.Домгера. З деякими науковими працями В.О.Домгера можна познайомитися у бібліотеках Дніпропетровського національного університету та національного гірничого університету. "Русский биографический словарь" містить короткі енциклопедичні дані про життєдіяльність і творчість вченого-геолога [7]. Як виняток можна назвати декілька робіт (Гребинченко Л.І. [1], Зеленська Л.І. [3], Манюк В.В. [4]) та інші.
Мета даної роботи полягає у визначенні шляхів використання відомостей про Домгера в географічній освіті та вихованні. Відповідно до мети були визначені такі задачі:
1. Розробити основні напрями застосування матеріалів життєдіяльності В.О.Домгера в географічній освіті.
2. Внести пропозиції щодо поширення знань про здобутки В.О.Домгера і вшанування його пам'яті.
3. Розробити науково-методичні матеріали про життєдіяльність В.О.Домгера для експозицій у музеях різних рангів з метою їх запровадження у позашкільну і виховну роботу, а також для використання у наукових конференціях, лекціях, дискусіях, семінарах, виставках для активізації проведення туристично-екскурсійної роботи.
4. Розробити туристичний маршрут "Шляхами досліджень В.О.Домгера".
Наведемо головні віхи біографії дослідника. Домгер Валеріан Олександрович, геолог, гірничий інженер, народився в 1851 р. Вищу спеціальну освіту отримав у Російському гірничому інституті в м. Санкт-Петербурзі, який закінчив у 1873 р. [5]. Після отримання вищої освіти, В.О.Домгер був відряджений до Області Війська Донського для практичних занять на один рік. За цей короткий час Домгер встиг ґрунтовно ознайомитися з кам'яновугільною справою на Півдні Росії. Він відвідав багато рудників і гірничих заводів Донецького округу та Катеринославської губернії. В 1875 р. Домгер був відряджений Гірничим Департаментом в Катеринославську губернію для геологічного дослідження місцевості між Дніпром і Інгулом. Перед ним стояло завдання відшукати виходи залізних руд і взагалі корисних копалин. У ході досліджень Домгером були знайдені багаті родовища каоліну і графіту високої якості, зроблений опис виходів кристалічних гірських порід [2]. Домгер був супутником Н.П.Барботу-де-Марні в його подорожі та геологічних дослідженнях по лінії залізниці, яка будувалася в Оренбурзькій губернії.
Влітку 1882 р. при закладенні фундаменту для устоїв залізничного мосту через Дніпро в Катеринославі було виявлено під ложем Дніпра нижньотретичні відкладення, в яких знайдені скам'янілості, що являли собою велику рідкісність. Відкриттям і зібранню цих скам'янілостей, які є першими й цілком надійними доказами існування нижньоолигоценових морських відкладень на півдні Росії, ми зобов'язані В.О.Домгеру. Цінність зібраної ним колекції збільшується цілком винятковими умовами, при яких вона була здобута. "Якби в тому місці, пише В.О.Домгер, де будується нині міст, не було піщаного острова, на якому опущені чотири кесона № 10, 11, 12 і 13, то ми б і не знали чи завершують вищезгадані породи (глауконітові піски і піщані глини) деякі органічні залишки, або ні, тому що все, що одержували з кесонів викидалося прямо в річку [2]. Твір М.О.Со-колова "Фауна глауконітових пісків Катеринославського залізничного мосту" представляє обробку матеріалу, зібраного Домгером, пам'яті якого і присвячена ця праця. "Я вважав своїм обов'язком присвятити цю працю пам'яті Валеріана Олександровича Домгера, тому що, весь матеріал покладений в основу цієї роботи був зібраний ним особисто. Притому наука йому забов'язана першою вказівкою на існування морських олігоценових відкладень на півдні Росії (на річці Солоній). Особисто я мало знав цього надзвичайно скромного вченого, який не любив виставляти себе, але з близького знайомства з щоденниками його геологічних вишукувань на півдні Росії і з зібраними ним під час цих екскурсій колекціями, я не можу не винести великої поваги до надзвичайної сумлінності і спостережливості його в дослідженнях" [6].
Влітку 1883 та 1884 рр. він за дорученням Геологічного Комітету прийняв участь у геологічних дослідженнях в межах 47-го листа мапи, на території приблизно 13000 кв. верст у Верхньо-дніпровському та Катеринославському повітах Катеринославської губернії і Херсонському та Олександрійському повітах Херсонської губернії, а також по лінії Катеринославської залізної дороги, яка будувалася.
В 1883 р. В.О.Домгер, складаючи десятиверстну мапу Європейської Росії, виявив в "оголеностях" річки Солоної (притока р. Базавлук) вихід марганцевої руди на поверхню. За допомогою ряду шурфів він простежив розповсюдження "рудоносного шару майже на 7 верст" і переконався, за даними хімічних аналізів, у металургійній цінності цих копалин, прийшовши до висновків про наявність в районі р. Солоної промислового місцезнаходження марганцевої руди, про що й зробив повідомлення у Віснику Геологічного Комітету в 1884 р. Тому честь відкриття Нікопольського марганцеворудного басейну належить Валеріану Олександровичу Домгеру. На території родовища з'явилися перші шахтарські
Loading...

 
 

Цікаве