WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Інформаційна складова соціально-географічного процесу як сутність інформаційної взаємодії суспільства і природи - Реферат

Інформаційна складова соціально-географічного процесу як сутність інформаційної взаємодії суспільства і природи - Реферат

всього інформація сприймається як будь - які відомості або дані, що передаються різними каналами зв'язку. У діяльнісному аспекті інформація розглядається як відомості або дані, що зменшують невизначеність суб'єкта відносно об'єкта діяльності. Розглядаючи інформацію як прояв неоднорідності або різноманіття, приходимо до розуміння структурної інформації. В ситуації вибору її можна тлумачити як міру визначеності того чи іншого альтернативного варіанту. Поняття "інформація" також пов'язується з мірою упорядкування системи, запереченням ентропії, ступенем новизни або оригінальності, ймовірністю вибору тощо. Отже, конкретній зміст цього поняття залежить від того, який аспект взаємодії є актуальним у даному випадку.
Для дослідження інформаційної взаємодії систем є актуальним кібернетичне розуміння інформації - як даних, що зменшують ступінь невизначеності відносно конкретного об'єкту і використовуються у практичній діяльності. Ще точнішим стосовно теми нашого дослідження є визначення інформації, пропоноване Г.Кастлером (1967), розвинуте Д.С.Чернавським (2004) і прийняте у цьому дослідженні: інформація є запам'ятованим вибором одного варіанта з кількох можливих. У цьому визначенні принципово важливим є положення про те, що система має "запам'ятати" вибраний варіант. Можливо, у взаємодії систем це є найважливішим, оскільки їх еволюція обов'язково супроводжується вибором одного з можливих варіантів розвитку (змін структури і властивостей) і фіксацією його у "пам'яті" системи. Звідси випливає, що інформаційний обмін між системами залежить від механізмів їхньої "пам'яті". Розглянемо це питання дещо детальніше.
Найпростішим для розуміння є механізм пам'яті соціальних систем. На рівні індивіда інформація запам'ятовується як біологічна (генна) і соціальна (знання, особистий і соціальний досвід). Генна інформація запам'ятовується завдяки механізму спадковості, вона відображає фенологічні та онтологічні особливості розвитку людини і є відносно сталою. Соціальна інформація індивіда більш варіабельна, бо залежить від умов, в яких людина сприймає, обробляє і запам'ятовує соціальні знання та досвід, а також генерує власну інформацію (особистий досвід). Механізми пам'яті більш загальних соціальних систем аналогічні, але соціальна інформація зберігається у пам'яті соціума в узагальненому вигляді - як наукові знання, соціальний досвід, пануючі ідеї тощо. Носії інформації і знань досить різноманітні. Обробка інформації в соціальних системах принципово відрізняється наявністю у людини розуму і можливості когнітивної діяльності, завдяки чому соціум планує свою діяльність - створює системи цілей, організує їх свідоме досягнення, свідомо коригує поведінку тощо. В біологічних системах інформація запам'ятовується по - іншому. Загальним для них є механізм спадкової пам'яті, який зумовлює видову еволюцію. У тварин, крім цього, існує можливість пам'ятати власний досвід у вигляді рефлексів, а також формувати колективні форми поведінки, які виникають завдяки інстинктам. Більшості тварин властиві психічні потреби як необхідність у спілкуванні з іншими представниками свого виду. Отже, у тварин інформація запам'ятовується у зміні рефлексів, інстинктів, морфогенетичної структури та спадковості. Рослини запам'ятовують інформацію у морфогенетичній структурі та спадковості. В абіотичних системах можливості запам'ятовування інформації обмежуються її фіксацією в структурі (неоднорідності або різноманітті) систем.
Переходячи до розгляду взаємодії соціальних та природних систем, відзначимо, що будь - яка діяльність суспільства в природі неминуче мотивується певними соціальними потребами. Узагальнено така взаємодія розуміється як природокористування, тобто, використання природних ресурсів (систем) для задоволення потреб людини. У природокористуванні вплив соціуму розповсюджується не тільки на ту природну систему, яка є безпосереднім джерелом задоволення соціальної потреби, але й на інші системи, що через обмін речовиною, енергією та інформацією взаємодіють з нею. Інакше кажучи, реальний збурюючий вплив соціуму значно більший порівняно з оптимальним, зумовленим необхідністю видобування певного природного ресурсу. Сукупність соціальних, природних і природно - техногенних систем, які взаємодіють у процесі задоволення соціальної потреби, складають мультисистему природокористування. Остання характеризується певною узагальненою енергією стосовно задоволення даної соціальної потреби. Частина цієї енергії використовується у поточному процесі природокористування, інша - залишається в мультисистемі у потенційній формі. Тому у загальному вигляді оптимізація природокористування полягає в тому, щоб раціонально використовувати згадану енергію з мінімальним збуренням мультисистеми. Якщо головна ціль соціальної системи полягає у задоволенні деякої соціальної потреби, то наведена вище теза є головною умовою управління процесом досягнення цієї цілі (природокористування). Отже, мультисистема природокористування формується з таких складових: а) соціальна система з потенційною підсистемою управління (суб'єкт управління); б) природна система, яка є потенційним безпосереднім джерелом задоволення соціальної потреби (безпосередній об'єкт управління); в) природні системи, які не являються джерелами задоволення соціальної потреби, але через речовинно - енергетично - інформаційний зв'язок з попередньою системою потрапляють у сферу збурюючого впливу соціальної системи і є потенційними опосередкованими об'єктами управління.
Всі природні системи, які знаходяться у непорушеному режимі функціонування (поза збурюючим впливом соціуму), взаємодіють у відповідності до природних фундаментальних законів розвитку матеріального світу, які забезпечують динамічну рівновагу систем, їх основні властивості і ознаки. Відзначимо, що ці системи концентрують у потенційній формі структурну інформацію, яка зберігається в їхній структурі і відображає всю історію їх формування і розвитку. Інформаційна взаємодія з соціумом починається на етапі усвідомлення ним виникаючої соціальної потреби.Використовуючи попередню загальну апріорну (експериментальну чи дедуктивну) інформацію відносно природних систем, соціум визначає програму дій, яка передбачає дослідження природних систем з метою отримання необхідного обсягу інформації для формування системи цілей, виконавської та управляючої систем, системи моніторингу тощо.
Дослідження природної системи з точки зору теорії інформації є функціонуванням каналу зв'язку між передавачем сигналів (природною системою) і їх приймачем (соціумом). Каналами зв'язку є ті засоби і методи дослідження, які використовує соціальна система у даному випадку. Первинні дані замірів параметрів стану природної системи (сигнали), які отримує соціальна система в описаній вище ситуації, принципово не відрізняються від тих даних, що отримують за допомогою системи моніторингу, тому їх доцільно вважати моніторинговою, або первинною інформацією. У даному випадку важливо, що первинна інформація є проміжною формою перетворення структурної інформації природної системи. Використовуючи методи наукового аналізу і узагальнення, соціальна система перетворює первинну інформацію на оперативну. Головна особливість оперативної інформації полягає в тому, що вона є рухомим еквівалентом структурної інформації природних систем, тому що остання знаходиться у "законсервованому" вигляді і безпосередньо не може передаватися від системи до системи. Варто відзначити, що інформація в оперативному вигляді спостерігається і в природних біологічних системах, але прийняття рішень у них принципово відрізняється від соціальних систем. Дослідження взаємодії абіотичних систем підтверджує припущення про можливість перетворення їх структурної інформації на оперативну при наявності каналу зв'язку і приймача. Цим, зокрема, пояснюється механізм їх інформаційної взаємодії (взаємної адаптації).
Таким чином, оперативна інформація відіграє особливу роль в процесах
Loading...

 
 

Цікаве