WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Краєзнавча діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства у Києві (1873 – 1876 рр.) - Реферат

Краєзнавча діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства у Києві (1873 – 1876 рр.) - Реферат

досліджувалисяСтарокостянтинівський, Кременецький, Дубенецький і Володимир-Волинський повіти Волинської губернії. Звідси в Люблінську, Мінську і Гродненську губернії, потім - на Волинь - Ковельський, Луцький, Ровенський, Новоград-Волинський, Житомирський і Радомишльський повіти та в Київ. На другу зиму в 1870 р., П.Чубинський вирушив через Радомишльський повіт Київської губернії на північну окраїну Волинської губернії (Ковельський, Луцький, Рівненський повіти) і завершив його у Радомишлі. Під час третьої подорожі - влітку 1870 р. - члени експедиції обстежували Полтавську, Київську і Подільську губернії.
Загалом впродовж 1869-1870 років члени експедиції обстежили 36 повітів Правобережної України, 1 повіт Бессарабії, 9 повітів Люблінської і Седлецької губерній, 4 повіти Гродненської, 2 - Мінської і 2 - Полтавської губерній. Членами експедиції, у складі якої під керівництвом П.П.Чубинського брали участь І.Чередниченко, В.Кравцов, П.Раєвський, Б.Ілляшевич і К.Кардаш, менше, ніж за два роки було зібрано 12 томів унікальних матеріалів. Відділення етнографії РГТ на своєму засіданні 1871 р., на якому був присутній М.Костомаров, розглянуло ці матеріали і вирішило "в видах уменьшения расходов такого громадного материала" видати 7 томів (9 книжок), обсягом понад 300 друкованих аркушів.
"За особенно полезные труди в экспедициях, снаряженных Обществом" П.Чубинського нагородили золотою медаллю РГТ (1873), премією Російської академії наук (1879), а також золотою медаллю виставки Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875). До речі, відбір експонатів на цю виставку здійснювала комісія на чолі з М.П.Драгомановим [8]. Для географів особливо цінний VII том з трьома картами: "Карта южно-русских наречий и говоров" (це була одна з перших досить точних карт розселення українців), "Карта еврейского населення Юго-Западного края", "Карта католиков, в т. ч. поляков Юго-Западного края". Дві останні - це карти розселення найбільших на той час етнічних меншин - євреїв і поляків у Правобережній Україні, на Волині і Бессарабії.
Праці П.П.Чубинського виводили географічне краєзнавство з регіонального на всеукраїнський і надукраїнський рівень. За словами академіка Л.С.Берга, "Труды" експедиції П.П.Чубинського стали "найвидатнішим явищем в історії", стали унікальною і неперевершеною народознавчою енциклопедією України, в якій акумульовані найхарактерніші риси, звичаї, традиції, обряди й інші історичні, етносоціальні та економічні відомості мешканців краю. Зазначимо, що П.П.Чубинський й далі продовжував вивчення теренів України, зокрема досліджував торфові ресурси і виготовлення заліза на Поліссі ("О торфе Киевской губернии" (1873), "О возникшем производстве железа на Вольни" (1875).
Незаперечний успіх етнографічної експедиції в Південно-Західний край, пожвавлення в Україні дослідницько-краєзнавчого руху вимагали утворення спеціального наукового центру. За цю справу й взявся П.П.Чубинський. У листі до М.О.Максимовича від 25 січня 1872 р. він писав: "На днях я еду в Киев, где пробуду больше двух недель. Там я буду ходатайствовать о создании Южного отдела Рус-ского Географического Общества. "Эта организация необходима, она сдвинула б изучение края и народа. В Петербурге этому очень сочувствуют. Я знаю многих людей, желающих стать основа-телями отдела. Ваш авторитет в этом деле имел би исключительное значение". Високий авторитет П.Чубинського, як визначного дослідника-крає-знавця, дав змогу прискорити реалізацію давньої ідеї про створення у Києві реґіонального краєзнавчого центру. Як відомо, пропозицію про створення відділу Російського географічного товариства висувала ще Комісія для опису губерній Київського навчального округу. П.П.Чубинський, підтримуючи цю ідею, запропонував розширити функції губернських статистичних комітетів до окружних, надавши їм обов'язки координаторів реґіональних краєзнавчих центрів з комплексного дослідження підвідомчих їм територій.
Спираючись на підтримку М.О.Максимовича, О.Ф.Кістяківського, В.Б.Антоновича, М.І.Петрова, М.П.Драгоманова та інших учених, П.П.Чубинський уже 15 лютого 1872 р. подав Київському генерал-губернаторові О.М.Дондукову-Корсакову проект статуту Південно-Західного відділу РГТ [12]. Князь М.О.Дондуков-Корсаков прихильно поставився до цієї ідеї і всіляко сприяв дальшому розгляду проекту статуту у вищих інстанціях. Хоча правління Російського Географічного товариства та царський уряд зрештою погодилися на заснування Південно-Західного відділу РГТ, але його роль зводили до "вивчення губерній Київського навчального округу у всіх тих напрямках, які складають предмет дослідження товариства і особливо з ... статистики та етнографії" [13]. По суті, це була спроба урядовців на базі Південно-Західного відділу лише реанімувати колишню Комісію для опису губерній Київського навчального округу. Та практика діяльності новоутвореної науково-краєзнавчої установи порушила ці плани [14].
Офіційне відкриття в Києві Південно-Західного відділу РГТ відбулося 13 лютого 1873 року в актовому залі контори Державного банку. На засіданні 17-ти членів-засновників (П.П.Чубинський, В.Б.Антонович, П.Г.Житецький, К.П.Михальчук, Г.П.Ґалаґан, В.Ф.Симиренко та інші відомі наукові і громадські діячі) князь М.О.Дондуков-Корсаков ознайомив присутніх з "Положенням" про Південно-Західний відділ і пожертвував у фонд товариства перший грошовий внесок (500 руб). Головою відділу обрали Г.П.Ґалаґана, популярного в Києві мецената, людину, що вболівала за виховання національної інтелігенції і матеріально підтримувала вітчизняну науку. Управителем справ одностайно обрали П.П.Чубинського. Йому ж надали почесне право виступати з програмною промовою [15]. Слід вважати, що з цього дня починає вести свій літопис наукове географічне краєзнавство як організаційна структура. А відомий історик Н.Д.Полонська-Василенко справедливо вважає цю подію першим кроком до створення майбутньої Академії наук України [16]. Один з найсумлінніших дослідників історії Південно-Західного відділу Російського географічного товариства Ф.Савченко дуже вдало назвав період 70-х років XIX ст. часом "українського науково-культурного самовизначення" [17]. Ф.Савченко цілком слушно зазначав, що Київський відділ, на відміну від інших реґіональних відділів РГТ, зокрема Кавказького, мав національне обличчя, "український характер ".
У вступній промові на першому засіданні новоутвореного Товариства П.П.Чубинський наголосив, що утворення відділу покликане пожвавити економічний й інтелектуальний стан суспільства, сприяти виникненню нових наукових осередків в Україні. Зазначивши, що одним з головних завдань відділу є організація етнографічно-статистичного вивчення краю, насамперед трьох основних етнографічних типів - українського, польського і єврейського. Згадавши імена видатних українських і польських дослідників краю, Чубинський закликав присутніх працювати на користь країни, "откуда пошла есть руськая земля".
Навколо Товариства згуртувався потужний прошарок української інтелігенції. Його
Loading...

 
 

Цікаве