WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Краєзнавчі студії Юзефа Крашевського - Реферат

Краєзнавчі студії Юзефа Крашевського - Реферат

собі засоби до відродження".
Волинський період життя, як вже зазначалося, був найпліднішим у літературній діяльності Крашевського, масштаби якої вражають і викликають захоплення. "Жодного дня без рядка" - цього девізу письменник неухильно дотримувався протягом всього життя. "Том роману від 6 до 10 тисяч рядків, - розповідав письменник, - пишу звичайно десять днів… Коли закінчую, все перечитую, і що мені не сподобається - відкидаю, вставляю нові сторінки й на них пишу". А з іншої нагоди додав: "Як сяду писати, то пишу безперервно, невідривно". За підрахунками доцента В. О. Єршова основна бібліографія художніх творів Ю. І. Крашевського, створених в Житомирі, становить 35 позицій. А ще була насичена кореспондентська співпраця із варшавською "Щоденною газетою", регулярне листування тощо. Саме на житомирський період життя письменника припадає робота над упорядкуванням та виданням 4-томної історичної праці "Спогади Яна Дуклана Охоцького" - нашого земляка з с. Вільська (тепер Черняхівського району). Ці мемуари, що побачили світ 1857 року у Вільно, можнабез перебільшення вважати енциклопедією життя Волині кінця ХVІІІ - початку ХІХ ст.
Особлива сторінка творчості Ю. І. Крашевського - це його волинська тематика. Ю. І. Крашевський гаряче співчував братньому українському народу, уважно вивчав побут, звичаї і фольклор поліських селян.
Перегорнемо сторінки його творів, присвячених волинській тематиці. "…Якщо є на світі тихий край, край лагідний, то це наше Полісся. Коли тільки через якесь село не проходить поштовий гостинець або торговий тракт, то опріч звичайного гомону села - ніби дихання його - нічого стороннього не почуєш, нічого чужого не побачиш. Всі свити однаково сірі, всі хустки однаково білі, і сосни однаково зелені, і хати однаково низькі, непоказні…". Це уривок з твору "Уляна", який має підзаголовок "Поліська повість". Письменник яскравими фарбами змальовує природу рідної йому Волині. Але Крашевський не байдужий спостерігач. Моторошно стає, коли знайомився з хатою поліщука: "Заболочені за звичаєм сіни, де свині місять багнюку, захаращені граблями, заготовленою на зиму лучиною, драбинами, уламками старих сох і борін; із сіней - вхід до однієї-єдиної кімнати з піччю і лавами довкола, темної, тісної, димної, без підлоги. Посередині стіл, діжа-годувальниця, в кутку на лаві під святим образом часом ще дитяча колиска і ткацький верстат. Нічого зайвого, нічого поза найпершими життєвими потребами, жодної пам'ятної речі, жодного почуття, зв'язаного з предметом, тут ти не знайдеш. Це ще стан напівдикого люду…". І на фоні вражаючої картини злиденного життя - трагічна історія поліської жінки-кріпачки Уляни, красуні, зведеної бездушним і жорстоким паном. Вона не витримує наруги, накладає на себе руки.
У селянських повістях Крашевського змальовуються високі моральні якості, душевна краса і обдарованість людей з народу, подібних до Остапа Бондарчука з однойменного твору. Любовно малюючи привабливі картини "привільної і урожайної Волині, одягненої в смарагдові гаї і золоті ниви, оперезаної річками і лазуровими ручаями" (повість "Історія Савки"), письменник зазначав: "Так, роздолля на Волині, але тільки не мужикам… На тій самій волинській землі, де на панщину гонять від неділі до неділі, де парубків посилають плотарювати, а дівчат змушують сидіти в темних і смердючих сукновальнях, де здирають останній гріш за подушне й оренду, - і на додаток до всього, мов на сміх, запевняють хлопів, що їм добре живеться, і вони мусять бути задоволені".
Демократ за своїми поглядами, Ю. І. Крашевський дуже болісно сприймав тогочасну невлаштованість суспільства. В листі від 24 лютого 1858 року він у розпачі писав: "Ніколи донині не був таким пригніченим. Останні мої спроби участі в громадському житті і зустрічі з великою кількістю людей відкрили мені все наше моральне убозтво і безповоротний занепад духу. Про таке безсоромне самолюбство я й уявлення не мав. Коли зайшла мова про звільнення селян, були такі, котрі пропонували, щоб уряд заплатив їм за свободу людей, були й інші, що, даруючи свободу, ані клаптя землі, котру своєю вважають, подарувати не хотіли, були й ще інші… та годі це повторювати. Знаю, що лишився сам-один, при своїй думці, не розділеній ніким і, на додачу, спотвореній якнайогиднішим робом. То була моя остання спроба участі в громадському житті провінції, що в її майбутнє я втратив усяку віру". Відчуваєте крик душі письменника? У знак протесту Ю. Крашевський назавжди залишив любу йому Волинь. У 1860 році, не потрафивши місцевому начальству, Крашевський подав прохання про звільнення його з посади попечителя гімназії. Письменник назавжди виїхав з нашого міста, залишивши по собі вдячну пам'ять житомирян і свої численні твори з життя і побуту українського народу як своєрідний звинувачувальний документ епосі, в якій він жив і творив.
У жовтні 1879 року в Кракові громадськість урочисто відзначила 50-річчя літературної діяльності Ю. Крашевського. На ювілей приїхало понад 11 тисяч (!) гостей. У своїй промові перед ними ювіляр, зокрема, сказав: "Півстоліття я пік таким чином чорний хліб буденності. У ньому могли знайтись і остюки, і висівки, проте закальню не було. Це так і є. Я ніколи не сіяв незгоди, неладу, ненависті, ніколи не кидав каміння ні в живих, ні на могили. Я намагався влити любов у мої слова, і це мабуть відчули, якщо пробачали їхню гіркоту. Наскільки вистачало сили, я закликав до згоди, єдності, порозуміння, поєднання сердець і думок, прощення вдома і поза домом".
У цих словах життєве й творче кредо Ю. І. Крашевського - великого митця, гуманіста, краєлюба.
Література
1. Болтарович З. Е. Україна в дослідженнях польських етнографів ХІХ століття. - К., 1976. - С. 51.
2. Костриця М. Ю. Юзеф Ігнаци Крашевський: житомирські сторінки життя і діяльності // Ю. І. Крашевський як явище світової культури: Наук. зб. "Велика Волинь". - Т. 28. - Житомир: Волинь, 2002. - С. 3.
3. Там само.
4. Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті: Монографія. - Житомир: М. А. К., 2001. - С. 28.
5. Там само.
6. Тут і далі цитуються уривки з праці: Kraszewski J. Wieczory Wolyskie. - Lwow, 1859. - 189 s. (переклад українською В. Б. Грабовського).
7. Костриця М. Краєзнавчі студії Юзефа Крашевського // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. - Випуск 1 (15).
Loading...

 
 

Цікаве