WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Краєзнавчі студії Юзефа Крашевського - Реферат

Краєзнавчі студії Юзефа Крашевського - Реферат


Реферат
на тему:
Краєзнавчі студії Юзефа Крашевського
У 2007 році виповнилося 195 років від дня народження і 120 років від дня смерті Юзефа Ігнаци Крашевського, чиї твори складають понад 600 томів, з них 132 - історичні романи. Його ім'я занесено як своєрідний рекорд до Книги Гіннесса. Крім художніх творів, значне місце у творчості письменника, а як виявилося й сумлінного краєзнавця, важливе місце посідає публіцистика, цінні краєзнавчі нариси і замальовки, присвячені волинській тематиці. Адже на Волині Ю. Крашевський прожив загалом понад двадцять років (сім з них - у губернському Житомирі), написавши тут свої кращі твори - "Історія кілка в тині", "Остап Бондарчук", "Хата за селом", "Два світи", "Уляна" та ін. Сюжети багатьох із них пов'язані з населеними пунктами краю - Луцьком, Оликою, Озером, Устилугом та ін., вони містять цікаві етнографічні матеріали про життя і традиції мешканців краю.
Інформативні краєзнавчі матеріали дослідник систематизував у відомій праці "Спогади Полісся, Волині і Литви". В ній він залишив цікаві спостереження про побут і господарювання волинян та поліщуків, про ріки й озера краю (Стир, Горинь, Оконськ, Люб'язь), його міста, містечка і села (Луцьк, Дубно, Остріг, Олика, Городок, Чарторийськ, Колки, Княгинінок, Жидичин, Ківерці, Забороль і т.д.).
Плідною була і наукова праця Ю. Крашевського на Волині, особливо в ділянці історії і старожитностей. Це зібрання документів та речових джерел до історії краю, замальовка пам'яток архітектури, участь у врятуванні від руйнування старих замків, палаців, храмів, творів культового мистецтва. Таку працю Ю. Крашевський вважав своїм патріотичним обов'язком. Його сучасники писали: "Дім Крашевського чи в Городку, чи в Киселях, чи в Житомирі був вогнищем культурного життя в краї" [1].
Найбільш плідно працювалося вченому в Житомирі, де він мав просторий будинок і добрі умови для творчої роботи [2].
До губернського Житомира родина Крашевських прибула влітку 1853 року з містечка Губина Луцького повіту. Перші враження від міста виявилися не надто приємними. В листі до брата Каетана Юзеф писав: "Житомир - велика пустка, для літераторів та художників - заслання; думка тут нічим не заклопотана, а карти у великій моді…". Та невдовзі Крашевський змінив думку про місто над Тетеревом: "Житомир спокійне містечко, околиці чудові! Нічого у нас в краї не знаю кращого. Наш дім в центрі міста і у "кутку" та у тиші, - від вулиці відокремлений палісадником".
До Житомира Ю. Крашевського запросили на посаду куратора місцевої гімназії. Перша гімназія в Житомирі містилася на вулиці Мало-Бердичівській, у найманому дерев'яному будинку, що належав Венцеславу Ганському, а після його смерті - дружині Евеліні, яка згодом стала дружиною французького романіста Оноре де Бальзака. У 50-х роках ХІХ ст. на місці будинку Ганських новими господарями зводиться капітальний будинок, в якому гімназія проіснувала до 1863 року. Будинок зберігся до наших днів. Його сучасна адреса: вулиця Мало-Бердичівська, 11. У стінах цієї гімназії навчалися польський поет, уродженець села Березівки (тепер Любарського району) Леонард Совінський, який першим переклав на польську мову поему Т. Г. Шевченка "Гайдамаки", польський поет Аполло Коженьовський - батько відомого англійського письменника Джозефа Конрада (Коженьовського), відомі архітектори К. Я. Маєвський, що отримав звання академіка та Л. Л. Влодек - архітектор Одеси, визначний український мовознавець К. П. Михальчук, організатор метеорологічної служби в Україні, уродженець Житомира О. В. Клосовський, один з керівників польського повстання 1863 року, сподвижник Великого Кобзаря Зигмунт Сєраковський. Останній, згадуючи роки отроцтва, писав: "Тетерів нас винянчив, скеля Чацького нас виколисала, білі сумні берези Каракульні плакати навчили"(Каракулі - передмістя Житомира - М. К.).
Ось яких випускників готувала Волинська гімназія у Житомирі!
Стіни цього будинку пам'ятають і попечителя Волинської гімназії Ю. І. Крашевського, якого так любили учні і не дуже шанувала місцева влада за його демократичні погляди. У списку "осіб, обраних на губернські посади", проти прізвища Ю. І. Крашевського стояла особлива помітка, поставлена якимось запобігливим чиновником більше як 150 років тому. У таємному донесенні на ім'я житомирського губернатора, генерал-майора М. П. Синельникова повідомлялося, що "Юзеф Ігнаци Крашевський перебув під наглядом поліції з височайшого веління за непорядні дії у 1830 році".
Така "увага" з боку місцевих властей до нового мешканця Житомира була небезпідставною. Адже, ще навчаючись у Віленському університеті, майбутній корифей польської культури брав участь у демократичну студентському русі, який свого часу очолював Адам Міцкевич. У Житомирі Ю. Крашевський також поводив себе далеко не адекватно своїй посаді.
Особливо піклувався попечитель про дітей з бідних сімей, влаштував для них спеціальний інтернат, який у місті називали "учнівською квартирою Крашевського", робив пожертвування на харчування учнів. Ю. Крашевський постійно дбав про поповнення гімназійної бібліотеки. У Державному архіві Житомирської області збереглися документи, які свідчать, що попечитель неодноразово виділяв значні кошти для закупівлі підручників, а також на учбове приладдя і господарські потреби гімназії [3]. Сам Ю. Крашевський мешкав поруч, у садибі на сусідній Любарській вулиці.
Як свідчить сучасник, квартира була досить просторою. Всю ширину будинка займав великий салон, стіни якого були увішані художніми полотнами відомих майстрів пензля, серед них були пейзажі господаря оселі. Тут же містився салонний орган. Із салону був вихід до спальні та до робочого кабінету письменника. У кабінеті вздовж стін містилися бібліотечні шафи. На стелажах - численні рукописи, теки, в яких було систематизовано матеріалами з історії мистецтва, над шафами - олійні пейзажі, виконані Крашевським. На стелажах містилися різноманітні викопні й археологічні рештки, старожитності, зброя, військове спорядження минулих часів. Посередині кімнати стояв покритий гобеленом довгий стіл, за яким працював письменник. Тут лежали його рукописи, довідкова література та енциклопедичні видання. Літературною роботою Крашевський, як правило, займався вдосвіта. До обіду він їздив у справах або приймав відвідувачів. Після обіду письменник знову декілька годин присвячував літературній роботі або цікавився театральними справами, часто брав безпосередню участь у
Loading...

 
 

Цікаве