WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історичний розвиток та структура географічної науки (пошукова робота) - Реферат

Історичний розвиток та структура географічної науки (пошукова робота) - Реферат

само як перед тим не брались до фізичної географії взагалі, бо мали образованє лиш гуманістичне. Геофізику вяже з географією цілковита спільність предмету, підчас коли до астрономії є відношенє значно дальше і загальнійше, а геольогія яко специяльна наука про літосферу стикаєсь з геофізикою на значно меншім просторі як географія. Тому то не вагувавбим ся за Вундтом причисляти геофізику в цілости до географії.
Предмет геофізики є географічний, іменно Земля в цілости, метода праці є фізично-математична. Ось тут і лежить причина, що нинішні географи в значній мірі страхають сявтягнути геофізику в канон географії. Однак суть знаки, що та окремішність геофізики буде лиш недовга. Прогалина, що ділить єї єще тепер від тіснійше понятої фізичної географії, буде що раз більше виповнятись. Бо пр. нині океанографія та кліматольогія безспірно належать до географії. А обі ті галузи географії фізичної властивої суть в так тісній звязи з двома частями геофізики, а то з гідрольогією і метеорольогією, що розділ є майже зовсім неможливий. Чим дальше географія фізична земскої поверхні поступає і розвиваєсь, тим більше відчуваєсь потреба відносити поодинокі явища природні на земскій поверхни до цілости землі, тим більше тіснійша фізична географія зближаєсь до геофізики і зливаєсь з нею в одну науку.
Геофізикою зовем отже ту часть фізичної географії, що займаєсь Землею, яко цілистию. До неї належать яко головні інтегральні части: фізика земскої кори та нутра, метеорольогія, земский магнетизм і гидрольогія.
Натомість ту часть фізичної географії, що займаєсь земскою поверхнею, зовем фізичною географією в тіснійшім значіню, або як инші кажуть фізикальною. Та галузь географії є властиво осередком, центральною і найважнійшою частию цілої географічної науки. Поверхня Землі се найбільш питома область географії, жадна инша наука сеї области єї відобрати не може.
Заки приступимо до близшого пізнаня завдань властивої фізичної географії, мусимо близше застановитись, що треба розуміти під земскою поверхнею. Ріхтгофен дав в висше згаданій розвідці на те питанє основну відповідь. Є три поверхні землі: 1) математична поверхня земскої кори (літосфери), 2) поверхня літосфери разом з поверхнею вод, що єї заглубленя виповняють (та поверхня є підставою, на котрій спочиває атмосфера) і 3) внїшна поверхня атмосферної оболонки (недоступна впрочім нашим дослідам).Отже географія займаєсь всім тим, що лежить межи тими трема верхнями. Географічна поверхня Землі є отже материяльною поверхнею, що обіймає верхні верстви літосфери, цілу гидросферу і атмосферу. Розміщенє ріжних природних явищ на тій поверхни є найголовнішим предметом фізичної географії, а як на тепер то географії взагалі. Три головні елементи входять отже по новійшим поглядам в поверхню землі: суша, вода і воздух - для того і фізичну географію ділимо звичайно на три части: науку про сталу поверхню земскої кори (з.н. орольогію), океанографію і кліматольогію.
Які суть завдання географії зглядом поверхні землі яко предмету, вперве (як вже згадано) докладно вказав Ріхтгофен. Ті чотири завданя, які він поставив географії, мусять бути ві всіх трех частях фізичної географії осібно розвязані. Перше завданє є морфографічне. Ту займаєсь фізична географія розкладом моря і суші на земскій поверхні, їх взаїмними відношенями та розмірами. Міра і число се найголовнійші помічники географа в тій части єго науки. Так само морфографічно треба представити різьбу земскої поверхні - розміщенє гір, низовин, височин, морских глубин, близші розсліди позему океану в ріжних єго частях і т.н.
Коли морфологічне завданє оберталось коло розміщенє і зверхньої форми географічних явищ, гильольогічне завданє тикаєсь материяльної сторони тих явищ і питає, що они є по своїй природі. У явищ кліматичних та океанічних відповідь на се питанє при помочи фізичних та хемічних даних і інструментів є легка. Материялом явищ кліматичних є воздух - в своїм складі всюди досить рівний. Нерівно труднійша справа з формами і явищами ціпкої земскої кори при єї великій ріжнородности. Ту ходить о означенє складу верхньої верстви земскої кори, не лиш загального але специяльного в кождім місци. "Самі форми поверхні землі суть мертві, ростини, зьвірята і люди не живуть на математичній, а на фізичній поверхни" каже Ріхтгофен зовсім справедливо.
Щоби розвязати гильольогічне завданє, о скілько воно відносить ся до поверхні ціпкої земскої кори, входить географія фізична в царину, яку упраляє геольогія. Позаяк відносини географії з геольогією суть тіснійші, як зякою небудь иншою наукою, тож мусимо їх ту близше розглянути. Геольогія се наука про ціпку кору Землі, а єї головна ціль пізнанє істориї розвитку Землі. Щоб осягнути ту ціль, мусить геольогія пізнати: 1) материяльний склад ріжних скельних пород, які творять земску кору (петрографія), 2) їх уложенє в верстви та маси і положенє тих верст (тектоніка; петрографічна і тектонічна часть творять разом фізикографічну геольогію); 3) ті динамічні явища, що творять, переобразовують нові геольогічні відложеня, а переміщують вже єствуючі (динамічна геольогія), 4) в кінци історию розвитку землі і вік поодиноких верств при помочи палєонтольлгії, себто науки про органічні єства минулих епох (історична геольогія в двох частях: гегонія і стратиграфія).
Всі галузи геольогії суть для географа дуже важні і помічні. При розвязці свого гильольогічного завданя бере фізична географія від петрографії відомости про природні питоменности ріжних скельних пород, що складають земску поверхню. Тектоніка краю, себто уложенє геольогічних верств є для поверхні єго дуже важна, а для ліпшого єї зрозуміння потреба знати також стратиграфію себто зглядний геольогічний вік поодиноких верств. Хто географію хоче управляти, мусить отже грунтовно присвоїти собі геольогію, бо без неї не порозуміє нинішної земскої поверхні. І то не лиш результати геольогічних дослідів треба собі присвоїти, географ мусить мати настілько геольогічних відомостий, щоби міг в потребі сам розслідити будову і склад земскої кори. Однак не повинен географ забувати, що цілию єго є розслідженє земскої поверхні. Для того мусить він розсліджувати геольогічні явища о стілько, о скілько они суть в звязи з формами поверхні Землі.
Вже при розсліджуваню материяльного складу земскої поверхні можна на кождім кроці замітити, що она не є чимось постійним, а змінялась протягом часу і тепер підлягає безперервним змінам. Щоби отже науково опрацювати земску поверхню, мусить географія розслідити ті сили, що єї переобразовують. З сего виростає для фізичної географії третє зряду завданє динамічне. Найважнійша група сил, які географія мусить розслідити, вяжесь з відносинами землі до сонця. Другорядні сили, се внутрішні сили землі яко цілисти, єї кори, гидро і атмосфери. Географ розсмотрює їх єство, взаїмні відносини та впливи їх діяльности на земску
Loading...

 
 

Цікаве